Рішення

від 03.09.2009 по справі 1/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.09                                                                                 Справа № 1/80

За позовом  Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав",            м. Свердловськ Луганської області

до  Фермерського господарства "Труженик", м .Свердловськ Луганської області

про стягнення 19816 грн. 63 коп.

                                                                                                     С у д д я   Зюбанова Н.М.

                                                            П р е д с т а в н и к и:

від позивача  -  Шишкин О.В., довіреність № 955 від 01.09.09;

від відповідача –не прибув

 Суть спору: про стягнення 13000 грн. 00 коп.  боргу за договором позики від 14.04.05, 6058 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань та 758 грн. 63 коп.  3% річних.                

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42,43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов до наступного.

Так, господарським судом встановлено, що між позивачем (далі –«Позикодавець») та відповідачем (далі –«Позичальник») був укладений договір позики від 14.04.05 з додатковими угодами до нього від 30.11.05 та від 12.04.06, згідно яких «Позикодавець»зобов'язався передати у власність  «Позичальника» суму грошових коштів у розмірі 25000 грн. 00 коп.,  а «Позичальник»зобов'язався прийняти суму позики та повернути її в повному обсязі на умовах даного договору –в строк до 31.07.07, що передбачено п.1 договору у редакції додаткової угоди від 12.04.06.

Відповідно п. 5 договору договір набирає законної сили з моменту отримання «Позичальником»суми, вказаної в п. 1 цього договору.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 15.04.05 на виконання умов договору позики були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 25000 грн. 00 коп., що підтверджено  платіжним дорученням № 1633 від 15.04.05, випискою банку № 68 від 15.04.09. (а.с.16-17).

Позивач посилається на те, що відповідачем частково виконані прийняті зобов‘язання, оскільки 03.08.07 ним на адресу позивача перераховано 12000 грн. 00 коп. боргу, тому залишок суми позики складає 13000 грн. 00 коп.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем), у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Щодо стягнення 3% річних в сумі 758 грн. 63 коп. за період з 04.08.07 по 13.07.09 та 6058 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань за період з серпня 2007 по червень 2009, то вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.    

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за листом № 524 від 21.05.09 з вимогою повернення заборгованості суми позики  в розмірі 13000 грн. 00  коп.   Відповідач  у відповіді на претензію від 15.03.07 суму заборгованості за позикою визнав (а.с.19-22).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням  витрат по держмиту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача у відповідності до ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1049, 1050 ЦК України,                ст. ст.22,  44, 49, 75,  82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                                     в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Труженик", м .Свердловськ Луганської області, вул. Транспортна, 65, ідент. код 21803849 на користь Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", м. Свердловськ Луганської області, ідент. код 05827201 13000 грн. 00 коп. боргу, 758 грн. 63 коп. 3% річних, 6058 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, державне мито в сумі 198 грн. 17 коп. та 315 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –07.09.09

Суддя                                                                                              Н.М.Зюбанова

Помічник судді                                                                                    Г.А.Кравцова