Рішення

від 27.08.2009 по справі 19/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

27.08.2009 р.                                                                                      Справа № 19/69

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформ Медіа”, м. Мукачево

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Віва Моторс”,                     м. Ужгород

про стягнення 3 757 грн. 10 коп. заборгованості за надані рекламні послуги,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Сільваші В.М., довіреність № 001/09 від 30.03.2009 року

Відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Інформ Медіа”,                 м. Мукачево заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Віва Моторс”, м. Ужгород про стягнення 3 757 грн. 10 коп. заборгованості за надані рекламні послуги.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи мотивами, викладеними в позовній заяві, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 06/08 на надання рекламних послуг від 05.06.2008 року, а саме не оплатив суму 3 757 грн. 10 коп. заборгованості за надані рекламні послуги.  

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 08.07.2009 року, 23.07.2009 року та 11.08.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 14581982 від 28.07.2009 року; ухвали суду від 08.07.2009 року та 11.08.2009 року, які  були  надіслані  відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями на адресу: м. Ужгород, вул. Загорська, 114, повернуті у зв'язку „... за закінченням терміну зберігання”. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних  осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового   процесу.   На   запити   господарського   суду   Закарпатської   області   від

23.07.2009 року до Державного реєстратора Ужгородської міської ради та до Головного управління статистики у Закарпатській області, на адресу суду надісланий витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому зазначено, що станом на 27.07.2009 року та 29.07.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Віва Моторс”,  зареєстроване  як  юридична  особа,   яке   знаходиться   за   адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 114), у судові засідання        23 липня 2009 року, 11 серпня 2009 року та 27 серпня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

5 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інформ Медіа”, м. Мукачево (рекламіст) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Віва Моторс”, м. Ужгород (рекламодавець) укладено договір на надання рекламних послуг № 06/08. Предметом даного договору визначено, що рекламодавець (відповідач) доручає, а рекламіст (позивач) зобов'язується виконати програму робіт з реклами: розміщення реклами; надання послуг інформаційного, консультаційно –довідкового обслуговування по ефективності розміщеної реклами товарів і послуг у газеті „Афіша Закарпаття” серед споживачів.

Позивач обов'язки рекламіста, визначені розділом 2 вищевказаного договору, виконав, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 22 – 32, 55). Товариством з обмеженою відповідальністю „Інформ Медіа” було надано відповідачу по справі рекламних послуг на загальну суму 5 880 грн. 40 коп., що підтверджується рахунками-фактурами № АЗ-0000188 від 06.06.2008 року, № АЗ-0000569-УЖ0000000 від 04.07.2008 року, № АЗ-0000774-УЖ0000000 від 01.08.2008 року,                                     № АЗ-0001008-УЖ0000000 від 11.08.2008 року та № ЗА-0001042-УЖ0000000 від 05.09.2008 року (а.с. 12 – 15, 52).

Відповідно до розділу 4 укладеного між сторонами договору, роботу, виконану рекламістом (позивачем), рекламодавець (відповідач) оплачує суму згідно виставленого рахунку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок рекламіста (позивача) (п. 4.1. договору). Розрахунок за виконану роботу здійснюється рекламодавцем (відповідачем) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок рекламіста (позивача) 100% передоплати (п. 4.2. договору).

Однак, відповідач порушив вищезазначені умови договору та розрахувався за надані позивачем рекламні послуги тільки частково на суму 2 123 грн. 30 коп., що підтверджено долученими до матеріалів справи прибутковими касовими ордерами (а.с. 40 – 43).

14 березня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Інформ Медіа” направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Віва Моторс” претензію № 2, в якій просить погасити наявну заборгованість в розмірі 3 757 грн.               10 коп. протягом 7 календарних днів.

Однак, відповідач на вищезазначену претензію не відреагував, наявну суму боргу не сплатив.

Відповідно до довідки Вих. № 39 від 16.07.2009 року, виданої позивачем, заборгованість відповідача станом на 16.07.2009 року склала 3 757 грн. 10 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими  визнаються  цивільно – правові  зобов'язання,  що  виникають  між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість за надані йому рекламні послуги в розмірі           3 757 грн. 10 коп., що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами та скріпленого печатками станом на 31.12.2008 року. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 3 757 грн. 10 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно – правові  правочини  є правомірними  на час розгляду  справи,  оскільки  їх недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року                 № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 3 757 грн. 10 коп. заборгованості за надані рекламні послуги.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює  наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 500 грн. вартості правової допомоги, отриманої на основі договору про надання юридичних послуг б/н від 01.10.2008 року.

Однак, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.  

Таким чином, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам чи адвокатським об'єднанням.

Під час розгляду справи позивач не надав жодних доказів щодо наявності в представника Сільваші В.М., з яким укладеного договір про надання юридичних послуг, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Отже, з вищенаведеного випливає, що витрати на оплату юридичних послуг не відносяться до складу судових витрат і не можуть бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача по справі, оскільки докази участі в інтересах позивача в судовому процесі адвоката відсутні. Дана судова позиція міститься й у постанові Вищого господарського суду України № 05/97-08 від 30.07.2008 року.  

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 629, ч. 1 ст. 901, ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49,                   82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Віва Моторс”, м. Ужгород, вул. Загорська, 114 (код ЄДРПОУ 34489691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформ Медіа”, м. Мукачево, вул. Недецеї, 39 (код ЄДРПОУ 34547302) суму 3 757 (Три тисячі сімсот п'ятдесят сім гривень) грн. 10 коп. заборгованості за надані рекламні послуги, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 (Триста п'ятнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Пригара Л.І.