Рішення

від 11.08.2015 по справі 127/22170/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/22170/14-ц

Провадження № 2/127/1033/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.08.2015 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Пєскова Є.Д.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, до кредитної спілки «Злагода» про визнання додатку до договору кредитної лінії недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась КС «Злагода» із позовом до ОСОБА_2 та ПП «Холодпром - В» про солідарне стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 30.09.2013 року між КС «Злагода» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 7773к. Позичальнику було відкрито кредитну лінію з лімітом 300 000, 00 гривень, в межах якого він міг отримувати будь-які суми кредиту. Позивачем було виконано прийняті на себе зобов'язання, натомість відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами виконано не було. 30.09.2013 року між КС «Злагода», ОСОБА_2 та ПП «Холодпром - В» було укладено договір поруки № 190, відповідно до якого ПП «Холодпром - В» виступив поручителем ОСОБА_2 На даний час відповідачами взяті зобов'язання у встановлений строк не виконано, позику та проценти за користування не повернуто.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогою про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ПП «Холодпром - В» на користь КС «Злагода» заборгованості за договором кредиту № 7773к від 30.09.2013 року в сумі 673 101, 25 гривень.

В ході розгляду справи представником позивача було збільшено позовні вимоги. Так, представник позивача просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПП «Холодпром - В» на користь КС «Злагода» заборгованість за договором кредиту № 7773к від 30.09.2013 року в сумі 674 535, 19 гривень.

До початку розгляду справи по суті представником відповідача було подано зустрічну позовну заяву про визнання додатку до договору кредитної лінії недійсним.

Зустрічний позов мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем 30.09.2013 року було укладено кредитний договір № 7773к. Згодом, а саме 10.10.2013 року між ОСОБА_2 та КС «Злагода» було укладено додаток до договору кредитної лінії Кредитний договір № 7773к, який має досить дивну назву, оскільки не зрозуміло чи цей документ являється все ж таки додатком до якогоь договору кредитної лінії, чи окремим кредитним договором. Враховуючи позицію КС «Злагода» додаток до договору кредитної лінії Кредитний договір № 7773к від 10.10.2013 року є додатком до Кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року, яким було внесено зміни в предмет договору, фактично змінивши звичайний кредитний договір на Договір кредитної лінії, тобто змінено істотну умову договору, а саме предмет договору. Кредитна лінія є однією із форм кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами), що фундаментально відрізняється від звичайного договору кредиту, суть якого в одноразовій видачі кредиту та його погашенні згідно відповідного графіку. Додатком до договору кредитної лінії Кредитний договір № 7773к від 10.10.2013 року було змінено лише предмет договору, котрим було ніби надано кредитну лінію, але не було враховано, що після цієї зміни інші пункти Кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року та погоджений сторонами графік розрахунків перестали не тільки відповідати зміненому предмету договору, а почали суперечити один одному. Таким чином, даний додаток суперечить істотним умовам Кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року, а тому і суперечить вимогам ЦК України, який вимагає при укладені договору досягнення згоди між сторонами з усіх істотних умов. До того ж КС «Злагода» укладаючи додаток до договору кредитної лінії Кредитний договір № 7773к від 10.10.2013 року порушила вимоги п. 2 ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», бо саме такий договір із врахуванням додатку до договору кредитної лінії Кредитного договору № 7773к від 10.10.2013 року не погоджений із Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, тому такий договір КС «Злагода» не мала права укладати, бо він суперечить вимогам чинного законодавства України та внутрішнім положенням спілки.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із зустрічною позовною вимогою про визнання додатку до договору кредитної лінії кредитний договір № 7773к, укладеного 10.10.2013 року між КС «Злагода» та ОСОБА_2 недійсним.

Ухвалою суду від 11.08.2015 року первісний позов КС «Злагода» до ОСОБА_2 та ПП «Холодпром - В» про солідарне стягнення заборгованості було залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача зустрічну позовну вимогу підтримав в повномуобсязі, аргументуючи мотивами викладеними в зустрічній позовній заяві, та просив вимогу задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справу завчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомлено.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

30.09.2013 року між КС «Злагода» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 7773к, за яким кредитодавець зобов'язався надати грошові кошти позивальнику в сумі 200 000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 48, 00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Ціль кредитування - комерційна. Строк дії договору - 12 місяців з 30.09.2013 року по 30.09.2014 року. (а.с. 4-5)

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року кредитодавець зобов'язаний видати кредит позичальнику протягом 5 робочих днів з дня підписання цього договору, але не раніше дня оформлення необхідного забезпечення виконання зобов'язань з цим договором.

Згідно п. 3.1. кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною цього договору.

Додатком до Договору кредитної лінії № 7773к від 30.09.2013 року між сторонами визначено та погодженого графік розрахунків. (а.с. 8)

Додатковою угодою до кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року сторони домовились про доповнення розділу 3 кредитного договору «Порядок надання/погашення кредиту та нарахування/сплати процентів» пунктами 3.6 та 3.7. (а.с. 6)

10.10.2013 року між КС «Злагода» та ОСОБА_2 було укладено додаток до договору кредитної лінії Кредитний договір № 7773к, згідно якого пункт 1.1. кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року викладено в наступній редакції: «1.1. За цим договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові кредитну лінію з лімітом у сумі 300 000, 00 гривень, в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту, на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 48, 00 % річних. Ти процентної ставки - фіксована.» (а.с. 7)

КС «Злагода» ОСОБА_2 було надано кредит на загальну суму в розмірі 300 000, 00 гривень, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 30.09.2013 року, 01.10.2013 року та 10.10.2013 року. (а.с. 9-11)

Згідно положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кредитні спілки відносяться до фінансових установ. Таким чином Кредитна спілка «Злагода» є фінансовою установою.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 4 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту відноситься до фінансових послуг.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.

Положенням про фінансові послуги кредитної спілки «Злагода», затвердженим рішенням спостережної ради кредитної спілки «Злагода» від 25.07.2013 року, передбачено, що кредитна спілка «Злагода» має право надавати кредити.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В п. 8.4 та п. 8.5. кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року та додатку до договору кредитної лінії кредитний договір № 7773к від 10.10.2013 року, позивач засвідчив, що цей додаток до договору був укладений позичальником у відповідності до всіх вимог чинного законодавства, він був ознайомлений з інформацією, визначеною ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, за взаємною згодою позивача та відповідача було внесено зміни до кредитного договору, виклавши змінені умови кредитного договору від 30.09.2013 року, а саме п. 1.1. цього договору, на власний розсуд.

У відповідності до ст. 203 ЦК України, судом встановлено, що зміст кредитного договору № 7773к від 30.09.2013 року (із змінами та доповненнями) не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Позивач на момент укладення договору мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину на момент його укладення було вільним і відповідало його внутрішній волі. Правочин вчинено у формі, встановленій законом і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку про відсутність підстав, визначених чинним законодавством України, для визнання додатку до кредитного договору від 10.10.2013 року недійсним.

При цьому судом прийнято до уваги, що вище зазначеним додатком внесено зміни до п. 1.1. кредитного договору від 30.09.2013 року, таким чином предметом спору є не сам додаток до договору, а безпосередньо кредитний договір в частині п. 1.1.

Також, судом прийнято до уваги, що у відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, не внесення змін до інших умов кредитного договору від 30.09.2013 року безпосередньо для позичальника не має негативних наслідків. Зобов'язання, у відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України, виникають з підстав, встановлених виключно ст. 11 цього Кодексу і підлягають виконання виключно до умов договору і вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, об'єктом захисту є порушене право чи інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного захисту. Однак, судом не встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, згідно ст. 60 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованим, враховуючи вище викладене.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати слід залишити за ОСОБА_2.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 11, 15, 203, ч. 1 та ч. 3 ст. 215, ч. 1 ст. 217, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 510, 526, ч. 1 ст. 626, ст.ст. 651, 652, 627, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, до кредитної спілки «Злагода» про визнання додатку від 10.10.2013 року до договору кредитної лінії кредитний договір № 7773к від 30.09.2013 року недійсним - відмовити.

Судові витрати залишити за ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду позивачем може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: