Рішення

від 25.08.2009 по справі 44/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/243

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.08.09 р.                                                                                     Справа № 44/243                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» (представник Бурлаченко А.М., довіреність від 01.08.09 року) до дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (представник Шевченко Д.Г., довіреність від 09.01.09 року), про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені у загальному розмірі 77'188,46 грн.,

                                                   ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Автотранспортне підприємство» (далі – Орендодавець) звернулося до суду з позовом до дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі – Орендар) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 81'345,24 грн., інфляційних 1'904,58 грн., річних 544,58 грн. та пені 4'204,06 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди автомобілю № 02/32 від 14.10.08 року (далі – Договір). Позовні вимоги Орендодавця ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договору у частині обов'язку вчасно сплачувати орендну плату.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та в порядку статті 22 ГПК України зменшив на 10'000 грн. суму позовних вимог, вказуючи на часткову оплату 04.08.09 року.

Представник відповідача заперечив проти позову, вказуючи на відсутність пред'явлення в порядку пункту 2.3 Договору рахунку на оплату орендної плати.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що суд має задовольнити позовні вимоги в обсязі зменшених вимог, виходячи з наступного.

Оцінивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) рухомого майна, і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Таким чином, в силу статей 759 та 901 ЦК України, а також розділів 1-3 Договору, Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар – прийняти у строкове платне користування автомобіль МАЗ 533701-1.02, державний номерний знак АН 0141 ЕІ, із зобов'язанням відповідача оплачувати орендну плату у розмірі 82'000 грн. за вісім місяців.

Згідно розділу 4 Договору, розмір щомісячної орендної плати визначається на підставі рахунку, причому означена орендна плата, вноситься щомісяця, не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця.

Згідно розрахунків позивача, доданих до позовної заяви, розмір заборгованості Орендаря за Договором в частині орендної плати за період з жовтня 2008 року до червня 2009 року 2009 року складає 71'345,24 грн. (з нарахованих 113'369,00 грн. плати сплачено лише 42'347,76 грн.). Розмір боргу жодним чином відповідачем не спростований, натомість підтверджується підписаними сторонами двосторонніми актами приймання-передачі робіт, через що суд не бере до уваги заперечень Орендаря щодо відсутності рахунків на оплату, до того ж, в матеріалах справи містяться рахунки на оплату орендної плати, які вручалися структурному підрозділу Орендаря.

Жодних доказів щодо незгоди відповідача з належністю виконання позивачем власних зобов'язань за Договором, або доказів повної оплати суми боргу – суду не надано. В порядку частини 1 статті 530 ЦК України та умов Договору, право грошової вимоги на загальну суму 71'345,24 грн. виникло у позивача 11.07.09 року, наразі суми платежів, з яких складається загальний борг, мали бути сплачені щомісяця, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.

Таким чином, грошове зобов'язання Орендаря перед позивачем зі сплати 71'345,24 грн. на момент подання позову – виконане не було, на порушення норм статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Нормами пункту 2.5 Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання Орендарем передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Такий спосіб забезпечення виконання зобов'язання повністю відповідає змісту статей 549-550 ЦК України, статті 322 ГК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Позивач заявив вимогу на стягнення пені у розмірі 4'204,06 грн. за період, що не перевищує шість місяців з моменту виникнення права вимоги, водночас, оскільки подібний спосіб нарахування відповідає статті 232 ГК України, суд вважає ці вимоги такими, що також підлягають задоволенню.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних та трьох процентів річних з простроченої суми з 14.02.09 року до 22.07.09 року становить 1'904,58 грн. та 544,58 грн. відповідно.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів найму (оренди).

Судові витрати в порядку статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом. Між Орендодавцем та адвокатом Бурлаченком А.М. 17.07.09 року укладено договору про надання адвокатських послуг.

Абзацом 4 договору про надання адвокатських послуг № 17-07/09 від 17.07.09 року встановлено розмір витрат за послуги адвоката у сумі 5'000 грн., які сплачено позивачем 17.07.09 року згідно акту приймання-передачі гонорару. Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року. При цьому до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Бурлаченка А.М. у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 44/243, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в сумі 5'000 грн. явно неспіврозмірною з розміром заявлених вимог та істотно завищеною. Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь у одному судовому засіданні, відсутність тривалих відряджень адвоката, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 44/243, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на адвоката, який має бути стягнений з Покупця, сумою в 500 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.

На підставі ст.ст.16, 525-526, 549-550, 759-786, 901-907 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –     

                                                     ВИРІШИВ:

Задовольнити позов комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» до дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені у загальному розмірі 77'188,46 грн.

Стягнути з дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» борг та санкції у розмірі 77'188,46 грн., а також відшкодування сплаченого державного мита 771,88 грн., витрати на оплату послуг адвоката 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 315 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу;

3 – господарському суду Донецької області