Рішення

від 12.08.2009 по справі 37/405

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/405

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/405

12.08.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АНП-ІНВЕСТ»

Простягнення 7 657 804, 23 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судовому засіданні приймали участь:

Від позивача:           Бронецький К.В. –представник за дов. № 17 від 01.07.2009 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНП-ІНВЕСТ»про стягнення 6 096 089, 29 грн. основного боргу, 879 452, 30 грн. пені, 109 931, 54 грн. процентів за користування чужими коштами та 572 331, 10 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 97/ПН від 24.06.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/405, розгляд справи призначено на  03.08.09 р.

У судовому засіданні 03.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача 03.08.2009 р. у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/405 від 10.07.2009 р. не виконав, відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 0818219, відповідно до якого ТОВ  «АНП-ІНВЕСТ»отримало ухвалу про порушення провадження у справі 17.07.2009 р.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 03.08.2009 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю його уповноваженого представника прибути у дане судове засідання.

Ухвалою суду від 03.08.2009 р. розгляд справи № 37/405 був відкладений до 12.08.2009 р. у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та ненаданням ним суду витребуваних документів.

Представник позивача у судовому засіданні надав витребувані судом документи, позов підтримав.

У судове засідання 12.08.2009 р. представник відповідача не з'явився повторно, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНП-ІНВЕСТ»(покупець) був укладений договір № 97/ ПН від 24.06.2008 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продати покупцю нафтопродукти (надалі-Товар) на умовах даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пункту 1.2. договору № 97/ПН від 24.06.2008 р., товар згідно даного договору постачається окремими партіями.

Згідно з п. 1.3. зазначеного договору, специфікації до даного договору визначають партію товару -  його вид, асортимент та кількість, яку покупець зобов'язується закупити, а постачальник зобов'язується продати. Специфікації також визначають якість партії товару, що поставляється, базис поставки партії  товару згідно з Інкотермс-2000, ціни на товар, умови оплати та інші умови.

Відповідно до пунктів 3.1. договору № 97/ПН від 24.06.2008 р., поставка товару здійснюється в порядку та в строки, що передбачені в специфікаціях до даного договору.

Згідно з п. 4.4. зазначеного договору, за результатами поставки товару, що постачається згідно специфікації, сторонами підписується акт прийому-передачі товару чи видаткова накладна, на підставі даних про кількість товару, що містяться у залізничних квитанціях, та про якість товару - в сертифікатах якості. Зобов'язання щодо складання акту прийому-передачі товару чи видаткової накладної покладається  на постачальника.

У жовтні-листопаді 2008 р. відповідач надав позивачеві заявки на поставку нафтопродуктів № 125Р-08 та 126Р-08 від 16 жовтня 2008 року, № 150р-08 від 10 листопада 2008 року, а також № 157Р-08 та № 158Р-08 від 18 листопада 2008 року. На підставі вищезазначених заявок, позивачем були складені та надіслані відповідачеві специфікації № 5 від 16 жовтня 2008 року, № 6 від 10 листопада 2008 року, та № 7 від 18 листопада 2008 року. Усі специфікації були належним чином підписані сторонами договору.

У специфікаціях  №№  5, 6 та 7 сторони домовились про умови оплати з відстрочкою платежу –покупець зобов'язується сплатити товар у розмірі, встановленому у специфікації, з відстрочкою платежу протягом 15 календарних днів з дати відвантаження, вказаної на штампі залізничної накладної. Таким чином, зобов'язання по сплаті вартості товару виникає у відповідача на 15-й день після дати, вказаної на штампі залізничної накладної.

Позивачем у жовтні-листопаді 2008 року було поставлено товару загальним обсягом 1 163, 370 тон (Одна тисяча сто шістдесят три тони триста сімдесят кілограмів) на суму 6 996 089, 29 грн. Товар був поставлений згідно з транспортними накладними копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач прийняв товар за кількістю та за якістю відповідно до актів прийому-передачі нафтопродуктів № ОД-0000973 від 21.10.2008 р.,  № ОД-0001002 від 24.10.2008 р.,  № ОД-0001108 від 12.11.2008 р., № ОД-0001119 від 13.11.2008 р., № ОД-0001185 від 20.11.2008 р., № ОД-0001155 від 21.11.2008 р., № ОД-0001177 від 21.11.2008 р., № ОД-0001173 від 25.11.2008 р. та  № ОД-0001182 від 25.11.2008 р. Підписані акти прийому передачі товару свідчать про відсутність претензій відповідача до позивача у зв'язку з поставкою нафтопродуктів.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив суду, що відповідач оплатив отриманий товар частково, на суму 900 000, 00 грн.

За вищенаведених обставин, відповідно до умов договору № 97/ПН від 24.06.2008 р., позивачем було належним чином поставлено відповідачу і залишено не оплаченим  станом на день розгляду справи в суді товар на суму 6 096 089, 29  грн., які Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНП-ІНВЕСТ»як основний борг. Крім того, позивач у поданій позовні заяві у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання просив стягнути з відповідача 879 452, 30 грн. пені, 109 931, 54 грн. процентів за користування чужими коштами та 572 331, 10 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що своє підтвердження знайшли факти поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»Товариству з обмеженою відповідальністю «АНП-ІНВЕСТ»товару на суму 6 996 089, 29 грн., а також факти оплати отриманого товару відповідачем на суму 900 000, 00 грн. Зобов'язання щодо оплати товару на решту суми –6 096 089, 29 грн. відповідач належним чином не виконав.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та ухвалами від 10.07.2009 р. та від 03.08.2009 р. було зобов'язано надати суду відзив на позов.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 6 096 089, 29 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНП-ІНВЕСТ» суми основного боргу за договором № 97/ПН від 24.06.2008 р. у розмірі 6 096 089, 29 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»просить суд також стягнути з відповідача 109 931, 54 грн. процентів за користування чужими коштами та 572 331, 10 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 97/ПН від 24.06.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У відповідності до розрахунку процентів та інфляційних нарахувань, наданому позивачем і перевіреному судом у судовому засіданні, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 109 931, 54 грн. процентів за користування чужими коштами та 572 331, 10 грн. інфляційних втрат.

          Також позивач просить стягнути з відповідача 879 452, 30 грн. пені за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.2. договору  № 97/ПН від 24.06.2008 р. у випадку порушення однією із сторін строків здійснення взаєморозрахунків, які передбачені договором та специфікаціями до нього, сторона, що порушила строки, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до розрахунку пені, наданому позивачем і перевіреному судом у судовому засіданні, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає 879 452, 30 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ АНП-ІНВЕСТ” (вул. Кутузова, 13, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 34882337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА»(вул. Сонячна, 5, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 34553505) 6 096 089 (шість мільйонів дев'яносто шість тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 29 коп. основного боргу, 879 452 (вісімсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 30 коп. пені, 109 931 (сто дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять одну) грн. 54 коп. процентів за користування чужими коштами та 572 331 (п'ятсот сімдесят дві тисячі триста тридцять одну) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.