Рішення

від 14.08.2009 по справі 22/13пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/13пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.08.09 р.                                                                                     Справа № 22/13пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Петровій Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест Білдінг Компані”, м.Донецьк,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргіус”, м.Донецьк,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області,

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Оленковський Р.В., довіреність від 10.06.2009р.,

від відповідача: Шарий А.М., довіреність від 10.06.2009р.,

від третьої особи: Нікульська А.О., довіреність №115 від 23.12.2008р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест Білдінг Компані”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргіус”, м.Донецьк, про визнання договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на наявність у нього права власності на нерухоме майно внаслідок узгодження всіх істотних умов договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 30.04.2009р., дотримання умов чинного законодавства під час його укладення та повного виконання зазначеного договору.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав договір купівлі-продажу від 30.04.2009р., листи № 05/20-1 від 20.05.2009р., № 05/20-2 від 20.05.2009р. про спонукання Відповідача до нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 30.04.2009р., акт  приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва №1 від 25.05.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує нормами статей 15, 16, 209, 220, 334, 392, 657, 334, 638, 639 Цивільного кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову  заперечував, наполягав на нотаріальному посвідченні спірного договору.

Ухвалою від 29.07.2009 року судом задоволено клопотання Відповідача та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача проти задоволення позову заперечив, оскільки вважає, що включення спірного майна до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргіус”, одним із засновників якого є Каплунов К.М., відбулось з порушенням норм чинного законодавства в частині узгодження цих дій з органом приватизації, а також не були виконані зобов'язання щодо заборони продажу об'єкта до завершення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію (п.5 договору № 4366 від 16.02.2004р.).

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30.04.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест Білдінг Компані”, м.Донецьк, уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Аргіус”, м.Донецьк”, договір, за умовами якого Відповідач (Продавець) передає у власність Позивача (Покупця) об'єкт незавершеного будівництва – житловий будинок № 6, розташований за адресою: 87553, м.Маріуполь, вул.Амурська, а Покупець приймає вищевказаний об'єкт і сплачує за нього 14 093,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання статей 655-697 ЦК України.

Оскільки,  відповідно до статті 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, при розгляді вимог щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, судом повинно бути встановлена правомірність відчуження майна з боку Продавця.

В процесі розгляду справи з'ясовано, що спірний об'єкт незавершеного будівництва – житловий будинок №6, розташований за адресою: 87553, м.Маріуполь, Приморський район, вул. Амурська, до 16.09.2004 року знаходився на балансі ОП „Азовське мореплавство”. На підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Каплуновим К.М., зазначений об'єкт незавершеного будівництва надійшов у власність останнього. В подальшому Каплуновим К.М. та Парфьоновим А.К. створено Товариство з обмеженою відповідальністю „Аргіус”. Спірний об'єкт незавершеного будівництва внесено до статутного капіталу Товариства.

В розумінні статті 115 ЦК України, статей 85, 86 ГК України та статті 13 Закону України „Про господарські товариства” спірний об'єкт незавершеного будівництва є належним вкладом до статутного капіталу господарського товариства.

Згідно з нормами статті 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками, як внески до статутного капіталу товариства. Аналогічні положення містять стаття 85 ГК України та стаття 12 Закону України „Про господарські товариства”.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначені зміни у складі статутного капіталу ТОВ „Аргус” у повній відповідності до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” були зареєстровані, про що свідчить відмітки про проведення реєстрації на Статуті  товариства.

Оскільки на момент розгляду справи правочин по передачі об'єкту незавершеного будівництва до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Аргіус” не оскаржено, не визнано не дійсним, він приймається судом як належний доказ переходу права власності на об'єкт незавершеного будівництва до Відповідача.

Власну частку у Статутному капіталі ТОВ „Аргус” Каплунов К.М. згодом продав Парфьонову А.К., шляхом укладення відповідної угоди.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач був власником об'єкту незавершеного будівництва – житлового будинку № 6, розташованого за адресою: 87553, м.Маріуполь, вул.Амурська та мав право на його відчуження шляхом передачі у власність Позивача за договором купівлі-продажу від 30.04.2009р.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 638 ЦК України та статті 180 ГК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи зі змісту договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 30.04.2009р., суд вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства, сторонами узгоджено всі його істотні умови.

Факт повної оплати нерухомого майна підтверджується платіжними дорученнями №1 від 18.05.2009 року та №614_16 від 19.05.2009 року.

25.05.2009 року здійснено передачу Відповідачем та прийом Позивачем об'єкту незавершеного будівництва, про що складено акт приймання-передачі.

Таким чином, суд дійшов висновку про повне виконання договору купівлі - продажу від 30.04.2009р.

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки,   єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Пункт 6 договору фіксує домовленість сторін щодо його нотаріального посвідчення. Згідно з ним, Продавець мав протягом 30 календарних днів з моменту підписання  договору посвідчити його нотаріально.  

Листи №05/20-1 від 20.05.2009р. та №05/20-2 від 20.05.2009р. свідчать про спонукання Позивачем Відповідача до нотаріального посвідчення та державної реєстрації спірного договору купівлі-продажу.

Однак, не зважаючи на те, що цей обов'язок Відповідача випливає з закону та договору, договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 30.04.2009р. на момент винесення судом рішення нотаріально не посвідчено.

Зазначений факт свідчить про порушення прав та інтересів Позивача. Останній  скористався правом, наданим приписами статті 16 ЦК України і статті 1 ГПК України, та звернувся до суду за їх захистом.

На підставі статті 220 ЦК України, враховуючи той факт, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне  виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, позовні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу від 30.04.2009 року дійсним підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно також підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписом статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Пунктом 5 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.04.2009р. передбачено, що право власності на об'єкт до Покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору. Як зазначалось вище, 25.05.2009 року вказаний акт підписано сторонами.

Таким чином, враховуючи умови договору та положення статей 328, 334 ЦК України, приймаючи до уваги, що спірний договір визнано дійсним, суд дійшов наступного висновку: внаслідок підписання та повного виконання договору купівлі-продажу від 30.04.2009 року Позивач набув право власності на об'єкт незавершеного будівництва – житловий будинок № 6, розташований за адресою: 87553, м.Маріуполь, вул.Амурська.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест Білдінг Компані”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргіус”, м.Донецьк, про визнання договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити повністю.

2.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 30.04.2009р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Аргіус”, м.Донецьк, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвест Білдінг Компані”, м.Донецьк.

3.          Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест Білдінг Компані”, м.Донецьк, на об'єкт незавершеного будівництва – житловий будинок № 6, розташований за адресою: 87553, м.Маріуполь, вул.Амурська.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргіус”, м.Донецьк, відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5.          За  згодою сторін  у судовому засіданні 14.08.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 14.08.2009 року.

6.          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя