Рішення

від 10.09.2010 по справі 2-502/2010

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-502/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Криницького Л.B.

при секретарі Свиридок A.B.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду справу за цивільним позовом

ОСОБА_1 до

Управління праці та соціального захисту населення Володарсько-Волинської районної державної адміністрації

про

стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із названим позовом в обґрунтування якого зазначає, що вона з листопада 2001 року по червень 2010 року працювала в зоні посиленого радіоекологічного контролю в селищі Іршанськ, який відповідно до Переліку населених пунктів , затвердженого Постановою КМУ № 106 від 23.07. 1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01. 1993 року віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Позивачка посилається на те, що їй не були проведені в повному обсязі виплати передбачені ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення її прав. Вона отримувала виплати в твердій сумі відповідно до Постанови КМУ № 836 від 26.07. 1996 року, що призвело до порушення її прав, оскільки Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів.

За вказаних обставин позивачка просить суд, постановити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 19862 грн. 91 коп. за період її роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2010 року та витрати по справі.

В судове засідання позивач не прибув, надіславши заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, що заявлений позов він підтримує.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи свого представника в судове засідання не направив, надіславши листа в якому просить справу розглянути у відсутності представника відповідача, що заявлений позов відповідач не визнає та надав суду заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка у період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2010 року працювала в філії « Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ЗАТ « Кримський титан», який розташований на території, яка відповідно до постанови КМУ від 23 липня 1991 року із змінами та доповненнями, віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться в таких розмірах:

у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Позивачка ж, відповідно до довідки наданої філією « Іршанський гірничо-збагачувальний

комбінат» ВАТ Кримський титан, отримувала доплату в розмірах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.07. 1996 року № 836 « Про компенсацію виплати особам, я» постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які значно менші ніж передбачені Законом.

Дію ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 та 2008 роки було призупинено Законом України « Про державний бюджет на 2007 рік та Законом України « Про Державний бюджет України н

2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» , але Рішеннями Конституційноп Суду України від 9.07. 2007 року та 22.05. 2008 року зупинення дії вищезгаданих законів в частик виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати бу.і визнано неконституційними.

Визнані неконституційними положення Законів України про Державний бюджет Україн на 2007-2008 роки втрачають чинність з дня ухвалення рішень Конституційним Судом України.

Суд вважає, що посилання відповідача в заперечені проти позову з посиланням на ді> Постанови КМУ від 26.07. 1996 року № 836 « Про компенсаційні виплати особам, які постражда. внаслідок Чорнобильської катастрофи», є безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до Конституції України в Україні проголошено демократичною, соціально«: правовою державою ( ст. 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності Держави, а І утвердження і забезпечення є головним обов2язком держави ( ст. 3), права і свободи людини невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів ас» внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (ст. 22).

Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативні'; актами при вирішення даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України « Пр статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а 4 постанови Кабінету Міністрів України.

За вказаних обставин позовні вимоги позивача за період з 1 липня по 9 липня 2007 року ~ з 1 січня по 22 травня 2008 року задоволенню не підлягають за безпідставністю, а підлягаю - задоволенню з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січи

2009року по 30 червня 2010 року, тобто з часу поновлення їх дії Конституційним Судом Українг

Позивачка в позовній заяві провела розрахунки з 1 липня 2007 року та з 1 трав:-. 2008 року, в той час коли рішеннями Конституційного Суду України вказані нор'." закону були поновлені лише 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, тобто до вказак?- дат відповідними Законами України « Про державний бюджет» вони були зупинені.

За вказаних обставин доплата відповідно до ст. 39 Закону з 1 по 9 липня 2007 р: р та з 1 по 22 травня 2008 року повинна була проводитись лише на підставі постанови КМ' 1

Таким чином з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню -грн.- к : _ із розрахунку:

За 2007 рік (з 9 липня) ( 440x3) -( 440: 30 х8)+ 460x3) - 21,30 = 2561,37 грн.

За 2008 р. ( з 22 травня) ( 525x5) - ( 525 : ЗО х 21) + (545x2) + 601 х 1) - 30,60 = 3921,90 ц*

За 2009 р. ( 605x3 )+(625хЗ)+(630хЗ)+(650х1 )+(744х2) - 53,96 = 7664,04 грн.

За 2010 р. (869x3)+(884хЗ) - 28,23 = 5230,77 грн..

Всього: 19378,08 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить із тхі що позивач звертаючись до суду сплатила мито в сумі 51 гривні, а тому відповідно до ст. 88 ЦЛ • України судові витрати позивача стягуються з відповідача на її користь. Підлягають стягнен-- відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гриве- - недоплачена сума державного мита виходячи із ціни позову в сумі 142 грн.78 коп.

Керуючись ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, и постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішеннями Конституційного Суду УкрьЦ від 9.07. 2007 року та 22 травня 2008 року, ст.ст. 4,10,11, 57, 60, 81, 88, 208-210, 212-215.218 ІП України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Володарю.: Волинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 Васил ь? щомісячну доплату відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний і к громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 9 г^іл по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року , з 1 січня 2009 року -: З червня 2010 року в сумі 19378 грн. 08 коп.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Володарсько-

Волинської районної державної адміністрації судові витрати на користь ОСОБА_1

ОСОБА_2 в сумі 51 гривні, на користь УДК у Володарсько-Волинському районі

р/р 31211259700110 МФО 811039 ідентифікаційний код 22062355 банк УДК м. Житомира

витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень та на

користь держави державне мито в сумі 142 грн.78 коп.

В решті заявлених вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його

проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько-

Волинський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у

судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну

скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення до апеляційного суду

Житомирської області через Володарсько-Волинський районний суд.

Головуючий: