Рішення

від 28.09.2009 по справі 38/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/227

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.09.09 р.                                                                                     Справа № 38/227                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

При секретарі судового засідання Зікєєвій Л.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехлеспром” м. Донецьк  

про стягнення 737,52грн.

за участю представників:

від позивача: Калитвянська С.О.- за дов. №82-09 “Д” від 29.12.2008р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:                          

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області  звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехлеспром” м. Донецьк   про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за квітень 2009р. в сумі 629,66грн., річних в сумі 11,60грн., інфляційних в сумі 3,15грн., пені в сумі 93,11грн., а всього 737,52грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання   електричної енергії  №4287 від 04.05.2005р. (далі - Договір) з додатками, акт прийому-передачі електроенергії за квітень 2009р.; лист №212/5293 від 17.04.2009р., як доказ направлення рахунку на оплату за спожиту у квітні 2009р. електроенергію, акт прийняття-передавання; розрахунок суми позову;  клопотання від 28.09.2009р., невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

12.08.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 06.08.2009р. № 14/4-20/3932, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехлеспром” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 30585763) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83032, м.Донецьк, вул.Фонвізіна,1А який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

28.09.2009р. від позивача на адресу господарського суду надійшло клопотання, в якому він просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи: копію рахунку за квітень 2009р., копію рахунку за електроенергію за березень 2009р. та копію акту приймання-передавання товарної продукції за березень 2009р. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про час, дату і місце проведення судового засідання був повідомлений, що підтверджує відміткою канцелярії суду, але на адресу господарського суду повернулись конверти, направлені відповідачу за адресою 83032, м.Донецьк, вул.Фонвізіна,1А з відмітками “за зазначеною адресою не проживає” та “вибули”, відзив на позовну заяву не представив, та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Стаття 75  Господарського  процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                       ВСТАНОВИВ:

04.05.2005р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”  в особі  Донецьких електричних мереж (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехлеспром” (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 4287.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 –2.3.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 9.4 Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 01.07.2006р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Додатком №5 від 10.09.2007р. до договору про постачання електричної енергії                     № 4287 від 04.05.2005р. сторони визначили, що споживач 12 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показників розрахункових приладів та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії.

Згідно п.2.6. додатку №5 від 10.09.2007р. до договору, якщо Постачальник не отримав у зазначений термін дані про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Додатком №5 від 10.09.2007р. до договору про постачання електричної енергії                     № 4287 від 04.05.2005р. сторони визначили порядок розрахунків, відповідно до якого, відповідач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що інших додаткових угод до договору не укладалось.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами здійснені конклюдентні дії, направлені на продовження дії договору, у тому числі, і на час виникнення заявлених у позові вимог.

У судовому засіданні позивач пояснив, що на спірні об'єкти будь-якого іншого договору між сторонами не укладено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом 2005-2008 років та у спірний період споживав електричну енергію саме у відповідності до приписів чинного законодавства при наявності договору про постачання електричної енергії №4287 від 04.05.2005р. та здійснював необхідні розрахунки, передбачені умовами цього договору та вищевказаними нормативно-правовими актами.

Надання постачальником споживачу послуг з електропостачання в спірний період підтверджений матеріалами справи, зокрема відповідними актами прийняття-передавання товарної продукції за березень – квітень 2009р., які є додатками до Договору, про що зроблена відповідна відмітка на самих актах. Зазначений акт за березень 2009р. підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств. Також відповідна відмітка з посиланням на номер договору 4287 міститься на виставленому позивачем відповідачу рахунку за вказаний період.

Таким чином, судом в якості належних доказів приймається акт прийняття-передавання товарної продукції, який є додатком до Договору, рахунок на оплату електроенергії за спірний період. До того ж, діючим законодавством заборонений відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання.  

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у спірний період Договір №4287 був чинним, а електрична енергія постачалась позивачем відповідачу саме на підставі цього договору та відповідно до його умов.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, але відповідач в порушення умов договору № 4287 від 04.05.2005р. не надав позивачу звіт про обсяги спожитої у квітні 2009 року електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у зв'язку з ненаданням відповідачем у встановлені строки звіту про обсяги спожитої електроенергії, визначив обсяг спожитої електричної енергії у квітні 2009 року за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період на суму 2806,08грн.

Оскільки відповідачем в попередні розрахункові періоди була зроблена переплата за спожиту електричну енергію в сумі 2176,42грн., заборгованість за квітень 2009 року складає 629,66грн.

Позивач 17.04.2009р. направив на адресу відповідача з супровідним листом №212/5293 від 17.04.2009р., акт прийому-передачі електроенергії та рахунок за активну електроенергію за квітень 2009р.

Відповідач акт прийняття-передавання електроенергії за квітень 2009р. не підписав, заборгованість за електричну енергію у встановлені строки не сплатив, чим порушив умови договору.

Розглянув  матеріали  справи,  представлені  документи,  заслухав  пояснення  сторін,  оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 4287 від 04.05.2005р. (з додатками), згідно з яким Постачальник зобов'язується продавати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором № 4287 від 04.05.2005р., постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунок на оплату за спожиту активну електроенергію за квітень 2009р. був направлений відповідачу поштою разом із супровідним листом №212/5293 від 17.04.2009р., який міститься у матеріалах справи.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в квітні  2009 року електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким  чином,  суд  приходить  до висновку,  що  внаслідок несплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором № 4287 від 04.05.2005р. (з додатками),  з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 629,66грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору №4287 від 04.05.2005р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 93,11грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України,  ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені                   93,11грн., підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  період  прострочення,  а  також  сплатити 3 % річних від  простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 11,60грн. та індекс інфляції в сумі 3,15грн.

Таким чином 3% річних в сумі 11,60грн. та інфляційні в сумі 3,15грн. підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.  

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

                                                      В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні  вимоги Відкритого акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехлеспром” м. Донецьк   про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за березень 2009р. в сумі 629,66грн., річних в сумі 11,60грн., інфляційних в сумі 3,15грн., пені в сумі 93,11грн., а всього 737,52грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехлеспром” м. Донецьк  (83032, м.Донецьк, вул.Фонвізіна,1А, код ЄДРПОУ 30585763) на користь Відкритого акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області  (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11; п/р №260383011297 в ДОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00131469) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 629,66грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехлеспром” м. Донецьк  (83032, м.Донецьк, вул.Фонвізіна,1А, код ЄДРПОУ 30585763) на користь Відкритого акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11; п/р 26007044187000 в АКИБ “УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00131469) пеню в сумі                          93,11грн., 3% річних в сумі 11,60грн., індекс інфляції в сумі 3,15грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 28.09.2009року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

надруковане 3 примірника:

1-у справу

2-сторонам