Рішення

від 11.09.2009 по справі 14/394

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/394

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/394

11.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/394

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейд"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Турн"

простягнення 74918,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача-  Червоняк С.П.

від відповідача-  не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейд" (надалі –ТОВ "Рейд") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турн" (надалі –ТОВ  "Турн") про стягнення 74918,60 грн. за поставлений товар.  

В обґрунтування пред'явлених вимог ТОВ "Рейд" посилається на неналежне виконання ТОВ "Турн" договору № 04/11-08ц від 04.11.2008 р.  

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

В судовому засіданні позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача окрім зазначеної в позовній заяві суми боргу, 5574,76 грн. пені, 948 грн. відсотків річних, 2097,72 грн. інфляційних витрат.  

Клопотання позивача, викладене в позовній заяві, про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням належному йому майна, на яке в подальшому можливе бути звернути стягнення, судом не задовольняється оскільки позивач не довів належним чином, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

Представник відповідача в засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2008 р. між ТОВ "Рейд" (продавець) та ТОВ "Турн" (покупець) укладено договір № 04/11-08 (надалі –Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю цемент (товар), в кількості та у строки передбачені цим договором, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах і в терміни, передбачені даним договором.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється залізницею, на умовах PCA –станція відправлення (якщо інше не передбачене додатком (специфікацією), в редакції ІНКОТЕРМС 2000 року. Поставка товару здійснюється не пізніше 7 календарних днів з моменту надходження оплати за товар на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання договору відповідач за період з 19.11.2008 р. по 10.04.2009 р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача 795264,96 грн. передоплати за товар, що підтверджується банківськими виписками (в матеріалах справи).

Позивач, на умовах договору, поставив відповідачу товар, а саме цемент ПЦ ІІ/А-Ш 400 Р на загальну суму 870183,56 грн., що підтверджується видатковими накладними (в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 74918,60 грн.  

Відповідно до п. 5.3. договору оплата товару і відшкодування витрат, пов'язаних з його перевезенням, проводиться покупцем не пізніше трьох банківських днів з моменту виставленого рахунку на оплату. Відвантаження товару здійснюється в межах оплаченої кількості товару.

Згідно з п. 5.4. договору вартість фактично відвантаженого товару і розмір витрат, пов'язаних з його транспортуванням вказується в рахунках-фактурах, товарних видаткових та податкових накладних. В разі перевищення вартості партії поставленого товару над проведеною покупцем передоплатою, покупець зобов'язаний провести доплату продавцю протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення продавця.         

Позивач направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків від 17.03.2009 р., що підтверджується квитанцією поштового відправлення № 9703 від 17.03.2009 р.

Відповідач зазначений акт звірки не підписав, заборгованість не погасив.

Відповідно до п. 5.6. договору в разі неотримання продавцем підписаного покупцем акту звірки протягом 30 днів з дати його направлення покупцю, вказаний документ вважається погодженим покупцем і він, в результаті, не може посилатись на наявність розбіжностей між його обліковими даними та обліковими даними продавця.    

Таким чином, акт звірки взаєморозрахунків від 17.03.2009 р. вважається погодженим відповідачем.

Крім того, в своєму листі від 16.04.2009 р. № 37/04 відповідач зазначив, що гарантує оплату боргу в сумі 30000 грн. до 01.05.2009 р., а залишок боргу до 25.05.2009 р.      

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 74918,60 грн. за договором № 04/11-09 від 04.11.2008 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5574,76 грн. пені, 948,28 грн. відсотків річних, 2097,72 грн. інфляційних витрат.  

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, оскільки позивачем не надано суду доказів вчинення сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені у письмовій формі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5574,76 грн. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягають 948,28 грн. відсотків річних та 1648,21 грн. інфляційних витрат.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турн" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, к. 34, код 34187332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейд" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 21/2, код 23511186) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 74918,60 грн. основного боргу, 948,28 грн. відсотків річних, 1648,21 грн. інфляційних витрат, 790,56 грн. державного мита, 289,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.            

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 16.09.2009 р.