Ухвала

від 31.01.2012 по справі б-39/137-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"31" січня 2012 р. Справа № Б-39/137-10

вх. № 9141/2-39

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Лук`янчук О.І

За участю представників сторін:

пр-к ПАТ "ВТБ Банк" - ОСОБА_1 (дов. від 11.03.11 р.),

пр-к боржника - ОСОБА_2 (дов. від 17.08.10 р.),

розпорядник майна - ОСОБА_3 (ліц. АВ № 547843 від 28.10.10 р.),

арбітражний керуючий - ОСОБА_4 (ліц. АВ №347177 від 30.08.07 р.).

Розглянувши заяву ПП "ЛСВ Моноліт" з грошовими вимогами до боржника в сумі 369600,00 грн

по справі за заявою ТОВ "БПВКП "СВ", м. Харків

до ТОВ "БПВКП "СВ", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор у порядку ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» звернувся до суду з заявою, в якій просить суд визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 369 600,00 грн, що виникли на підставі договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 3009-10/03 від 30.09.10 р.

Боржник та розпорядник майна боржника в повідомленні про розгляд вимог кредитора вимоги кредитора не визнають в повному обсязі в сумі 369 600,00 грн, посилаючись на те, що вони є поточними.

Кредитор - ПАТ "ВТБ Банк" надав суду письмові заперечення щодо визнання вимог ПП "ЛСВ Моноліт" посилаючись на те, що вони не підтверджені належними доказами у справі.

Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора з доданими до неї документами, обгрунтування ПП "ЛСВ Моноліт" до заявлених вимог з урахуванням висновків, що викладені в Постанові ВГСУ від 21.06.11 р. у даній справі, спільне повідомлення боржника та розпорядника майна боржника про результати розгляду грошових вимог кредитора, вислухавши пояснення боржника та розпорядника майна, суд доходить висновку про відхилення заявлених кредитором вимог на підставі наступного.

Форми судового процесу встановлені статтею 4-1 ГПК України, частиною 2 якої передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України з врахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (далі - Закон про банкрутство). При цьому відповідно до статті 33 ГПК України обов’язок доказування та надання доказів покладений на сторони, а господарський суд, відповідно до приписів статті 43 ГПК України, оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ухвалою суду від 15.10.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "БВКП "СВ".

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У відповідності з частиною 1 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В ході розгляду справи судом встановлено, що кредитор ОСОБА_5 підприємство "ЛСВ Моноліт" звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 369 600,00 грн в межах місячного терміну з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Як вбачається із заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, між ПП "ЛСВ Моноліт" та ТОВ «БВКП «СВ» 30.09.2010 р. було укладено договір про надання послуг по розробці програмного забезпечення № 3009-10/3, відповідно до п.1 виконавець (кредитор) зобов'язався в строк - чотири місяці, розробити для замовника (боржника) за плату програму.

В підтвердження існуючої заборгованості боржника за договором №3009-10/3 про надання послуг з розробки програмного забезпечення від 30.09.10 р., кредитором надано копії актів здачі-прийняття робіт № МО-0000026 від 30.11.10 р. на суму 105600,00 грн; № МО-0000015 від 01.10.10 р. на суму 132000,00 грн; № МО-0000016 від 29.10.10 р. на суму 132000,00 грн.

Як вбачається з наданих суду документів в обгрунтування заяви, зобов'язання боржника перед кредитором зі сплати наданих послуг виникло після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто після 15.10.2010 р. і є поточними, а тому не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 14 , 15 Закона України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити кредитору у включенні до реєстру вимог кредиторів суми 369600,00 грн.

2. Ухвалу направити кредитору, боржнику, розпоряднику майна.

Суддя Міньковський С.В.