Ухвала

від 11.06.2013 по справі 1005/2034/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1005/2034/12 Головуючий у І інстанції Левченко А.В. Провадження № 22-ц/780/2779/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А. Категорія 29 11.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

6 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазпром" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазпром" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень вказувала, що 17.01.2007 року приблизно о 03:30 год. на 17- км. + 500 м. траси Київ-Харків, ОСОБА_3, керуючи автомобілем В« IVЕКОВ» , д.н.з. НОМЕР_4, який належить ТОВ "Нафтогазпром", грубо порушив ПДР, не впорався з керуванням вказаного автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем CHEVROLET LACETTIВ» , д.н.з. НОМЕР_5, яким керував її чоловік ОСОБА_4

Позивач вказувала, що внаслідок даної ДТП її чоловік ОСОБА_4, від отриманих тілесних ушкоджень, загинув на місці.

За даним фактом ДТП 24.01.2007 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

27.01.2012 року постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Величко В.П. кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрито у зв'язку з смертю підсудного.

Позивач зазначає, що у зв'язку з похованням чоловіка понесла матеріальні витрати в розмірі 7 420 грн. 23 коп., крім того, в ході досудового та судового слідства за період з 23.01.2007 року по 27.01.2012 рік на послуги адвоката вона витратила 9 600 грн.

Також позивач зазначала, що внаслідок смерті чоловіка вона перенесла сильні страждання, нервові стреси, втратила душевний спокій, відчуває себе безпомічною, пригніченою. ЇЇ чоловік був головною опорою їхньої сім'ї. Він матеріально забезпечував їх з сином, сприяв благополуччю їхньої родини.

З огляду на вказане позивач просила стягнути з ТОВ "Нафтогазпром" на свою користь гроші в сумі 7 420 грн. 23 коп. за заподіяну матеріальну шкоду; 200 000 грн. за заподіяну моральну шкоду; 9 600 грн. у відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката; стягнути грошову суму, на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення ним 18 річного віку; відшкодувати понесені судові витрати.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазпром" ( ідент.код 25488379) на користь ОСОБА_2 ( ідент. номер НОМЕР_3) 7 420 грн 23 коп матеріальних збитків, 100 000 грн моральної шкоди, 9600 грн витрат на правову допомогу, а всього стягнути 117 020 грн 23 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазпром"( ідент.код 25488379) на користь держави 1 170 грн судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазпром"( ідент.код 25488379) на користь ОСОБА_2 ( ідент. номер НОМЕР_3) гроші на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення ОСОБА_5 18 - річного віку.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ "Нафтогазпром" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.01.2007 року приблизно о 03:30 год. на 17- км. + 500 м. траси Київ -Харків, ОСОБА_3, керуючи автомобілем В« IVЕКОВ» , д.н.з. НОМЕР_4, який належить ТОВ "Нафтогазпром", грубо порушив ПДР, не впорався з керуванням вказаного автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем В« CHEVROLET LACETTIВ» , д.н.з. НОМЕР_5, яким керував її чоловік ОСОБА_4

Також судом встановлено, що 27.01.2012 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області було закрито провадження по справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України у зв'язку зі смертю підсудного (а.с.4).

Матеріалами даного кримінального провадження встановлено вину ОСОБА_3 в порушенні вимог пп.1.5;10.1;11.2;12.1;12.3 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виниклою ДТП, під час якої загинув ОСОБА_4

Згідно накладних № 36, 103, 97, договору замовлення робіт, квитанцій про оплату послуг адвоката, сума понесених витрат позивачем склала 17 020 грн. 23 коп. (а.с.5-10).

Також, в судовому засіданні підтверджено, що позивач має сина - ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва, актовий запис № 28 від 10.04.2002 року (а.с.43).

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції правомірно керувався п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року за № 4 передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При цьому, моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначаються судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності та справедливості.

У той же час згідно роз"яснень даних у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому, моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, при настанні інших негативних наслідків, тощо.

Згідно з п. 5 згаданої Постанови Пленума Верховного Суду України відповідно до загальних засад цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.

При вирішенні даної категорії спорів, суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно зі ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено та визнається сторонами, що власником автомобіля В« IVЕКОВ» , д.н.з. НОМЕР_4 є ТОВ "Нафтогазпром". Водій ОСОБА_3 під час ДТП перебував у трудових відносинах з товариством, де працював водієм.

Відповідно до статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазпром" Сацик В.О. просив скасувати рішення місцевого суду лише з тих підстав, що не була доведена вина водія ОСОБА_3 у порушенні Правил дорожнього руху України та відсутності причинного зв'язку з наслідками ДТП, під час якого загинув чоловік позивача у справі - ОСОБА_4, посилаючись також і на те, що кримінальна справа закрита судом у зв'язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_3

Відповідачем не надано суду належних, допустимих доказів того, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про доведеність позовних вимог та безпідставність доводі апелянта про наявність підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не показуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивач, відповідно положень ст. 60 ЦПК України, довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин між сторонами та ухвалив рішення про часткове задоволення позову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга ТОВ "Нафтогазпром" не містить.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, правильно встановлено правові відносини сторін, дана належна правова оцінка доказам у справі, висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазпром" відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: