Рішення

від 17.09.2009 по справі 4/170-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/170-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" вересня 2009 р.                                                                          Справа № 4/170-09          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом  ВАТ "Березанське Агропромислове підприємство "Недра", м. Березань

до    Закритого акціонерного товариства "Калина", с. Красне Згурівського р-ну

про стягнення 32597,70 грн.

Представники:

позивач–Малиш С.М. –предст., дов. від 17.06.2009р.;

відповідач – Мікульський Н.В. –предст., дов. від 13.12.2005р.

Обставини справи:

Відкритим акціонерним товариством "Березанське Агропромислове підприємство "Недра" (далі-позивач) заявлено позов до Закритого акціонерного товариства "Калина" (далі-відповідач) про стягнення 32597,70 грн. заборгованості за генеральним договором № 23/03/02 від 23.03.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме: повністю не оплатив вартість поставленого йому товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2009р. розгляд справи було призначено на 21.07.2009р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 17.09.2009р.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти нарахованих позивачем штрафних санкцій, подав свій розрахунок.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

встановив:

23 березня 2009 року між ВАТ Березанське агропромислове підприємство «Недра» та ЗАТ «Калина»було укладено Генеральний договір № 23/03/02 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у влас ність відповідача, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (далі -Товар).

Відповідно до п. 4.1. Договору, відвантаження товару позивачем було здійснено на підставі заявки покупця, в якій зазначається вид нафтопродукту, його кількість та умови відвантаження. Підтвердження факту направлення заявки покупцем та отримання її продавцем є оплата товару покупцем та відвантаження товару покупцю.

На виконання умов до говору, відповідно до накладної № 11 від 07.04.2009р. відповідач отримав від відповідача дизпаливо у кількості 5 800 (п'ять ти сяч вісімсот) літрів загальною вартістю 26 100 (двадцять шість тисяч сто) грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 4 350 (чотири тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп..

Факт отриманого товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю Серії ЯПД № 764652 від 01.04.2009р., виданої на ім'я Бондаренка Сергія Миколайовича.

На підтвердження оплати за Товар Відповідач надав Позивачу гарантійний лист № 73 від 08.04.2009 р., у якому зазначив строк оплати за Товар, а саме 30 квітня 2009 року.

28 квітня 2009 року позивач направив відповідачу лист № 91 з вимогою оплатити заборгованість. Проте даний лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

А тому станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 26 100 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки заборгованість в розмірі 26 100 грн. на даний час відповідачем не погашена, вимога позивача про стягнення 26 100 грн. основної заборгованості за генеральним договором № 23/03/02 від 23.03.2009р. є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 6 264 грн. пені.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.4 договору, за прострочення платежу, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно  до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статей 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідач проти нарахованої позивачем пені заперечує, надавши суду свій розрахунок пені.

Оскільки розмір пені, визначений сторонами в договорі, перевищує розмір подвійної облікової ставки, суд з власної ініціативи зробив розрахунок пені.

Таким чином, перерахована судом пеня з урахуванням встановленої заборгованості та на підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України підлягає задоволенню частково в розмірі  852,36 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача інфляційних та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення інфляційних в сумі 130,50 грн. та 3% річних в сумі 103,20 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Калина" заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Калина" (Київська обл., Згурівський р-н, с. Красне, код 30814923) на користь ВАТ "Березанське Агропромислове підприємство "Недра" (07541, Київська обл.., м. Березань, вул.. Недрянська, 25-б, код 00904782) 26100 (двадцять шість тисяч сто) грн. 00 коп. основної заборгованості, 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 36 коп. пені, 130 (сто тридцять) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 103 (сто три) грн. 20 коп. 3% річних, 271 (двісті сімдесят одну) грн.. 86 коп. державного мита та 260 (двісті шістдесят) грн.  62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                      О.В. Щоткін

Дата підписання: 22.09.2009р.