Рішення

від 21.09.2009 по справі 36/360

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/360

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/360

21.09.09

За позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегор»

До                              Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва

Про                                     стягнення 12 358,50 грн.

                                                                                     Суддя    Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача                    Солодуха Т.М. –без повноважень;

                                        Коваленко О.В. –без повноважень

Від відповідача                    не з'явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегор»про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва 6 420,00 грн. заборгованості, 5 938,50 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, на виконання умов договору №2 на планове технічне обслуговування від 30.12.2005р., виконав обумовлені договором роботи на суму 6 420,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Відповідач, в порушення розділу 4 договору, не здійснив  оплату за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009р. порушено провадження у справі № 36/360, розгляд справи призначено на 21.09.2009р.

В судовому засіданні 21.09.2009р. представники позивача позовні вимоги повністю підтримали.

Представник відповідача в судове засідання 21.09.2009р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 19.08.2009р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2009р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві. Зазначену ухвалу відповідач отримав 21.08.2009р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 7687781.  

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегор»(далі позивач, виконавець) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва (далі відповідач, замовник) 30.12.2005р. було укладено договір № 2 на планове технічне обслуговування засобів, систем приточно-витяжної вентиляції та охоронної сигналізації.

За умовами договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт з планово-технічного обслуговування діючих установок, засобів, систем охоронної сигналізації, приточно-витяжної вентиляції, змонтованих на об'єкті замовника (розділ 1 договору).

Сторони домовились (розділ 4 договору), що замовник проводить оплату за планово-технічне обслуговування протягом 5-ти днів з моменту вручення виконавцем акту приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору № 2 від 30.12.2005р. позивачем були виконані обумовлені договором роботи на загальну суму 6 420,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи актами приймання виконаних робіт за липень –грудень 2007 року, січень –квітень 2008 року на загальну суму 6 420,00 грн., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками.

Відповідач кошти за виконані позивачем роботи не сплатив, і на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 6 420,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов договору № 2 від 30.12.2005р., не здійснив своєчасне перерахування обумовлених договором платежів, чим порушив свої зобов'язання. Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 6 420,00 грн. підтверджується також підписаним представниками сторін та скріпленим печатками Актом звірки від 18.09.2009р., доданим до матеріалів справи.

На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 420,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Це стосується відповідача, який належними засобами доказування повинен був довести, що ним умови договору в частині сплати коштів за виконанні позивачем роботи по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів виконані належним чином.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 6 420,00 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В розділі 4 договору передбачено, що замовник за прострочення оплати виконаних робіт протягом 30 днів сплачує виконавцю пеню в  розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

 Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаних норм та розділу договору, і складає:

6 420,00 грн. х 24%   х  185 = 780,95 грн.

                  365 днів

Таким чином, підлягає стягненню пеня у сумі 780,95 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.           

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва (02222, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегор»(02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, код ЄДРПОУ 30978046) 6 420 (шість тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 780 (сімсот вісімдесят) грн. 95 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                Трофименко Т.Ю.