Рішення

від 24.09.2009 по справі 9/103-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/103-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24.09.2009                                                                Справа №  9/103-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчукм'ясо", м. Кременчук Полтавської області

до Приватного підприємства "Квілон", м. Херсон  

про стягнення  27285,25 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Андросов Є.О., юрисконсульт, довіреність, від 20.05.2009 р.;

від відповідача - не прибув.  

          Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду від 26.08.2009р. №519 справу № 9/103-09 передано на розгляд судді Ребристій С.В.

                  Відкрите акціонерне товариство "Кременчукм'ясо" (позивач) звернулосся до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Квілон" (відповідач) 27285,25 коп. боргу по грошових зобов'язаннях за договором поставки №16/07-сб від 03.01.2007р., з яких: 19165,01 грн. сума основного боргу, 4896,66 грн. сума пені, 2663,96 грн. сума інфляційних збитків, 559,62 грн. сума 3-х % річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 272,85 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки №16/07-сб від 03.01.2007р. та положення ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.

          Представник позивача 27.08.2009р. у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 13165 грн. 01 коп., пені 4896 грн. 66 коп., суму інфляційних  2663 грн. 96 коп., 3 % річних  559 грн. 62 коп. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.          

           Відповідач у судове засідання 27.08.2009р. не прибув, але надіслав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання. Також відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги визнає частково та просить суд основну суму боргу зменшити на 10135,01 грн. та розстрочити її на 4 місяці по 2541,25 грн., в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 8120,24 грн. просить відмовити в повному обсязі. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Ухвалою від 15.09.2009р. суд зобов'язав сторони до 22.09.2009 р. подати до суду наступні документи: позивачу - розрахунок суми боргу станом на 15.09.2009 р.; відповідачу - відзив на позовну заяву з нормативно-правовим обґрунтуванням викладеної в ньому позиції, належним чином засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію, належним чином засвідчену копію довідки про включення до ЄДРПОУ, докази сплати боргу, документальні докази, які підтверджують тяжкий фінансовий стан підприємства.  

          24.09.2009р. у судовому засіданні представник позивача подав лист, який за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог. В даному листі позивач повідомляє, що відповідач провів часткову оплату в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 9000,00 грн. Станом на 24.09.2009р. сума основного боргу ПП "Квілон" перед ВАТ "Кременчукм'ясо" по оплаті за отриманий товар складає 10165,01 грн, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10165,01 грн., суму пені у розмірі 2455,04 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 2663,96 грн., суму трьох відсотків річних у розмірі 559,62 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 276,43 грн. Крім того, у судовому засіданні представник позивача подав клопотання в якому просить суд визначити ціну позову у розмірі 15843,63 грн. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи, оскільки вони не виходять за межі ст. 22 ГПК України.

           Відповідач у судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

          За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

          03 січня 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №16/07-сб.

          В період з 03.07.2007 року по 26.07.2007 року відповідач одержав продукцію від від позивача на загальну суму 19165,01 грн., що підтверджується товарними накладними (а.с. 10-21)

          Відповідно до п. 5.2. договору поставки, відповідач повинен був провести остаточний розрахунок за одержану продукцію не пізніше семи календарних днів від дати отримання такої продукції.

          Однак, в порушення договірних умов, відповідач повну та своєчасну оплату за отриманий товар не здійснив, в наслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість перед позивачем на суму 19165,01 грн.

                   Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частина 1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

               Нормами ст. 509 ЦК України  визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

               Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

                Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                 Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Положенями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити  за нього певну грошову суму.

          24.09.2009р. представник позивача подав клопотання в якому просить суд визначити ціну позову в розмірі 15843,63 грн., оскільки відповідач в рахунок погашення заборгованості провів часткову оплату боргу на загальну суму 9000,00 грн. Станом на 24.09.2009р. сума основного боргу ПП "Квілон" перед ВАТ "Кременчукм'ясо" по оплаті за отриманий товар складає 10165,01 грн, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10165,01 грн., суму пені у розмірі 2455,04 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 2663,96 грн., суму трьох відсотків річних у розмірі 559,62 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 276,43 грн.

          Відповідно до положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття  рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Оскільки клопотання позивача про зменшення ціни позову не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє клопотання позивача і визначає ціну позову у розмірі 15843,63 грн.  

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 10165,01 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10165,01, є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Пунктом 8.1. договору поставки №16/07-сб від 03.01.2007р. визначено, що у разі порушення покупцем строків оплати отриманого товару, покупець сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

          Проте згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, за прострочку платежу встановлений обов'язок боржника оплатити суму пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

          Враховуючи дане положення законодавства позивач здійснив розрахунок суми пені відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 258 ЦК України.  

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 2455,04 грн., суми інфляційних збитків у розмірі 2663,96 грн. та суми 3 % річних у розмірі 559,62 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

               Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та  іншими учасниками судового процесу.

                   Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

                 Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Прохання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу строком на чотири місяці викладене ним у відзиві на позов суд відхиляє, оскільки воно не обгрунтоване жодними документальними доказами.

          Одночасно, суд роз'яснює відповідачу, що за достатньої мотивації та документальної доведеності тяжкого фінансового стану підприємства, він не позбавлений права звернення до суду з заявою про розстрочку або відстрочку  виконання судового рішення за правилами ст. 121 ГПК України.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 158,43 грн. (1 % від ціни позову) та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

          1. Визначити ціну позову у розмірі 15843,63 грн.

          2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

                3. Стягнути з приватного підприємства "Квілон" (73026, м. Херсон, пр-кт Ушакова, 79, кв. 3, код ЄДРПОУ 32479530, п/р № 26009029801015 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 352651) на користь відкритого акціонерного товариства "Кременчукм'ясо" (39601, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, 48, код ЄДРПОУ 30068026, п/р № 26001010032980 в філії "Придніпровське регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит", МФО 331564) суму основного боргу у розмірі 10165,01, суму пені у розмірі 2455,04 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 2663,96 грн. та суму 3 % річних у розмірі 559,62 грн., 158,43 грн. витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Наказ видати стягувачу після  набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                     С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

28 вересня 2009 року.