23/175
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.08.09 р. Справа № 23/175
за позовом: Відкритого акціонерного товариства ”Українська гірничо-металургійна компанія” м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Метінвест-Україна” м. Донецьк
про стягнення 20 575, 72 грн.
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Українська гірничо-металургійна компанія - Харків” м. Харків
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство ”Металургійний комбінат ”Азовсталь” м. Маріуполь
Суддя Забарющий М.І.
Представники :
Від позивача: Доценко С.М. - за довіреністю
Від відповідача: Аллахвердян Я.О. - за довіреністю
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: Данилова С.О. - за довіреністю
СУТЬ СПОРУ:
В засіданні, яке відбулось 20.08.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 26.08.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, відкрите акціонерне товариство ”Українська гірничо-металургійна компанія” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Метінвест-Україна” м. Донецьк, про стягнення 20 575, 72 грн. збитків.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- отримання ТОВ ”Українська гірничо-металургійна компанія - Харків” (ТОВ ”УГМК -Харків”) 13.02.2008р. металопрокату від ВАТ ”Металургійний комбінат ”Азовсталь” в вагоні № 68745652 відповідно до залізничної накладної № 50649614 та договору № 116/05-М від 22.12.2005р., укладеного між ТОВ ”УГМК -Харків” та ТОВ ”Українська гірничо-металургійна компанія”, реорганізоване у подальшому у ВАТ ”Українська гірничо-металургійна компанія”;
- існування договірних відносин між сторонами з поставки зазначеного металопрокату згідно договору № 07/10-18 від 24.01.2008р.;
- нестачу швелера в кількості 16 одиниць вагою 4 503, 87 кг вартістю 20 652, 24 грн. разом з ПДВ;
- оплату ним відповідачу вартості в т.ч. і металопрокату, який не надійшов - встановлено факт нестачі;
- відхилення відповідачем претензії про сплату збитків;
- стягнення господарським судом м. Києва у справі № 26/3 з нього на користь ТОВ ”УГМК-Харків” 20 652, 24 грн. збитків, 206, 52 грн. мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2009р. у справі № 26/3, яке набрало законної сили і позивачем виконане добровільно;
- ст.ст. 224, 225, 228 Господарського кодексу України (далі - ГК України);
Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: відправником товару було ВАТ ”МК ”Азовсталь”, а не відповідач; сторони підписали без зауважень видаткову накладну № 1540 від 10.02.2008р. на металопродукцію, поставлену у вагоні № 68745652 та акт звіряння № 100 від 25.11.2008р. станом на 31.10.2008р.; у рішенні господарського суду м. Києва не зазначено, з чиєї вини виникли збитки та відсутнє встановлення факту порушення господарських зобов'язань.
Ухвалою по справі від 07.07.2009р. суд з власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю ”Українська гірничо-металургійна компанія - Харків” м. Харків (на стороні позивача) та відкрите акціонерне товариство ”Металургійний комбінат ”Азовсталь” м. Маріуполь (на стороні відповідача).
ТОВ ”УГМК-Харків” не виконало у повному обсязі вимоги суду, викладені в ухвалі по справі від 06.08.2009р.
У судовому засіданні, яке відбулось 20.08.2009р., представники позивача заявили суду, що ціна позову складається з 20 251, 2 грн. нестачі, 206, 52 грн. мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ВАТ ”Металургійний комбінат ”Азовсталь” пояснило суду, що: відповідальність повинна нести сторона за договором, а не вантажовідправник; воно не підтверджує факту нестачі.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
Відповідач та товариство з обмеженою відповідальністю ”Українська гірничо-металургійна компанія” м. Київ, правонаступником якого згідно зі статуту позивача є позивач, уклали договір поставки № 07/10-18 від 23.10.2007р. (далі - договір № 07/10-18), за умовами якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити , а покупець (позивач) прийняти та оплатити металопродукцію (п.1.1. договору). Умовами цього договору було встановлено, що:
- сума договору визначається як сума за всіма специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2. договору);
- кількість, сортамент та номенклатура продукції зазначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (п.2.1. договору);
- продукція постачається на умовах поставки, вказаних у специфікаціях (п.3.1. договору);
- постачальник укладає договори перевезення продукції на звичайних умовах на ризик і за рахунок покупця (п.3.2. договору);
- продукція переходить у власність покупця після передачі її постачальником перевізнику або представнику покупця (п.3.5. договору);
- після закінчення строку дії договору сторони проводять звіряння розрахунків та оформлюють акт звіряння не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п.5.7. договору);
- приймання продукції за кількістю здійснюється покупцем згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6, затвердженої Держарбітражем СРСР у 1965р. (п.6.1. договору);
- договір діє з моменту підписання обома сторонами по 31.12.2008р. (п.13.2. договору).
Сторони підписали також специфікацію № 01/02 від 24.01.2008р. до договору № 07/10-18, в якій зазначена номенклатура продукції, яка підлягала поставці, ціна і інші характеристики, а також зазначено умови поставки - FCA ст. Сартана Донецької залізниці (Інкотермс-2000).
У відповідності до умов п.А-4.б) FCA Інкотермс-2000 відповідач 10.02.2008р. передав позивачу товар на суму 297 526, 8 грн. у кількості 65т, що підтверджується видатковою накладною № 1540 від 10.02.2008р. та актом звірки № 100 від 25.11.2008р. Таким чином, згідно ч.1 ст.334 ЦК України та п.3.5. договору № 07/10-18 з 10.02.2008р. власником цього товару став позивач.
Після отримання позивачем від відповідача товару за видатковою накладною № 1540 від 10.02.2008р. цей металопрокат був завантажений у вагон № 68745652 і був переданий того ж дня (10.02.2008р.) Донецькій залізниці, про що свідчить залізнична накладна № 50649614. Зауваження представників позивача про те, що видаткова накладна № 1540 від 10.02.2008р. була оформлена (підписана) після завантаження товару у вагон судом до уваги не приймається тому, що: за умовами специфікації № 01/02 від 24.01.2008р. до договору № 07/10-18 поставка товару повинна була бути здійснена на умовах FCA ст. Сартана Донецької залізниці, тобто відповідач вважається таким, що виконав свої зобов'язання перед позивачем, доставивши вантаж лише до ст. Сартана; перевірити кількість штук товару, який завантажений у вагон (див. п.4 звороту залізничної накладної) фізично неможливо.
Таким чином, позивач на виконання умов договору № 116/05-М від 22.12.2005р., укладеного ним та ТОВ ”УГМК-Харків”, у вагоні № 68745652 здійснив поставку товару ТОВ ”УГМК-Харків”. Це ж саме позивач зазначає у 1-му реченні 1-го абзацу позову. Тобто, постачальником і власником товару, який ТОВ ”УГМК-Харків” отримало у вищезазначеному вагоні, був позивач, в відправником - ВАТ ”МК ”Азовсталь”. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що відповідач не був ні постачальником ТОВ ”УГМК-Харків” товару у вагоні № 68745652, ні тим більше вантажовідправником, а тому причинно-наслідковий зв'язок між збитками, які поніс позивач та діями відповідача відсутній.
Суд не приймає до уваги факти, встановлені господарським судом м. Києва у справі № 26/3, оскільки сторони по справам № 26/3 та № 23/175 різні (ст.35 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 224, 225, 228 Господарського кодексу України та
керуючись ст.ст. 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Позивачу у позові відмовити.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4854266 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Забарющий М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні