10/182-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"25" серпня 2009 р. Справа № 10/182-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши справу № 10/182-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон», м. Київ;
до товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна районна
аптека № 15», м. Переяслав-Хмельницький;
про стягнення 113628,84 грн.
Представники сторін:
від позивача: Білошапка Ю.О., довіреність № 12 від 02.02.2009р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна районна аптека № 15»про стягнення заборгованості в розмірі 113628,84 грн., з яких 98212,54 грн. –основного боргу, 2551,19 грн. –пені, 9821,25 грн. –штрафу, 1374,97 грн. –індексу інфляції, 318,89 грн. –3 % річних, 1350 грн. –витрат на юридичні послуги, що нараховані відповідачу в зв'язку з неналежним виконанням умов Договору № 0145/07 поставки товару від 15.03.2007р.
13.07.2009р. ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі № 10/182-09 та призначено її розгляд на 28.07.2009р.
Представник позивача в засіданні суду 28.07.2009р. подав клопотання № 2018 від 27.07.2009р., в якому зменшив заявлену суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача 68560,18 грн. –основного боргу, 2540,43 грн. –пені, 1374,97 грн. –індексу інфляції, 318,89 грн. –3 % річних, 1350 грн. –витрат на юридичні послуги.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 28.07.2009р., з невідомих причин не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 13.07.2009р. не виконав, письмовий відзив по суті позовних вимог не надав. Проте, на адресу суду надійшов лист б/н і б/д, в якому відповідач зазначив, що спір врегульовано, але доказів на підтвердження цього не надав.
Ухвалою від 28.07.2009р. суд відклав розгляд справи на 25.08.2009р., в зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.
На підставі ст. 22 ГПК України, присутнім представником позивача було подано клопотання за № 2081 від 25.08.2009р., в якому позивач просить стягнути з відповідача на день розгляду справи 13832,07 грн. – основного боргу, 2540,43 грн. –пені, 1374,97 грн. –індексу інфляції, 318,89 грн. –3 % річних, 1350 грн. –витрат на юридичні послуги.
Відповідач у судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 13.07.2009р. і ухвали від 28.07.2009р. не виконав, витребувані документи не подав.
Оскільки сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, суд вважає, що на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті, без участі представника відповідача.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
ВСТАНОВИВ:
15.03.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»в (далі –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна районна аптека № 15»(далі –покупець) укладено договір № 0145/07 поставки товару, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність /повне господарське володіння/, лікарські засоби та вироби медичного призначення, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна та загальна вартість товару, який поставляється відповідачу, вказана у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору, позивач за накладними:
- № 2609377 від 25.03.2009 р. було отримано товар на загальну суму 8684,81 грн. з узгодженим терміном сплати до 15.04.2009р.,
- № 2610334 від 31.03.2009 р. було отримано товар на загальну суму 325,92 грн. з узгодженим терміном сплатило 21.04.2009р.
- № 2610335 від 31.03.2009 р. було отримано товар на загальну суму 14503,16 грн. з узгодженим терміном сплатило 21.04.2009р.
- № 2611450 від 06.04.2009 р. за довіреності ЯНР № 367728/28 від 07.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 208,80 грн. з узгодженим терміном сплати до 27.04.2009 р.
- № 2611451 від 06.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 17316,18 грн. з узгодженим терміном сплатило 27.04.2009р.
- № 2611781 від 08.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 6823,28 грн. з узгодженим терміном сплатило 29.04.2009р.
- № 2612649 від 13.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 341,70 грн. з узгодженим терміном сплатило 04.05.2009р.
- № 2612650 від 13.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 15095,50 грн. з узгодженим терміном сплатило 04.05.2009р.
- № 2614478 від 27.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 272,76 грн. з узгодженим терміном сплатило 18.05.2009р.
- № 2614479 від 27.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 7104,40 грн. з узгодженим терміном сплатило 18.05.2009р.
- № 2614525 від 27.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 154,80 грн. з узгодженим терміном сплатило 18.05.2009р.
- № 2614526 від 27.04.2009 р. було отримано товар на загальну суму 18855,81 грн. з узгодженим терміном сплатило 18.05.2009р.
- № 2616133 від 08.05.2009 р. було отримано товар на загальну суму 54,00 грн. з узгодженим терміном сплатило 29.05.2009р.
- № 2616134 від 08.05.2009 р. було отримано товар на загальну суму 17125,57 грн. з узгодженим терміном сплатило 29.05.2009р.
Загальна сума отриманого товару складає 106866,69 грн. Відповідач здійснив часткову оплату в сумі 93034,62 грн. На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 13832,07 грн.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору, платежі за поставлений по даному договору товар проводяться відповідачем у терміни, зазначені у видатковій накладній; оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно способу оплати, вказаного у п.3.1. договору, не пізніше строку, визначеного в накладних.
Згідно п. 7.3 договору, у разі прострочення оплати продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,7% від неоплаченої в строк суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач, на підставі п. 7.3. договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2540,43 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку платежу і задовольняє її за розрахунками позивача, наведеним у клопотанні за № 2018 від 27.07.2009р., поданого в засіданні суду, в сумі 2540,43 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 1374,97 грн. та 3 % річних у сумі 318,89 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені та індексу інфляції і задовольняє їх за розрахунком позивача, доданим до позовній заяві.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1350,00 грн. витрат за юридичні послуги по поверненню заборгованості задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.
Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 1350,00 грн., витрачена ним у зв'язку з отриманням юридичних послуг від іншої юридичної особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором. (додатково див. пост. ВСУ від 04.03.2002р. у справі № 2/217).
Таким чином, віднесення до збитків витрат позивача на правове обслуговування суперечить закону, зокрема положенням ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України. При цьому, вимоги в частині стягнення 1350,00 грн. не можуть бути відшкодовані позивачеві і на підставі ст. 44 ГПК України, оскільки статтею 44 ГПК України, передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Отже, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам (додатково див. пост. ВСУ від 01.10.2002р. у справі № 30/63).
Враховуючи вище викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна районна аптека № 15»(08300, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 57, код ЄДРПОУ 01977895) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»(02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код ЄДРПОУ 30263519) суму основної заборгованості 13832 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн., пеню –2540 (дві тисячі п'ятсот сорок) грн. 43 коп., індекс інфляції –1374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 97 коп., 3% річних –318 (триста вісімнадцять) грн. 89 коп., державне мито –180 (сто вісімдесят) грн. 66 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –315 (триста п'ятнадцять) грн. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
4. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»(02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код ЄДРПОУ 30263519) зайве сплачене державне мито в сумі 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 84 коп., перерахованого платіжним дорученням № 855 від 19 червня 2009р., оригінал якого залишено в матеріалах справи Господарського суду Київської області № 10/182-09.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяА.І. Привалов
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –09.09.2009 р.
Суддя
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4854499 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Привалов А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні