Рішення

від 14.09.2009 по справі 19/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.09                                                                                 Справа № 19/140

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Продовольча інвестиційна компанія „Майстер”, м.Київ

до Приватного підприємства „Тала”, м.Луганськ

про стягнення 186567 грн. 20 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Лук”янова Н.Ф., довіреність № 5 від 08.07.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на суму 166275,32 грн. та пені в сумі 50801,61 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Продовольча інвестиційна компанія „Майстер” (позивач, сторона-1) та Приватним підприємством „Тала” (відповідач, сторона-2) 10.12.2007 був укладений договір № 10-12/1, за умовами якого позивач –сторона-1, прийняв на себе зобов'язання передати у власність сторони-2 зазначені у специфікації до договору харчові продукти (далі –товар), а відповідач –сторона-2, приймати, оплачувати та реалізовувати на умовах, визначених договором.

Специфікація є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.2.6 відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі проводити передбачені даним договором розрахунки.

У розділі 6 „Ціна та загальна вартість товару” сторони домовились, що ціна кожної конкретної одиниці товару встановлюється відповідно до діючих на день прийняття замовлення прайс-листів сторони-1.

Якщо сторона-1 згідно з п.2.1.6 договору протягом поточного місяця направить стороні-2 нові прайс-листи, то сторона-2 повинна проводити розрахунки за новими прайс-листами.

Ціна конкретної партії товару визначається в рахунку, виходячи з ціни за товар згідно із п.6.1 договору.

Сторони передбачили, що до 5-го числа місяця, що слідує за звітним, вони проводять звірку взаємної заборгованості по договору.

Відповідно до п.п.7.1-7.2 договору оплата кожної конкретної партії товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, у розмірі, вказаному у виставленому стороною-1 рахунку.

У випадку непогодження сторони-2 із сумою, вказаною стороною-1 у виставленому рахунку, сторона-2 надсилає протокол розбіжностей, в якому обґрунтовує свої заперечення щодо розміру ціни партії товару, вказаної у отриманому рахунку.

У п.8.1 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару сторона-2 сплачує стороні-1 пеню, яка обраховується від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати у розмірі двох облікових ставок НБУ, діючих у період, за який сплачується пеня.

На виконання умов договору позивач згідно накладних № ПМ-0001211 від 10.12.2007, № Б141/12 від 19.12.2007, № Б142/12 від 19.12.2007,             № Б194/12 від 29.12.2007, № Б193/12 від 29.12.2007, № Б238/01 від 14.01.2008, № Б302/01 від 28.01.2008, №Б176/03/2372/2381 від 04.03.2008, № Б216/03/2413 від 13.03.2008, № Б211/03/2424 від 17.03.2008 поставив відповідачу товар на загальну суму 550451,12 грн. (а.с.14, 21, 23, 25, 27, 30, 33, 36, 39, 42).

Відповідач отримав товар згідно довіреностей виданих на ім'я                Павлюк К.М. (а.с.19, 20, 29, 32, 35, 38, 41, 44).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, оплативши товар на суму 384175,93 грн. (а.с.45-56), тобто заборгованість відповідача складає 168275,19 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірення розрахунків станом на 23.07.2008 (а.с.58).

Позивачем 25.07.2008 була вручена відповідачу вимога про погашення вищезазначеної заборгованості вих. № 29 від 23.07.2008.

24.10.2008 відповідач перерахував позивачу в рахунок погашення заборгованості 1000 грн. та 25.02.2009 ще 1000 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений товар склала 166275,32 грн.

На підставі п.8.1 позивачем нарахована пеня у сумі 50801,61 грн. за період з 18.03.2008 по 01.07.2009.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.07.2009 суддею Фоновою О.С. було порушено провадження по справі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області –в.о. голови суду від 05.08.2009 справу № 19/140 передано на розгляд судді Косенко Т.В.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судові засідання.

У судовому засіданні 14.09.2009 представник позивача подав уточнений розрахунок суми пені, з якого вбачається, що змінений період нарахування пені з 03.08.2008 по 03.02.2009, відповідно й зменшилась сума, яка заявлена до стягнення –20291,93 грн. та позивач просить стягнути суму  основного боргу у розмірі 166275, 27 грн.

Дане уточнення приймається судом до розгляду, оскільки фактично позивач зменшив суму позову, а це право позивача передбачене ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, справа розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено  відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з міського реєстру суб'єктів підприємницької діяльності, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному  виконанні  зобов'язання  сторони  повинні виконувати  свої  обов'язки  одночасно,  якщо  інше не встановлено договором,  актами цивільного законодавства,  не випливає із  суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо  зустрічне  виконання  обов'язку  здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № 10-12/1 від 10.12.2007 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 550451,12 грн., який останній в свою чергу своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 166275 грн. 27 коп., яка підтверджена матеріалами справи.

Позивачем 25.07.2008 була вручена відповідачу вимога про погашення вищезазначеної заборгованості вих. № 29 від 23.07.2008 (а.с.57).

На підставі п.8.1, позивачем за період з 03.08.2008 по 03.02.2009 було обґрунтовано нарахована сума пені –20291 грн. 93 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Таким чином вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 14.09.2009 за згодою представників сторін була оголошена  вступна  та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тала", м.Луганськ, пров.Чехова, б.16, код 32969012 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Продовольча інвестиційна компанія "Майстер", м.Київ, вул.Туполєва, б.7-в, код 32485255 – суму боргу 166275 грн. 27 коп., пеню 20291 грн. 93 коп., державне мито у сумі 1865 грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 270 грн. 73 коп., видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 21.09.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко