22/376
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/376
10.09.09
За позовом Дочірнього підприємства «Вендельн Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваян Трейдінг Групп»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Труш В.О. (довіреність від 08.09.2009р.);
Труш О.М. (довіреність від 08.09.2009р.);
від відповідача: не з'явились;
10.09.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство «Вендельн Україна»(надалі ДП «Вендельн Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваян Трейдінг Групп»(надалі ТОВ «Ваян Трейдінг Групп», відповідач) 34 150, 39 грн. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, суму пені нарахованої за час прострочення оплати в розмірі 1 029, 48 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 128, 68 грн., а всього 35 308, 55 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки від 10.03.2009р. не у повному обсязі виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару. З урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості в судовому порядку разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних.
Відповідач відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Ухвала суду направлялась на всі відомі суду адреси, в тому числі на юридичну адресу ТОВ «Ваян Трейдінг Групп» (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.06.2009р. наявна в матеріалах справи).
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
10 березня 2009р. між ТОВ «Ваян Трейдінг Групп»та ДП «Вендельн Україна»укладено договір поставки за яким останнє зобов'язувалось передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 договору, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти та оплатити товар. Предметом поставки є товар, визначений у специфікації або прайс-листах, або накладних, які з моменту їх узгодження є невід'ємною частиною договору.
Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується видатковими накладними № 141-Фас від 10.03.2009р. на суму 24 391, 60 грн., № 254-Фас від 16.04.2009р. на суму 18 511, 25 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи.
Згідно з п. 7 договору, договір діє до 31 грудня 2009р., відповідно зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.
Порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 4 договору, та з урахуванням протоколу розбіжностей оплата товарів покупцем здійснюється не пізніше 30 банківського дня з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній шляхом перерахування грошей на поточний рахунок продавця.
Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, банківська виписка за 14.04.2009р. підтверджує надходження на рахунок позивача 2 000 грн., та після направлення претензії щодо оплати товару здійснено повернення товару на суму 7 325, 10 грн., що підтверджується накладними на повернення № ВН-000018/1, № ВН-000018/2 від 11.06.2009р., у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 33 577, 75 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п.4 Договору від 10.03.2009р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно накладної від 10.03.2009р. настав 21.04.2009р., згідно накладної від 16.04.2009р. –02.06.2009р., розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати переданого товару згідно залучених до матеріалів справи видаткових накладних на повну суму поставки, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 33 577, 75 грн. визнаються судом обґрунтованими, заборгованість у вказаній сумі підлягає стягненню на користь позивача. Документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем, в тому числі на вимоги суду (ухвала від 29.07.2009р.) не надано.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 5 Договору від 10.03.2009р. за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 3% від несплаченої суми за кожен день прострочення. .
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду у відношенні заборгованості за накладною від 10.03.2009р. за період прострочення з 22.04.2009р. по 11.06.2009р. складає 750, 88 грн., у відношенні заборгованості за накладною від 16.04.2009р. за період прострочення з 03.06.2009р. по 11.06.2009р. складає 109, 54 грн.. Загальна сума пені, що може бути стягнута в межах заявленого позову становить 860, 42 грн., розрахунок здійснений з урахуванням подвійної облікової ставки 12% встановленої листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395, а розрахунок пені здійснений позивачем не відповідає чинному законодавству, оскільки в період з 15.06.2009р. діє облікова ставка 11% встановлена Постановою НБУ від 12.06.2009 № 343, і в свою чергу невірним є обрахування пені на борг без врахування повернення товару 11.06.2009р., що зменшує суму на яку здійснюється нарахування пені.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в нарахованій сумі 572, 63 грн. є необґрунтованими, у зв'язку з чим визнаються судом недоведеними та задоволенню не підлягають. Розрахунок здійснений у відношенні суми заборгованості в розмірі 40 902, 85 грн. з урахуванням індексів інфляції за квітень, травень 2009р., тоді як у вказаному періоді сума заборгованості відповідача складає 22 391, 60 грн., період прострочення у квітні лише 9 днів.
Сума 3% річних за розрахунком суду складає 107, 52 грн. та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за договором від 10.03.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 33 577, 75 грн. основного боргу, 860, 42 грн. пені, 107, 52 грн. 3% річних.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 353, 08 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 648, 03 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваян Трейдінг Групп»(04073, м. Київ, вул. Скляренка 5, р/р 2600964797001 в АБ «Київська Русь», МФО 319876, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36187679) на користь Дочірнього підприємства «Вендельн Україна» (73230, Херсонська обл., Білозерський район, с. Дарївка, вул. Жовтнева 187, р/р 26009870959081 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 328016, ідент. код 23702294) 33 577, 75 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят сім гривень 75 копійок) основного боргу, 860, 42 грн. (вісімсот шістдесят гривень 42 копійки) пені, 107, 52 грн. (сто сім гривень 52 копійки) 3% річних, 648, 03 грн. (шістсот сорок вісім гривень 03 копійки) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 21.09.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4854000 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Самсін Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні