Рішення

від 28.08.2009 по справі 18/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "28" серпня 2009 р.Справа №  18/118

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/118

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп",                м. Черкаси  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгзабезпечення", м. Кіровоград     

про стягнення 27887,46 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Могилка А.В., довіреність № 500 від 04.08.09;

від позивача - Куколь С.В., довіреність № 539 від 26.08.09;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 320 від 05.05.2009 року, яка містить вимоги наступного змісту: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгзабезпечення" суму основного боргу у розмірі 24882,41 грн., пеню у розмірі 4 482,93 грн., всього 29 365,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов дилерських угод щодо оплати отриманого товару.

19.08.2009 року на адресу господарського суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп", відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 24882,41 грн., пеню у розмірі 3005,05 грн., всього 27887,46 грн. (том ІІ, 101-102).

В силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні 28.08.2009 р. позовні вимоги з урахуванням їх зменшення підтримали.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.

Між тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 11.06.2008 р.  та ухвала від 04.08.2009 року про відкладення розгляду справи, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано згідно даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том ІІ а.с. 93).

Факт направлення відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи  від 04.08.2009 року підтверджується вихідним реєстраційним штампом господарського суду Кіровоградської області, розміщеному на зворотному аркуші останньої сторінки ухвали, та обліковими даними Списку № 34 згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 07.08.2009 р. (том ІІ, а.с. 111).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного,  враховуючи належне повідомлення відповідача про  дату, час і місце проведення судового засідання та граничні строки вирішення спору у даній справі, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/118 в судовому засіданні 28.08.2009 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 28.08.2009 р. за згодою присутніх представників позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

                                                                         ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" згідно його Статуту, зареєстрованого 12.02.2008 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради Черкаської області, створено шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський лікеро-горілчаний завод" та є правонаступником його прав та обов'язків, про що зазначено в статуті позивача (том І, а.с. 12-25).

15.02.2007 року, 01.02.2006 року та 01.02.2007 року між ТОВ "Черкаський лікеро-горілчаний завод" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгзабезпечення" (покупцем) укладено дилерські угоди № 1502/03, № 102/Д8-06 та № 102/Д28-07 (том І , а. с. 35, 41, 44).

01.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгзабезпечення" (покупцем) укладено дилерську угоду № 11/Д-08 (том І, а.с. 50).

Дилерські угоди укладено в письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За умовами даних угод продавець зобов'язався продати, покупець купити напої (товар), згідно видаткових накладних, що додаються до договору і є його невід'ємною частиною, на умовах і в порядку передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 угод момент переходу права власності на товар від продавця до покупця встановлюється в т. ч.

- моментом підписання уповноваженими представниками сторін накладної, якщо приймання товару здійснюється в присутності представників Продавця і Покупця;

-  моментом передачі товару Перевізнику, замовленому Покупцем, якщо відвантаження здійснюється без представника Покупця;

- моментом передачі товару на складі покупця при доставці товару автотранспортом, замовленим продавцем.

Покупець згідно п. 3.2 угод приймає товар по кількості згідно накладних.

За умовами п. 4.1. угод ціна та товар, що є об'єктом купівлі-продажу,  вказується в накладних.

Відповідно до п. 4.2.1 угод Покупець зобов'язався оплатити вартість товару, отриманого по кожній окремій накладній, протягом 10 днів з дати відвантаження товару зі складу покупця, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Дані угоди набирають чинності з моменту його підписання сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими угодами (п. 6.1. Угод).

Згідно положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладені між сторонами договори містять складові  договору купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Дилерський угод передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 803496,62 грн., що підтверджується накладними та довіреностями, копії яких подані до господарського суду.

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

З отриманого товару відповідачем повернуто позивачу товар на суму 4200,59 грн., що підтверджується прибутковими накладними (повернення).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставивши відповідачу Товар.

Однак, як повідомляє позивач, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково,  що підтверджується банківськими виписками (том І, а.с. 29-34).

Зокрема, відповідачем не оплачено в повному обсязі вартість товару за накладними  № Л-00000356 від 26.05.2008 р. та № Л-00000531 від 07.07.2008 р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 24882,41 грн.

При розрахунку боргу позивачем враховано також часткове повернення відповідачем товару, отриманого за вказаними вище накладними (т. 2 а.с. 103-106).

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі  24 882,41 грн. не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за отриманий товар в розмірі  24 882,41 грн., а тому вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період з 25.06.2008 року по 24.12.2008 року в розмірі 985,27 грн., нараховану на суму заборгованості  8188,13 грн., та за період з 05.08.2008 року по 04.02.2008 року в розмірі 2019,78 грн., нараховану на суму заборгованості  16694,28 грн., а всього 3005,05 грн. пені.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 5.2 дилерських угод передбачено, що у випадку затримки оплати за товар Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки платежу, починаючи з дати, коли Покупець був зобов'язаний оплатити партію товару.

Однак, при розрахунку пені (том ІІ, а.с. 107-108) позивачем помилково використано 365 днів, тоді як в 2008 році (період прострочки) кількість календарних днів становила 366.

Крім того, позивачем при визначені періоду нарахування пені не враховано фактичну дату отримання відповідачем товару, що вплинуло на визначення періоду прострочення платежу.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 2997,94 грн., а саме:

982,57 грн. пені за період прострочення з 26.06. по 26.12.2008 р. (183 к. дн.) на суму заборгованості  8188,13 грн. за накладною від 26.05.2008 р.

2015,37 грн. пені за період прострочення з 07.07.2008 р. по 07.02.2009р. (184 к.дн.) на суму заборгованості 16694,28 за накладною від 07.07.2008 р.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 27880,35грн., з якої:  24 882,41 грн. сума основного боргу та 2 997,94 грн. пені.

У задоволенні решти позовних вимог господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Позивачем при зверненні до суду з позовом, ціна якого становила 29365,34 грн., сплачено державне мито в сумі 587,31 грн., що перевищує встановлений законодавством розмір державного мита на рівні 1% ціни позову, але не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За даних обставин, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 293,65 грн. підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгзабезпечення" (25001, м. Кіровоград, проспект Інженерів, 10, р/р 26002010497600 АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний код 23099053) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" (18015, м. Черкаси, вул. Б.Хмельницького, 55, р/р 2600412023 в ЧФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 354842, ідентифікаційний код 31712600) - 27 880, 35 грн., з яких 24882, 41 грн. сума основного боргу,  2997, 94 грн. пеня, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 278,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,42 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" (18015, м. Черкаси, вул. Б.Хмельницького, 55, р/р 2600412023 в ЧФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 354842, ідентифікаційний код 31712600) з державного бюджету (р/р 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач УДК у м. Кіровограді) надмірно сплачене державне мито в сумі 293,65 грн., сплачене за платіжним дорученням № 928 від 26.05.2009 року.

Платіжне доручення № 928 від 26.05.2009 року залишається в матеріалах справи № 18/118.

Довідку видати.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                                                                         В.В. Тимошевська