Ухвала

від 30.11.2010 по справі 17/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"30" листопада 2010 р. Справа № 17/142

Суддя Петухов М.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом підприємця ОСОБА_1

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача підприємець ОСОБА_2

до відповідача підприємця ОСОБА_3

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача підприємець ОСОБА_4

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.2010р. та стягнення збитків в сумі 11 226 грн.

за участю представників :

від позивача : ОСОБА_1;

від відповідача : ОСОБА_3;

від третіх осіб: не з'явилися.

статті 20, 22 ГПК України роз'яснено.

ВСТАНОВИВ:

В поданому до господарського суду позові позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.04.2010р., згідно якого ОСОБА_3 продав а ОСОБА_4 придбав нежитлове приміщення, що знаходиться в м.Кузнецовську, Рівненської області, м-н Вараш,47 та стягнути з відповідача 11226 грн. збитків з яких 8178,76 грн. витрати на відкриття магазину та 3047,50 грн. неодержаний прибуток. Вимоги обгрунтовує тим, що між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) 21.07.2009р. був укладений договір оренди нежитлового приміщення в будинку за адресою м-н Вараш, 47, м.Кузнецовськ, площею 48,4 м.кв. строком до 31.08.2010р.. Згідно пунктів 2.2.7, 4.3 вказаного договору у разі продажу орендованого приміщення позивач має переважне право на його придбання на тих самих умовах, а при розірванні договору з причин, що не залежать від позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість проведеного орендарем капітального ремонту пропорційно до часу, що залишився до закінчення строку дії договору оренди. Проте уклавши договір купівлі-продажу від 21.04.2010р. з підприємцем ОСОБА_4 відповідач порушив умови п.2.2.7 договору, претензію про відшкодування збитків залишив без задоволення.

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні, проти позову заперечив, вказує, що позивачем не наведені правові підстави визнання недійсним договору та не надано доказів на підтвердження розміру збитків. Крім того, відповідач зазначає, що договір купівлі-продажу від 21.04.2010р. він та ОСОБА_4 укладали, як фізичні особи без статусу підприємця, а на момент укладання договору оренди від 21.07.2009р. позивач не був зареєстрований, як підприємець, відповідно спір не підлягає вирішенню в господарському суді.

Судом встановлено, що між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) 21.07.2009р. був укладений договір оренди нежитлового приміщення в будинку за адресою м-н Вараш, 47, м.Кузнецовськ, площею 48,4 м.кв. строком до 31.08.2010р. (а.с.23-24).

В той же час з свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивача) вбачається, що така реєстрація відбулася лише 28.07.2009р., тобто після укладання договору оренди нежитлового приміщення від 21.07.2009р. і зміни в договір в цій частині не вносилися (а.с.37).

Отже в правовідносинах, які виникають з даного договору, в тому числі і щодо відшкодування збитків, ОСОБА_1 виступає, як фізична особа без статусу підприємця, а вказання в договорі про укладання його ОСОБА_1, як підприємцем не відповідає дійсності. Дана обставина також підтверджується і тим, що при передачі орендованого, згідно договору оренди від 21.07.2010р. приміщення, в акті приймання-передачі об'єкта оренди від 21.07.2009р., ОСОБА_1 прийняв орендоване приміщення не як підприємець, а як громадянин -фізична особа (а.с.25).

Щодо вимоги визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.04.2010р., згідно якого ОСОБА_3 продав а ОСОБА_4 придбав нежитлове приміщення, що знаходиться в м.Кузнецовську, Рівненської області, м-н Вараш, 47, то з наданої відповідачем завіреної копії цього договору, вбачається, що він укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не як підприємцями, а як між громадянами - фізичними особами без статусу підприємця (а.с.108-110).

Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а саме підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).

Відповідно до ст.ст. 1, 12 ГПК України, справи за участю громадян -фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, не підлягають вирішенню в господарських судах України, за вийнятком спорів, що випливають з корпоративних відносин, справ щодо приватизації та справ про банкрутство.

З врахуванням вищевикладеного, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись п.1 ч.1, ч.3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 17/142 припинити.

2. Видати фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, 34300 Рівненська область, м.Володимирець, вул. К.Острозького, 35, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, довідку на повернення з державного бюджету України державного мита в сумі 197 грн. 96 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Суддя М.Г. Петухов.