Постанова

від 14.08.2015 по справі п/811/1964/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2015 року Справа № П/811/1964/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 12.02.2013 р. №4/2013-Кмп про накладення штрафу в розмірі 41 292 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при винесенні спірної постанови про накладення штрафу відповідачем не було встановлено фактичних обставин адміністративного правопорушення, а саме, на думку позивача, об'єкт фактично побудованим є відносним твердженням. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення, а також постанові №4/2013-Кмп не має доказів та навіть обґрунтування складу адміністративного правопорушення. Не має дослідження земельної ділянки на якій розташований склад с/г продукції до подання декларації про початок виконання будівельних робіт, а є лише після подання останньої, та після спливу певного проміжку часу. Також, позивач вважає, що його повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за одне і теж саме правопорушення, оскільки постановою Інспекції ДАБК у Кіровоградській області від 07.08.2012 р. № 36ю-Кмп він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, яка набрала законної сили. Відтак, позивач зазначає, що двічі не може нести відповідальність за одне і теж саме правопорушення.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений вчасно та належним чином (а.с.83-84).

Ухвалою суду від 05 серпня 2015 року було здійснено заміну відповідача по справі - Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області на Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (а.с.81).

Відповідач позовні вимоги не визнав, подав суду заперечення зі змісту якого вбачається, що за результатами перевірки позивача, оформленої актом № 90/2013ю-Кмп від 08.02.2013 р., встановлено, що у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт (будівництво складу с/г продукції) наведені недостовірні дані, а саме : об'єкт фактично збудовано, чим порушено ч.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Що ж стосується повторного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач зазначив те, що вказані висновки є необґрунтованими, оскільки постановою №36/2013ю-Кмп від 07.08.2012 р. позивача притягнуто до відповідальності за виконання робіт з будівництва складу для зберігання с/г продукції без подання декларації про початок виконання будівельних робіт. Відтак, відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.87-88).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав подані заперечення та просив суд в задоволенні позову відмовити. Крім того, представником заявлено клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

За приписами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Заслухавши думку представника відповідача та на підставі усної ухвали, прийнятої у судовому засіданні та занесеної до журналу судового засідання від 14.08.2015 року, суд дійшов висновку про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши всі докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.п.1, 3 частини 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідач, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржено.

Встановлено, що 30.01.2013 р. позивач звернувся до Інспекції ДАБК у Кіровоградській області із декларацією про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва складу для зберігання сільськогосподарської продукції, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

З метою перевірки достовірності даних, наведених у поданій декларації, наказом Інспекції ДАБК у Кіровоградській області від 07.02.2013 року № 93 "ОД" "Про проведення позапланової перевірки" призначено проведення у період з 06 по 08 лютого 2013 року позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво складу для зберігання сільськогосподарської продукції по АДРЕСА_1.", замовник - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_2.. (а.с.89).

На підставі наказу №93 "ОД" від 07.02.2013 року та направлення для проведення позапланової перевірки №30 від 07.02.2013 року (а.с.90), головним державним інспектором західного інспекційного відділу Плахою Н.Д. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт за № 90/2013ю-Кмп від 08.02.2013 року, яким встановлено, що у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт (вх.№409 від 30.01.2013 року) на об'єкт: "Будівництво складу для зберігання сільськогосподарської продукції по АДРЕСА_1." ІІ категорії складності наведені недостовірні дані, а саме: об'єкт фактично збудований, чим було порушено ч.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"(а.с.91-92).

На підставі вказаних висновків перевіряючим складено протокол №7/2013-Кмп від 08.02.2013 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зафіксовано факт виявленого правопорушення (а.с.93).

В подальшому, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, протоколу №7 від 08.02.13р., акту перевірки №90/2013ю-Кмп від 08.02.13р. та фотознімків, т.в.о. начальника Інспекції ДАБК у Кіровоградській області винесено постанову № 4/2013-Кмп від 12.02.2013 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 41 292,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (а.с.94).

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" 17 лютого 2011 року N 3038-VI, в редакції чинній на день винесення спірної постанови (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно вимог п.2 ч.1 ст.34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Частиною 2 даної статті Закону № 3038-VI визначено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

При цьому, ч.8 ст.36 Закону № 3038-VI визначено те, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. № 553 зареєстровано Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

За правилами п.16, п.17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 20 Порядку визначено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Так, нормами Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР, у редакції чинній на момент винесення спірної постанови" (далі - Закон №208/94-ВР) встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У відповідності до ст. 1 Закон № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

При цьому, за приписами абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закон № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки об'єкта будівництва, розташованого у АДРЕСА_1, було виявлено, що у поданій замовником - ФОП ОСОБА_1 декларації про початок виконання будівельних робіт (вх.№409 від 30.01.2013 року) на об'єкт: "Будівництво складу для зберігання сільськогосподарської продукції по АДРЕСА_1." ІІ категорії складності наведені недостовірні дані а саме: об'єкт фактично збудований, чим порушено вимоги ч.8ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Позивачем не спростовано вказані вище обставини жодним доказом.

Відтак, суд критично оцінює посилання позивача на те, що оскаржувана постанова прийнята без зазначення складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанова про накладення штрафу містять посилання на норму законодавства і розкривають суть вчиненого позивачем, як замовником будівництва, правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Щодо посилання позивача на повторне притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Як зазначалось відповідно до ч.1 ст.36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною другою ст. 36 Закону № 3038-VI передбачено, що виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

При цьому, ч.8 ст.36 Закону № 3038-VI визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Ухвалою від 26.06.2015 р. витребувано у Кіровоградського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 1170/2а-2817/12 (а.с.1).

Розглянувши матеріали вказаної адміністративної справи встановлено, що постановою Інспекції ДАБК у Кіровоградській області від 07.08.12 №36ю-Кмп про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на яку посилається ФОП ОСОБА_1, останнього визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме : "Будівництво господарського об'єкта без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", та накладено штраф у розмірі 19 836 грн..

Натомість, відповідно до постанови Інспекції ДАБК у Кіровоградській області від 12.02.2013 р. №4/2013-Кмп (а.с.94), позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме: "Зазначення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт".

Аналізуючи норми законодавства суд прийшов до висновку, що постанова від 07.08.2012 р. № 36ю-Кмп та в постанова від 12.02.2013 р. №4/2013-Кмп є зовсім різний, та в них містяться різні правопорушення та різні штрафні санкції і вони не тотожні за змістом, тому позиція позивача є помилкою, що його повторно притягнуто до відповідальності. Так, в першому правопорушенні ФОП ОСОБА_1 почав будівельні роботи без декларації про виконання цих робіт, натомість в другому зазначив в декларації недостовірні дані про початок виконання цих робіт хоча об'єкт фактично був збудований.

З огляду на вищевикладені обставини та відповідні їм докази, суд приходить до висновку, що відповідачем в межах повноважень, визначених діючим законодавством, правомірно було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.02.2013 р. №4/2013-Кмп, тому твердження позивача про протиправність даної постанови є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. При цьому, за приписами частини другої статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття спірного рішення, а тому суд вважає його таким, що винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до суду адміністративного позову з майновими вимогами на загальну суму 41 292,00 грн. позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., що підтверджується квитанціями № 0.0.401777858.1 від 23.06.2015 р. на суму 73,08 (а.с.2) та № 0.0.406533931.1 від 08.07.2015 р. на суму 109,62 грн. (а.с.44), а тому з позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (1827 - 182,70).

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. номер : НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1644,30 грн. до Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько