Ухвала

від 10.09.2009 по справі 3/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"10" вересня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/139

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»

до відповідача Кооперативного підприємства «Млинівська торгова база»Млинівського РайСТ

про стягнення заборгованості в сумі 6077 грн. 02  коп.

                                                                                                               Суддя  Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Верчук  М.В. (довіреність №13  від 01.01.2009 року)

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Кооперативного підприємства «Млинівська торгова база»Млинівського РайСТ про стягнення 2980 грн. 56 коп. основного боргу за поставлений товар, 298 грн. 06 коп. 10% штрафу, 10 грн. 04 коп. пені,  16 грн. 57 коп. 3% річних, 29 грн. 77 коп.  інфляційних втрат за прострочення в оплаті поставленого товару.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №5050741.

Позивач в судовому засіданні ствердив, що відповідачем суму основного боргу в розмірі 2980 грн. 56 коп. оплачено у повному розмірі, що підтверджується банківськими виписками №РР-0000253 за 18.08.2009 року, №РР-0000262 за 21.08.2009 року, №РР-0000243 за 10.08.2009 року, №РР-0000266 за 26.08.2009 року.

З огляду на вищевказане, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2980 грн. 56 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача,  вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

01.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(далі –Постачальник) та Кооперативним підприємством «Млинівська торгова база»Млинівського РайСТ (далі –Покупець) укладено Договір поставки №59248 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар в термін  зазначений в Договорі або в рахунку-фактурі чи видатковій накладній, які є невід'ємною частиною цього договору  .

Відповідно до п.3.1. Договору покупець зобов'язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства Постачальника не пізніше 21 дня з часу прийомки товару. У випадку виникнення у Покупця заборгованості, всі кошти які надійшли від нього будуть зараховуватись Постачальником як оплата за попередньо отриманий товар.

На виконання умов договору відповідачу згідно видаткової накладної №РР-0021213 від 21.05.2009 року на суму 1023 грн. 60 коп., видаткової накладної №РР-0021169 від 20.05.2009 року на суму 1989 грн. 05 коп., поставлено товар на загальну суму 3012 грн. 65 коп..

На момент розгляду справи борг за Договором поставки №59248 від 01.03.2009 року  в розмірі 2980 грн. 56 коп. відповідачем оплачено, проте з порушенням строків оплати.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.6.3. Договору при порушенні терміну оплати, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу, що згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 11.06.2009 року по 17.08.2009 року складає 10 грн. 04 коп..

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 11.06.2009 року по 17.08.2009 року нараховано три відсотки річних в розмірі 16 грн. 57 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6.3. Договору Покупець сплачує на користь Постачальника штраф за користування чужими коштами 10% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  

Позивачем на суму боргу за період з 11.06.2009 року по 17.08.2009 року нараховано штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, який становить 298 грн. 06 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем на суму боргу за період з 11.06.2009 року по 17.08.2009 року нараховано індекс інфляції, який становить 29 грн. 77 коп..

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. 

Враховуючи, що відповідачем в процесі розгляду справи повністю оплачено  заборгованість за поставлений товар суд вирішив за згодою з позивачем не стягувати з відповідача пеню та стягнути п'ятдесят відсотків штрафу.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 16 грн. 57 коп. 3% річних, 149 грн. 03 коп. 10% штрафу, 29 грн. 77 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Керуючись  ч.2 ст.49, п.6 ч.1 ст.83, п.1-1. ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмір 2980 грн. 56 коп. припинити.  

3. Стягнути з Кооперативного підприємства «Млинівська торгова база»Млинівського РайСТ (Рівненська область, смт.Млинів, вул.Ватутіна, 38, код ЄДРПОУ 30132735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(10001, м.Житомир вул.Кооперативна, буд.12, код ЄДРПОУ 32265298, р/р №26001015210945 в Житомирській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 311324) 16 грн. 57 коп. 3% річних, 149 грн. 03 коп. 10% штрафу, 29 грн. 77 коп. інфляційних втрат, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп..

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

                       Суддя                                                                Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "15" вересня 2009 року