Рішення

від 23.09.2009 по справі 17/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"23" вересня 2009 р.                                                                            Справа  № 17/115

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова  М.Г. розглянувши справу

за позовом             Об'єднання підприємців «Український музичний альянс»   

до відповідача      Закрите акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «Енергія»

про стягнення в сумі  9640  грн. 16 коп.

за участю представників сторін:

позивача:  Комаров П.В.

відповідача:  Тарасюк А.П.

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 8466,15 грн. основної заборгованості з врахуванням інфляції, 344,53 грн. –пені, 750 грн. –штрафу та 3% річних у розмірі 79,48 грн., всього разом 9640,16 грн., також просить покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги обгунтовано неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань по договору про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників №01-22/02/08/К від 22.02.2008 року.

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні проти позову заперечує,  вказує, що ЗАТ "Телерадіокомпанія "Енергія" є провайдером програмної послуги, виходячи зі змісту норм Закону України "Про телебачення та радіомовлення" телерадіоорганізація створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення, провайдер програмної послуги лише надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, які створює телерадіоорганізація. Крім того, зазначає, що відповідач здійснює ретрансляцію, тобто здійснює прийом та передачу сигналу одночасно з його трансляцією у повному об'ємі без будь-яких змін та доповнень. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права" передбачено, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у ч.1 ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права", і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління.

Позивач -Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" згідно Свідоцтва № 6/УО від 02.04.2009р. виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України є уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір і розподіл винагороди (роялті) використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх : публічного сповіщення в ефір; публічного сповіщення по проводах (через кабель) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003р. "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та поїздку її виплати", та контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеграм і зафіксованих у них виконань (а.с.6).

Відповідач - ЗАТ "Телерадіокомпанія "Енергія"  здійснює свою діяльність провайдера програмної послуги на підставі ліцензії (серія НР №0199-п, від 23.07.2003р. строк дії якої з 23.07.2003р. по 23.07.2013 р.) виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про телебачення і радіомовлення" провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.

Частиною 5 ст. 42 Закону України „Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

Згідно до ч. 1 ст. 47 Закону України „Про телебачення і радіомовлення" використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права".

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про авторське право і суміжні права" об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а)          виконання  літературних,  драматичних,   музичних,   музично-драматичних,

хореографічних, фольклорних та інших творів;

б)          фонограми, відеограми;

в)          передачі (програми) організацій мовлення.

Частиною першою ст. 452 Цивільного кодексу України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти суміжних прав є : право використання об'єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання.

Згідно до ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права" публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно до ч. 1 ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права" допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а)          публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію

відеограми або її примірника;

б)          публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та

їх примірниках, в ефір;

в)          публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та

їх примірниках, по проводах (через кабель).

Відповідно до п.3 Розділу ІІ додатка до Постанови Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003р. "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та поїздку її виплати"  до осіб,  які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм.ю відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (надалі –суб'єкти комерційного використання) належать юридичні особи, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції та ретрансляції зазначених об'єктів суміжних прав у передачах ефірного, супутникового, кабельного телебачення та  радіомовлення  або через інтернет, зокрема провайдери програмної послуги.

Пунктом 4 Розділу ІІ додатка до Постанови Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003р. "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та поїздку її виплати", встановлено, що суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку МОН, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.

22.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, таких примірників №01-22/02/08/К (надалі -Договір), згідно пунктів 1.1, 1.2  якого позивач згідно до ст.ст. 43, 48, 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права" та статті 4 власного Статуту, здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення), без згоди з відповідними суб'єктами суміжних прав (виконавцями, виробниками фонограм), об'єктів суміжних прав, шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників у передачах кабельного телебачення на території м.Кузнецовська Рівненської області. Відповідач виплачує позивачу винагороду (роялті) за використання вказаних зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників в розмірі та порядку, визначених законодавством України та цим Договором, для виплати суб'єктам суміжних прав.

У пункті 2.1.2. Договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати позивачу винагороду (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах кабельного телебачення, у розмірі, визначеному у Додатку №2 до цього Договору. Сума винагороди (роялті) повинна сплачуватися на рахунок позивача до 15 числа місяця, наступного за звітним.

У Додатку №2 до Договору сторони домовились, що розмір щомісячної виплати роялті за період, що починається з дня набуття чинності цим Договором складає 1000 грн.(а.с.28-32).

У відповіді  №46 від 04.06.2009р. на претензію позивача №1 від 07.05.2009р., відповідач відмовився оплачувати борг по Договору (а.с.41-45).

Згідно п.4.1 Договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року, при цьому п.п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, Договору залишаються в силі до повного виконання мовником свїх зобов'язань, що виникли під час дії даного Договору. Дія цього Договору буде автоматично продовжуватися на один рік, якщо за один місяць до закінчення строку або через один рік після пролонгації жодна з сторін не заявить у письмові формі про своє бажання розірвти Договір.

Відповідно до п. 8.3. Договору, договір може бути розірваний достроково будь-якою стороною, за умови письмового повідомлення другої сторони за 30 днів до моменту   припинення  дії Договору,   при   цьому  п.п.   2.1.1,   2.1.2,   2.1.3.   Договору залишаються в силі до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань, що виникли під час дії даного Договору.

Будь-яких доказів, щодо припинення дії Договору сторони суду не надали.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином,  відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом.

           Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (теріуцн) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не надано доказів сплати винагороди (роялі) за листопад, грудень 2008р. та січень-червень 2009р., заборгованість відповідача складає 8000грн..

Доказів сплати заборгованості  відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача суперечать вищенаведеним нормам законодавства України, умовам Договору між сторонами, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, на основі вищевказаних нормах законів України, Постанови Кабінету Міністрів № 71 від 18.01.2003р.,  позовні вимоги в частині стягнення 8000 грн. заборгованості, правомірні, грунтуються законі та Договорі і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програми мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди (ч. 6 ст. 48 Закону України „Про авторське право і суміжні права").

          Згідно п.  2.1.3. Договору відповідач був зобов'язаний до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 10 січня) подавати позивачу звіт, в якому необхідно вказувати назви каналів та тривалість сповіщення каналів   ефірного   і(або)   супутникового   мовлення,   які   публічно   сповіщувалися (публічно повторно сповіщувалися) відповідачем протягом звітного періоду.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у разі невиконання відповідачем умов п. 2.1.3. Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5% від суми винагороди (роялті), що підлягає виплаті за цей період.

Доказів виконання зобов'язання передбаченого п. 2.1.3. Договору, відповідача суду не надав.

У пункті 6.3. Договору сторони узгодили, що у разі затримки платежів, передбачених п.2.1.2., відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пеню у розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожен день затримки платежів.

          Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарбьких зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

          До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися у т.ч. неустойкою.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у- вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що*встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п.1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На основі пункту п.6.1,6.3 Договору, ст.ст. 546-551 Цивільного Кодексу України, ст.ст 199,230,231,343 Господарського Кодексу України, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 750 грн. штрафу та 344,53 грн. пені за порушення строку розрахунку за період з 15.02.2009р. по 29.07.2009р..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу з врахуванням інфляційних в сумі 8466,15 грн. за період з листопада 2008р. по червень 2009р. та  3% річних у розмірі 79,48 грн. за період з 15.12.2008р. по 29.07.2009р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На основі статтей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 426, 452, 509, 525, 526, 530, 546, 551, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 47, 48, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволи. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Енергія»(34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, м-н Будівельників, б.2, офіс 9х,  код 31255692) на користь Об'єднання підприємств «Український музичний альянс»(04053 м.Київ, вул. Артема, 1-5, приміщення 814, код 31815383) - 8466 грн. 15 коп.  боргу з врахуванням інфляційних, 750 грн. штрафу, 344 грн. 53 коп. пені, 3 % річних в сумі 79 грн. 48коп.,  102 витрат по сплаті державного мита та  118  грн.  витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 25 вересня 2009р.

                     Суддя                                                                           М.Г. Петухов.