Рішення

від 07.09.2009 по справі 16/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.09                                                                                 Справа № 16/168

      За позовом  Малого приватного науково-виробничого підприємства "Промкомплект", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наши дома",               м. Луганськ  

про стягнення 70137 грн. 90 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Касьяненко В.В., довіреність від 26.06.09;

від відповідача - представник не прибув.

                                            ВСТАНОВИВ:

             Суть спору: позивачем  заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 70137грн. 90коп. на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.08. №17/11-8.  

          Заявою від 30.07.09. №17/11-8/4 позивач збільшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 9749,20грн. та 3% річних в сумі 2511,40грн. за період з 24.05.08. по 30.07.09., виходячи з суми боргу у розмірі 70137грн. 90коп.

          Клопотанням від 30.07.09. №17/11-8/3 позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 3857,58грн. та 3% річних в сумі 1084,60грн. за період з 25.01.08. по 30.07.09., виходячи з суми боргу у розмірі 70137грн. 90коп.

          Клопотанням від 07.09.09. №17/11-8/6 позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 972грн. та 3% річних в сумі 223,89грн. за період з 26.01.09. по 26.06.09., виходячи з суми боргу, яку відповідач зобов'язаний сплатити у відповідності до договору про розстрочення обов'язку.

    Таким чином, предметом спору є стягнення боргу за поставлений товар у сумі 70137,90грн., інфляційні нарахування в сумі 972грн. та 3% річних в сумі 223,89грн. за період з 26.01.09. по 26.06.09.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Сторони по справі досягли усної домовленості про продаж товару. На виконання правочину позивач 30.11.07. поставив відповідачу товар –технічні інструменти - на суму 119999грн., що підтверджено видатковими накладними (а.с.23-25). Відповідач отримав товар, що підтверджується дорученням відповідача на отримання товару (а.с.23-25), але не оплатив продукцію у повному обсязі.

Через рік –17.11.08. –сторони уклали договір купівлі-продажу №17/11-8 та додаткову угоду до цього договору, яким встановили, що борг за поставлений у 2007 році товар, сторони враховуватиме за цим договором та додатковою угодою.

Додатковою угодою від 17.11.08. сторони визначили, що на день укладення договору борг відповідача за поставлений товар складає 70137,90грн., який відповідач повинен сплатити позивачу щомісячними платежами до 25 числа місяця в сумі 6000грн. в строк до 25.10.09., починаючи з 01.01.09.

Відповідач не виконав прийнятих на себе зобов'язань за вказаною додатковою угодою, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути борг в сумі 70137,90грн. за поставлений товар на підставі укладеної сторонами угоди від 17.11.08. та інфляційні нарахування в сумі 972грн. та 3% річних в сумі 223,89грн. за період з 26.01.09. по 26.06.09.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, доводів позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників позивача, оцінивши надані ними докази вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності без надання жодному доказу вищої сили, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором купівлі-продажу №17/11-8 та додатковою угодою до цього договору, укладеними сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості поставленої продукції. Позивач поставив відповідачу товар на суму 119999грн. та належним чином довів суду факт поставки відповідачеві товару на вказану суму.

Факт отримання відповідачем товару та борг в сумі 70137,90грн. підтверджено Договором купівлі-продажу №17/11-8 та додатковою угодою до цього договору.

Статті 265-267 ГК України та ст.ст.655-693 ЦК України, а також умови договору зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог укладеного договору (і додаткової угоди).

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті поставленої продукції на суму 36000грн. –за шість місяців, починаючи з 01.01.09. по 01.07.09. (звернення до суду 07.07.09.), чим порушив умови укладеного з позивачем договору купівлі-продажу №17/11-8 та додаткової угоди до цього договору в частині оплати товару і вимоги закону.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг в сумі 36000грн. на користь позивача за договором купівлі-продажу №17/11-8 та додатковою угодою до цього договору та позов слід задовольнити частково, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі 36000грн.

Вимоги щодо решти позову в частині основного боргу (70137,90грн.-36000грн.= 34137,90грн.) слід залишити без задоволення, оскільки на день звернення з даним позовом до суду 0-007.07.09. позивач не мав права вимагати сплати боргу за період більший, ніж за шість місяців 2009 року, як встановлено договором купівлі-продажу від 17.11.08. №17/11-8 та додатковою угодою до цього договору, що є підставою заявлених вимог.

Вимогами ст.625 ЦК України встановлено обов'язок боржника (відповідача), який прострочив строк виконання зобов'язання, сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Відповідач не оплатив у встановлений договором термін товар, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 972грн. та 3% річних в сумі 223,89грн. за період з 26.01.09. по 26.06.09.

Таким чином, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими частково, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і стягнути з позивача державне мито за збільшення розміру позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 173, 193, 265-267 ГК України, ст.ст.526,530,629,655-693 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного науково-виробничого підприємства "Промкомплект", м. Луганськ,  вул. ім. Коцюбинського, буд. 10, ід. код 23261306 на користь державного бюджету України держмито за збільшення розміру позовних вимог під час розгляду справи в сумі 11,99грн. Наказ видати для виконання ДПІ  в Ленінському районі.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наши дома", м. Луганськ, вул. ім. Коцюбинського, буд. 25, кв. 23, ід. код 33352323  на користь Малого приватного науково-виробничого підприємства "Промкомплект", м. Луганськ,  вул. ім. Коцюбинського, буд. 10, ід. код 23261306 борг в сумі 36000грн., інфляційні нарахування в сумі 972грн., 3% річних в сумі 223,89грн.,  витрати по державному миту в сумі 317,97грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 61,53грн. Видати наказ.

4.          В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 14.09. 09.       

Суддя                                                                                   Р.  Шеліхіна