Рішення

від 06.10.2009 по справі 14/105-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/105-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 жовтня 2009 р.           Справа 14/105-08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції   

до: Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області

та    Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області  

про стягнення 179398 грн. збитків

Головуючий суддя     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Справу розглянуто з участю представників :

позивача :               Усової О.О., що діє за дорученням

1- го відповідача : Конопелько В.В. –начальника відділу          

2 - го відповідача : Іскри С.М., що діє за дорученням ((в судове засідання 06.10.2009 р. не з'явився), Боценко Д.І., що діє за дорученням

прокурора Вінницької області  :  Жовміра І.І. (в судове засідання 06.10.2009 р. не з'явився).          

За клопотанням представників сторін звукозапис судового засідання не здійснювався.

В С Т А Н О В И В :

         Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Державного бюджету України з рахунку, відкритого на ім"я Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області,  179398 грн. збитків, завданих незаконними діями державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області та про стягнення судових витрат з Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції.

        Заявою від 09.07.2009 р. № 07-15/5-2953 (а.с.103-104 т.2) позивач уточнив позовні вимоги: просить стягнути з Державного бюджету України 179398 грн. шкоди, заподіяної неправомірними діями державного виконавця Чорної Л.А. та судові витрати - з Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції.

         У справу вступив прокурор Вінницької області, подавши заяву від 27.10.2008 р. № 05-407 вих.

         Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.10.2008 року провадження у справі №14/105-08 припинено, відмовлено в задоволенні клопотань: ВДВС Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду; Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області - про зупинення провадження у справі.

         Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.10.2008 року в частині припинення провадження у справі скасовано, справу №14/105-08 передано на розгляд до господарського суду Вінницької області.

         Згідно резолюції голови господарського суду Вінницької області зазначена справа спрямована для розгляду судді Кожухар М.С.  

         Розгляд справи відкладався та в судових засіданнях оголошувались перерви, у  зв»язку з неявкою представника 1-го відповідача, ненаданням сторонами витребуваних доказів та витребуванням додаткових доказів по справі.

         В судовому засіданні 24.09.2009р. розгляд справи закінчено та для виготовлення повного тексту рішення за заявою представника позивача оголошено перерву до 06.10.2009 р.

         Позовні вимоги мотивовані тим, що збитки Банку завдані незаконними діями заступника начальника ВДВС Іллінецького райуправління юстиції Чорної Л.А. в грудні 2003р., яка при стягненні з САТ "Кам'яногірське" на користь АППБ "Аваль" 670059,84 грн. допустила службову недбалість, надавши дозвіл на продаж 20 одиниць сільськогосподарської техніки, що перебували під заставою у АППБ "Аваль". Дозвіл був наданий без погодження з банком-заставодержателем. Ця техніка була продана СТОВ "Кам'яногірське" за ціною, меншою від ціни договору застави  на 179398грн. Проти Чорної Л.А. було порушено кримінальну справу №1-65/2008р. по обвинуваченню її у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. Вказана кримінальна справа постановою Липовецького райсуду Вінницької області  від 31.03.2008р. закрита по амністії. Позивач вважає, що дана постанова відповідно до ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для господарського суду у справі про стягнення шкоди, яка виникла внаслідок того, що Банк був позбавлений можливості отримати задоволення своїх вимог по погашенню заборгованості САТ «Кам'яногірське»за кредитним договором за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, яке мало реалізовуватись через аукціон.

          Відділ державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції у відзиві та додаткових поясненнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що він не є правонаступником органу державної виконавчої служби, де працювала Чорна Л.А.

          У відзиві на позовну заяву Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області проти позову також заперечує, мотивуючи тим, що воно є самостійною юридичною особою, самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускало. Окрім того, здійснення відшкодування шкоди завданої ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за рахунок коштів Державного бюджету буде незаконним, оскільки суперечитиме Конституції України, Бюджетному кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України".

          Заслухавши  пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи № 14/105-08, оглянутих в судовому засіданні господарських справ №№  10/254-07, 7/7-06, 7/8-06, 8/324-05, кримінальних справ № 070770075 по обвинуваченню Чорної Лариси Анатоліївни за ч. 2 ст. 367 КК України, № 06290144 по обвинуваченню Любаревича Володимира Івановича у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222 та ч. 2 ст. 366 КК України, виконавчого провадження стосовно Любаревича В.І.,  суд встановив таке.

          15.10.2002 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач (далі –Банк) та САТ відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків «Кам'яногірське»в особі голови правління Любаревича В.І. (далі –Позичальник) укладено кредитний договір № 011/035-11/938, за умовами якого Позичальнику надано кредит в сумі 488000 грн. строком до 14.04.2003 р. із сплатою 28% річних (а.с. 72-73 т. 2).

         Згідно додаткової угоди № 1 від 17.12.2002 р. до кредитного договору № 011/035-11/938 Позичальнику збільшено розмір кредиту до 688000 грн. (а.с. 74 т. 2).

         Додатковою угодою від 13.01.2003 р. до кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 26 % (а.с. 121 т. 2).

         Додатковими угодами № 3 від 15.04.2003 р., № 4 від 08.05.2003 р. до вказаного кредитного договору строк погашення кредиту перенесено до 01.11.2003 р. (а.с. 75-76 т.2).

        В забезпечення вимог Банку, що витікають з кредитного договору № 011/035-11/938 від 15.10.2002 р. укладено:

     - договори застави між Банком та Позичальником належного останньому майна: великої рогатої худоби та свиней і поросят заставною вартістю  1084500 грн. та автотранспорту і сільгосптехніки заставною  вартістю 438400 грн. (а.с. 118-120 т. 2);

     - договір поруки № 011/035-11/592 між Банком та громадянином Топоровським Валентином Івановичем, згідно з яким останній відповідає у повному обсязі перед Банком по зобов'язаннях Позичальника за кредитним договором № 011/035-11/938 від 15.10.2002 р.(а.с. 52 т.3);

      - договір поруки № 011/035-11/572 між Банком та громадянином Любаревичем Володимиром Івановичем, згідно з яким останній відповідає у повному обсязі перед Банком по зобов'язаннях Позичальника за кредитним договором № 011/035-11/938 від 15.10.2002 р.(а.с. 81 т.3).

        05.11.2003 р. приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис  про звернення стягнення на заставне майно (транспортні засоби) за договором застави від 15.10.2002 р. заставною вартістю 438400 грн. для погашення заборгованості Позичальника в сумі 653000 грн. кредиту та 15342,84 грн. відсотків, а також 1717 грн. за вчинення виконавчого напису (с.с. 75 т.1).

         Тієї ж дати вчинено ще один виконавчий напис  про звернення стягнення на заставне майно (великої рогатої худоби, свиней) за договором застави від 15.10.2002 р. заставною вартістю 1084500 грн. для погашення заборгованості Позичальника в сумі 653000 грн. кредиту та 15342,84 грн. відсотків, а також 1717 грн. за вчинення виконавчого напису (а.с.55 т.3).

         Як вбачається з матеріалів кримінальної справи № 01070075, заступник начальника ДВС Іллінецького районного управління юстиції Чорна Л.А. у грудні 2003 р. при виконанні за заявою Банку виконавчого напису нотаріуса на стягнення із САТ "Кам'яногірське" на користь АППБ "Аваль" 670059,84 грн. надала боржнику дозвіл (без погодження з Банком-заставодержателем) на відчуження 20 одиниць сільськогосподарської техніки, що перебували під заставою у АППБ "Аваль". 22.12.2003 р. між САТ "Кам'яногірське" в особі голови правління Любаревича В.І. (боржник) та СТОВ "Кам'яногірське" в особі генерального директора Топоровського В.І.  були укладені договори купівлі-продажу 20 одиниць вказаної техніки на суму 45702 грн., що є меншою від заставної ціни за договором застави на 179398 грн. У подальшому ця техніка відчужена Товариству з обмеженою відповідальністю «Камсит»(а.с. 6-48 т. 3).

          Судовими рішеннями у господарських справах №№ 7/7-06, 7/8-06, 8/324-05 вказані договори купівлі-продажу майна визнані недійсними, зобов'язано сторони повернути одна одній усе, отримане за цими договорами. Однак реституція в натурі здійснена не була, оскільки, як пояснює представник позивача, дану техніку не було виявлено.

          З пояснень представників позивача,  1-го відповідача, арбітражного керуючого Совєтова В.П. (наданих на вимогу суду 10.09.2009 р.) та матеріалів справи № 10/254-03 про банкрутство САТ «Кам'яногірське» вбачається, що дані про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису про звернення стягнення на велику рогату худобу та свиней згідно договору застави від 15.10.2002 р. відсутні, а саме майно частково реалізовано в процесі банкрутства зі спрямуванням коштів на погашення заборгованості боржника по заробітній платі, частково викрадено, частково вибуло внаслідок падіжу (а.с. 112-124 т. 3)..

           25.11.2003 р. порушено провадження у справі 10/254-03 про банкрутство САТ «Кам'яногірське». За заявою Банку його визнано кредитором  у даній справі з вимогами, що забезпечені заставою, у розмірі 608776,84 грн. (а.с. 100-102 т.3).

           01.02.2008 р. Староміським районним судом м. Вінниці у кримінальній справі № 06290144 прийнято постанову про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, Любаревича Володимира Івановича та закриття кримінальної справи, порушеної  за ст. ст. 222 ч. 2, 366 ч. 2 КК України. З даної постанови випливає, що голова правління САТ «Кам'яногірське»Любаревич своїми умисними діями спричинив матеріальну шкоду ВОД АППБ «Аваль»в сумі 402335,33 грн. шляхом подання неправдивої документації з метою незаконного отримання у АППБ «Аваль»кредиту за кредитним договором №  011/035-11/938 та незабезпечення повернення заборгованості за цим договором як керівника САТ «Кам'яногірське»та поручителя останнього (а.с.98-99 т. 3).

           Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 06.11.2008 р. у цивільній справі за позовом АППБ «Аваль», правонаступником якого є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції до Любаревича Володимира Івановича, Топоровського Валентина Івановича про стягнення заборгованості за кредитним договором встановлено зокрема, що на час розгляду даної справи судом першої інстанції (Іллінецьким районним судом) САТ «Кам'яногірське не повернуло за кредитним договором від 15.10.2002 р. ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»399165,33 грн., а на час апеляційного розгляду справи (тобто на 06.11.2008 р.) поручителями Любаревичем В.І. та Топоровським В.І. погашено кредитний борг САТ «Кам'яногірське»частково, заборгованість складає –373533,33 грн. Даним рішенням апеляційний суд Вінницької області стягнув солідарно з поручителів - Любаревича В.І. та Топоровського В.І. на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 373533,33 грн. заборгованості САТ «Кам'яногірське»за  кредитним договором №  011/035-11/938 (а.с.104-105 т. 3). Дане рішення залишене в силі Ухвалою Верховного Суду України від 16.02.2009 р. (а.с.103 т. 3).

          За даними ВДВС Іллінецького районного управління юстиції відкрито та здійснюється виконавче провадження зі стягнення з Любаревича В.І. присуджених судом сум на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(а.с.205-209 т. 3).

         Згідно пояснень позивача від 24.09.2009 р. № 07-15/5-4201 на даний час в порядку виконання судового рішення стягнуто на користь Банку з Любаревича В.І. 1362,69 грн., виконавчий лист про стягнення коштів з Топоровського В.І. 05.12.2008 р. направлено до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, однак копії постанови про відкриття виконавчого провадження Банком не отримано, На даний час борг САТ «Кам'яногірське»за кредитним договором становить 314748,36 грн. (а.с. 125 т. 3).

          Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши обставини та докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

          1-й відповідач посилається на те, що він не є правонаступником  органу, з вини посадової особи якого виникла шкода, а тому не може бути відповідачем у даній справі.

          Дані доводи судом не приймаються, оскільки позов подано до держави в особі органу, який уповноважений на виконання відповідних державних функцій. За таких обставин незалежно від того, чи був його попередник ліквідований, а чи реорганізований, такий орган є правонаступником його попередника щодо вчинених останнім дій в порядку виконання покладених на нього державних функцій. Правонаступництво 1-го відповідача щодо функцій відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області, який діяв до 12.07.2006 р. і посадовою особою якого була Чорна Л.А., випливає також з факту передання відкритих останнім виконавчих проваджень Державній виконавчій службі в Іллінецькому районі, а потім Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції, який є відповідачем у даній справі, що стверджується поясненнями представника 1-го відповідача та представленими ним в судовому засіданні оригіналами виконавчих проваджень.

         Також необґрунтованими суд вважає доводи 2-го відповідача щодо невідповідності Конституції України, Бюджетному кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України"  відшкодування шкоди за рахунок коштів Державного бюджету,  оскільки за приписами ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу»шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом, за рахунок держави.

          Разом з тим, суд вважає, що позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Посилаючись в обґрунтування позовних вимог на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 31.03.2008 р. про звільнення Чорної Л.А. від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи № 1-65/2008 р. та ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, позивач не врахував, що відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили,  є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

         Приймаючи вказану постанову, Липовецький районний суд не досліджував і не міг дослідити усі обставини, що стосуються питання неповернення позивачу кредиту, в сумі якого визначено розмір шкоди.

         Так, наприклад, постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 01.02.2008 р. про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, та закриття кримінальної справи  № 06290144, встановлено, що матеріальну шкоду у розмірі неповернутого кредиту Банк отримав, внаслідок злочинних дій Любаревича В.І. (а.с.98-99 т. 3).

        У статті  22 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) визначено поняття збитків, якими є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

         За загальними правилами цивільного права шкода, завдана  фізичній  або юридичній особі незаконними рішеннями,  дією чи бездіяльністю органу державної  влади,  органу влади    Автономної   Республіки   Крим   або   органу   місцевого самоврядування, та/або їх посадових осіб   при   здійсненні    ними    своїх    повноважень, відшкодовується державою,  Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини, відповідно, цих органів та/або цієї особи (ч. 1 ст. 22, ст.ст. 1173, 1174 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, завданої передбаченими ст.ст. 1173,1174 ЦК України особами,  потрібна наявність таких складових цивільного правопорушення, як: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

         Позивач як заставодержатель майна, що було реалізовано з дозволу Чорної Л.А., не був власником цього майна. Тому сама по собі реалізація цього майна без дотримання встановленого порядку не призводить до збитків для заставодержателя.

         Відповідно до ст. 572 ЦК України в  силу  застави  кредитор  (заставодержатель) має право у

разі   невиконання   боржником    (заставодавцем)    зобов'язання, забезпеченого    заставою,   одержати   задоволення   за   рахунок заставленого  майна  переважно  перед  іншими  кредиторами   цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

         Згідно з ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого  заставою, заставодержатель  набуває  право  звернення  стягнення  на предмет застави.

         Відповідно до ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави,  на який звернене  стягнення, провадиться  шляхом його продажу з публічних торгів,  якщо інше не встановлено договором або  законом.  Порядок  реалізації  предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

         Початкова   ціна  предмета  застави  для  його  продажу  з публічних торгів визначається в порядку,  встановленому  договором або  законом.  Якщо  звернення  стягнення здійснюється за рішенням суду,  суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

         Якщо  публічні  торги  оголошено такими,  що не відбулися, предмет  застави  може  бути   за   згодою   заставодержателя   та заставодавця  переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Якщо сума,  одержана від реалізації предмета  застави,  не покриває  вимоги  заставодержателя,  він  має право отримати суму, якої не вистачає,  з іншого майна боржника  в  порядку  черговості відповідно  до статті 112 цього Кодексу,  якщо інше не встановлено договором або законом.

          Статтею 21 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII «Про заставу»(у редакції, яка діяла до 01.01.2004 р.)  передбачено, що реалізація  заставленого  майна  провадиться спеціалізованими організаціями   з  аукціонів  (публічних  торгів),  якщо  інше  не передбачено   договором,  а  державних  підприємств  та  відкритих акціонерних  товариств,  створених  у  процесі корпоратизації, всі акції  яких  перебувають  у  державній  власності,  -  виключно  з аукціонів (публічних торгів).

         Якщо  аукціон  (публічні  торги)  оголошено  таким,  що    не відбувся,  заставодержатель  за  згодою  заставодавця  має   право залишити заставлене  майно  за  собою  за  початковою  оцінкою.  У випадках, коли заставодавець такої згоди  не  дав,  то  заставлене майно  реалізується  у  встановленому  порядку,  якщо   інше    не передбачено договором.

        Частинами 2 і 3 цієї статті у редакції, що діє з 01.01.2004 р. встановлено: якщо  перший  аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон.  Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по відношенню  до  початкової  ціни  попереднього аукціону.

        Якщо  другий  і  наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими,  що не  відбулися,  заставодержатель  має  право  залишити заставлене   майно   за   собою  за  початковою  ціною,  яка  булла запропонована на останньому аукціоні (публічних  торгах).  У  разі якщо  заставодержатель  відмовився  залишити  заставлене  майно за собою, це майно реалізується у встановленому порядку, якщо інше не передбачено  договором.

         Отже, доводи позивача про те, що внаслідок протиправних дій державного виконавця заставне майно було продане за ціною нижчою зазначеної у договорі застави і це призвело до неповернення кредиту в сумі 179398 грн., що і складають суму отриманої позивачем шкоди, суд вважає помилковими, оскільки сама лише реалізація заставного майна без згоди заставодавця не з публічних торгів не свідчить про те, що дане майно, за інших обставин, обов'язково  було б реалізоване за заставною ціною, що вказана в договорі.

         Крім того, позивач вступив у справу про банкрутство САТ «Кам'яногірське»№ 10/254-03 в якості кредитора з вимогами на суму заборгованості за кредитом у розмірі 608776,84 грн. Справа на даний час провадженням не закінчена, ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.06.2009 р. продовжено ліквідаційну процедуру на 6 місяців (а.с. 102а т.3).

         Відповідно до ст. 553 ЦК України за   договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед    кредитором  за  порушення зобов'язання боржником. Порукою  може   забезпечуватися   виконання   зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

         Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи,   які   спільно  дали  поруку,  відповідають  перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

        Як вбачається з матеріалів справи, за виконання зобов'язань САТ «Кам'яногірське»з повернення кредиту та сплати відсотків поручились громадяни Любаревич В.І. та Топоровський В.І., з яких рішенням апеляційного суду Вінницької області від 06.11.2008 р. (а.с. 104-105 т. 3)солідарно стягнуто суму заборгованості товариства за кредитним договором № 011/035-11/938. Дане рішення принаймі стосовно Любаревича В.І. знаходиться на виконанні.

         Отже відсутні як причинний зв'язок між діями Чорної Л.А. та заявленою позивачем шкодою, так і сама шкода у розмірі заборгованості за кредитним договором, що є предметом даного спору.

         А відтак, доводи позивача щодо відшкодування йому шкоди за рахунок держави суд вважає безпідставними.

         З урахуванням наведеного,   керуючись ст.ст. 4-3, 33, 35 ч. 4, 43,82, 84, 115 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

         В позові відмовити.

Суддя                                                        М. Кожухар

          Повний текст рішення оформлено, підписано та оголошено в судовому засіданні  06 жовтня 2009 р.

Надруковано прим.:

1 –у справу

2 - позивачу

3,4 –відповідачам

5- прокурору Вінницької області