Рішення

від 10.09.2009 по справі 9/171-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/171-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 вересня 2009 р.           Справа 9/171-09

за позовом:Закритого акціонерного товариства  "Компанія "РАЙЗ" в особі Вінницької філії ( вул. Чехова, 35, м. Вінниця, 21060)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю  "Біопаливна  аграрна компанія" ( с. Кам'яногірка, Іллінецький район, Вінницька область, 22700)  

про стягнення 28709,18 грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :    Карлащук О.А. - представник за довіреністю

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

 Надійшла позовна заява про стягнення з ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» на користь ЗАТ «Компанії «Райз» в особі Вінницької філії  28 709,18грн., у тому рахунку: 21 563 грн. – основного боргу,  621,62 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 2 988,26 грн. – 28% річних  , 1 595,34 грн. - пені,1 940,48 грн.- інфляційних витрат.

Ухвалою від 17.07.2009р. порушено провадження у справі № 9/171-09 та призначено до розгляду на 10.09.2009р.

У судове засідання з'явився представник позивача, від відповідача надійшло клопотання  про залучення до справи як третю особу на стороні відповідача ТОВ "Ситковецьке", якому відповідачем було продано ячмень пивоварений та яровий куплений у позивача та за який ТОВ "Ситковецьке" не розрахувалось. Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки ТОВ "Ситковецьке" немає ніякого відношення до правовідносин між сторонами у даній справі.

Відповідач відзиву не надав свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Поштове повідомлення про вручення ухвали суду відповідальному працівнику відповідача, повернулось до суду 29.07.2009 р.

          Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки,  відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.            

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши  юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

          11.04.2008р. між Вінницькою філією ЗАТ «Компанії»Райз» та ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №  8114021.

          Слід вказати, що судом було здійснено перевірку повноважень Вінницької філії ЗАТ «Компанії «Райз» щодо укладення договорів та можливості бути стороною у судовому процесі. Як встановлено судом, згідно п. 3.2. Положення про Вінницьку філію ЗАТ «Компанія «Райз»  філії надано право від імені Товариства укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судах, господарському або третейському.

          Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про наявність повноважень у філії  на укладання договору №  8114021 від 11.04.2008р.

          Згідно п.1.1. даного Договору постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) Товар - продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити його вартість , а також сплатити відсотки  за користування товариним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

          Пунктом 1.2. Договору сторонни встановили, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, гривнева вартість товару та його доларовий еквівалент, порядок та терміни оплати та нарахованих відсотків – визначені в договорі та специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Сторонами було підписано додатки до договору.

На підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № 8114021 від 11.04.2008р. ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» (Покупець) придбав у Вінницької філії ЗАТ «Компанія «Райз» (Продавець) товар на загальну суму 20 438,40 грн.,( 4 047,21 дол. США по курсу на день укладення договору 1дол. США -5,05 грн.) що підтверджується наступними документами: накладна № ВН-10009-00891 від 06.05.2008р.  на 20 438,40  грн., Довіреність ЯОВ № 801349 від 0925.04.2008. на Марунич В.С.  

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом є ціною договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті - доларах США.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що на протязі строку дії даного Договору, грошові зобов'язання існують і підлягають сплаті у гривні і визначаються шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати товару Покупцем.     

Згідно додатку №1 до Договору,  частина товару вартістю 6 960,01грн. еквівалент 1378,22 дол. США постачалась на авансових умовах з терміном платежу до 30.04.2008р.

За даний товар Відповідач 11.04.2008р. частково розрахувався на загальну суму 6131,52 грн.  (1214,16 дол. США), що підтверджується випискою з банківського рахунку  .

Таким чином, борг по поставці товару на авансових умовах становить 828,49 грн.

( 164,06 дол. США)

Згідно додатку №1а до Договору, частина товару  вартістю 13 478,40 грн. еквівалент 2668,99 дол. США постачалась на умовах товарного кредиту з відсотками за користування товарним кредитом  в розмірі 81,67 дол. США, з терміном оплати 01.09.2008р.

   За даний товар, Відповідач  розрахунку не здійснив.  

Таким чином, борг за отриманий товар   становить 14306,88 грн. ( 2833,05 дол. США)   

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення курсової різниці по відношенню до долара США, яку позивач заявив до стягнення станом на 17.06.2009р. в розмірі 7 256,60 грн  .

Відповідно до ч.2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в  іноземній валюті.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, суму що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її  визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2.11. Договору передбачено, що  в плату за користування товарним кредитом включається також позитивна різниця  між гривневою вартістю товару на день фактичного проведення Покупцем оплати і гривневою вартістю Товару на день його отримання, розрахованого відповідно до п. 2.2. Договору та сплаченою Покупцем.

В п.2.2. договору  сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний сплатити борг у гривнях шляхом множення грошового еквіваленту суми боргу в доларах США на офіційний курс гривні, який буде встановлений на день фактичної оплати.

Виходячи з наведенного, суд вважає вказану вимогу  позивача правомірною та вважає вірним проведений обрахунок щодо курсової різниці.

Таким чином  загальний борг по договору з урахуванням курсової різниці становить 21 563,48 грн. , який суд вважає доведеним позивачем .

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем , всупереч ст. 33 ГПК України суду не надав.

 Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 21 563,48 грн.   підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 621,62 грн- відсотків за користування товарним кредитом  суд вважає їх правомірними з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 6,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови ( пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 5 ст. 694, ч.2 ст. 536 ЦК України передбачено можливість для сторін при продажу товару в кредит встановити  оплату у вигляді процентів як на ціну товару так і на суму заборгованості.

    Оскільки , Покупець не здійснив оплату по відсотках за користування товарним кредитом в розмірі 81,67 дол. США в установлені Договором терміни, застосовується офіційний курс долара США станом на день складення Обґрунтованого розрахунку позовних вимог на 17.06.2009р. який становив 7,6114 грн. до 1 дол. США  . Відсотки за користування товарним кредитом складають 621,62 грн.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення відсотків за користування товарним кредитом у розмірі  621,62 грн.   підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки, п. 7.5. договору сторони встановили 28% річних за прострочення грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 2 988,26 грн.  підлягають задоволенню.  Підлягає задоволенню із зазначених підстав і вимога про стягнення  1 940,48 грн. інфляційних витрат.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача  1 595,34 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару та відсотків за користування товарним кредитом, оскільки вказана вимога відповідає умовам п. 7.3. договору укладеного між сторонами, та положенням п.2 ст. 551 ЦК України.

Згідно ст.ст. 32,33 ГПК України кожна сторона має довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 43 ГПК  України господарський суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32,33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

          Керуючись  ст.ст. 4-3, 4-5, 25, 28, 30, 32, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України ,-

ВИРІШИВ :

 1. Позов задовольнити  повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біопаливна аграрна компанія»  с. Кам'яногірка, Іллінецького р-ну,  Вінницької області (код ЄДРПОУ 35041358, р/р 26000002181001 ВАТ КБ «Надра»  МФО 302355) на користь ЗАТ Компанії “Райз” особі Вінницької філії, вул. Чехова,35, м. Вінниця, (код. ЄДРПОУ 13980201, п/р 26000330016675, в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313.) 21 563,48 грн.- боргу за отриманий товар, 621,62 грн.-відсотків за користування товарним кредитом,  2 988,26 грн. - 28% річних; 1 595,34 грн.- пені, 1 940,48 грн.-  інфляційних витрат, 287,07 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та  315 грн. – відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  11 вересня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21060 м. Вінниця вул. Чехова,35

3 - відповідачу с. Кам"яногірка Іллінецький район Вінницька область