Рішення

від 10.08.2015 по справі 922/3371/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р.Справа № 922/3371/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "КАТП - 2006" м. Харків до Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4, за дов. №30 від 05.06.2015, ОСОБА_1, за дов. №29 від 05.06.2015;

відповідача - ОСОБА_5 за дов. від 21.05.2015;

3-я особа на стороні позивача, ОСОБА_3 - не з'явився;

3-я особа на стороні відповідача, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції - не з'явився;

3-я особа на стороні відповідача, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "КАТП-2006" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в якому просить суд:

- визнати недійсним іпотечний договір №07/001/І01/09-КЛТ, посвідчений 18.05.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за р.№1189;

- скасувати заборону на нерухоме майно, накладену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за р.№1190 та обтяження іпотекою (реєстраційний номер обтяження 8725735, контрольна сума 660Г18Г933);

- зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження іпотекою (реєстраційний номер обтяження 8725735, контрольна сума 660Г18Г933) та заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 8725734 від 18.05.2009);

- зобов'язати ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» повернути оригінали правоустановчих та технічних документів на Предмет іпотеки, переданих Попередньому іпотекодержателю на підставі акту прийому-передачі до іпотечного договору № 07/001/І01/09-КЛТ від 18.05.2009 р., а саме:

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 26.09.2008 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради;

- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20481621 від 06.10.2008 р., виданий Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», реєстровий № 24845387;

- технічний паспорт на нежитлові приміщення в літ. «И-3», інвентарний №80199;

- технічний паспорт на нежитлові приміщення в літ. «Б-2», інвентарний №80199;

- технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. «К-1», інвентарний №80199.

В обґрунтування свого позову, позивач вказує на те, що спірний іпотечний договір підписано неповноважною особою, без надання згоди вищого органу товариства - загальних зборів, на передачу майна в іпотеку, в порушення вимог ст. 98 ЦК України, ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 6 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалами суду було залучено в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції та ОСОБА_3

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, супровідним листом надав витребувані попередньою ухвалою суду документи, які суд долучив до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав відзив на позов, в якому зазначав про відповідність укладеного договору вимогам законодавства, голова правління діяв на підставі протоколу правління, яким йому були надані повноваження на передачу в іпотеку нежитлові приміщення. Представник відповідача зазначила, що ст. 98 ЦК України до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки передача в іпотеку не є відчуженням.

Також представник відповідача звернулася до суду із заявою про пропуск строку позовної давності, у зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні позову.

Представник 3-ї особи, державної реєстраційної служби надав пояснення, в яких зазначив, що реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції не є юридичною особою, а тому провадження у частині зобов'язання реєстраційної служби вчинити дії підлягає припиненню.

3-тя особа, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась, через канцелярію надала заяву про розгляд справи без її участі, та у поясненнях зазначила, що на її думку, спірний договір укладено відповідно до вимог закону та немає підстав для задоволення позовних вимог.

3-тя особа, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, через канцелярію надав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.08.2015 року до 07.08.2015 року та з 07.08.2015 року до 10.08.2015 року.

Суд, розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

18.05.2009 між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «КАТП-2006», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства «КАТП 2006», укладено іпотечний договір № 07/001/І01/09-КЛТ, посвідчений 18.05.2009 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за р. № 1189.

Іпотечний договір укладено в забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА-КМБ» по кредитному договору № 07/001/09-КЛТ від 18.05. 2009 р.

03.10.2012 р. заборгованість за кредитним договором № 07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 р. було переведено на підставі договору про переведення боргу № 07/001/П1/09-КЛТ від 03.10.2012 р. на фізичну особу ОСОБА_3, а в подальшому право вимоги по наведеному договору про переведення боргу разом з правами по іпотечному договору було відступлено ПАТ «Дельта Банк».

Як свідчить спірний іпотечний договір, він підписаний колишнім головою правління ОСОБА_6 на підставі протоколу № 91 засідання членів правління від 21 квітня 2009 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

На підставі ст. 6 Закону України «Про іпотеку», у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України (у чинній редакцій та редакції від 30.04.2009 р., на момент вчинення оспорюваного правочину), до компетенції загальних зборів відносяться рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства.

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 9.3 Статуту (на момент здійснення оспорюваного правочину) позивача встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.

Таким чином, з огляду на пряму вимогу ст. 6 Закону України «Про іпотеку» для передачі нерухомого майна в іпотеку необхідним є дотримання умов ст. 98 ЦК України.

За таких обставин, помилковими є твердження представника відповідача про те, що вимоги ст. 98 ЦК України не розповсюджувалися на спірні правовідносини.

Аналіз положень ЦК України, Закону України В«Про іпотекуВ» свідчить про те, що майнове право, що є предметом застави (іпотеки), - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Так, у відповідності з абзацем 6 п.п. 3.3 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що припис абзацу першого частини третьої статі 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Судом встановлено та не оспорюється відповідачем, що вартість активів позивача за даними річної фінансової звітності на 01.01.2009 становить 1 081,8 тис. грн. Ринкова вартість предмету іпотеки на момент укладення договору, яка визначалась шляхом проведення оцінки відповідним суб'єктом оціночної діяльності та зазначена в спірному договорі, становить 7 357,875 тис. грн.

Отже, за спірним іпотечним договором передано в іпотеку майно на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства. Тобто, для укладання спірного іпотечного договору необхідною була згода загальних зборів акціонерів.

Згідно зі ст. 80 ЦК, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа набуває прав через відповідні уповноважені органи. Згідно протоколу № 91 засідання членів правління ЗАТ «КАТП-2006» від 21.04.2009 ОСОБА_6 був обраний головою правління. Проте, як свідчить статут позивача (в редакції чинній на час укладання спірного договору), правління не уповноважене вирішувати питання відчуження об'єктів нерухомого майна, надання згоди на передачу майже всього майна товариства в іпотеку без згоди на це загальних зборів товариства. А тому, колишній голова правління, ОСОБА_6, не був наділений відповідними повноваженнями щодо підписання спірного договору, а отже і не був уповноваженим органом на здійснення таких дій, оскільки таким органом є Загальні збори ПАТ (ЗАТ) «КАТП-2006».

Судом встановлено, що рішення щодо передачі майна в іпотеку відповідачу загальними зборами не приймалося, тому голова правління мав право представляти інтереси ПАТ (ЗАТ) «КАТП-2006» в цьому договорі лише в межах повноважень, передбачених ЦК, а саме розпоряджатися майном позивача лише на підставі відповідного рішення вищого органу управління - загальних зборів членів ПАТ (ЗАТ) «КАТП-2006».

Суд не може погодитися з посиланням представника відповідача на надання повноважень на підписання спірного договору на підставі протоколу № 91 засідання членів правління від 21 квітня 2009 року. Так, ст. 98 ЦК України прямо вимагає наявність рішення загальних зборів учасників, а не виконавчого органу, а тим більше підлеглих голови правління.

За таких обставин, протокол правління не надав та не міг надати повноважень на підписання спірного договору за встановлених обставин.

Також помилковим є посилання представника відповідача на протокол загальних зборів акціонерів від 23.04.2002 №9, оскільки ним не надалася згода голові правління на укладання договору іпотеки. В даному протоколі уповноважено голову правління на укладання договору поруки, яка є окремим видом забезпечення виконання зобов'язання.

Верховний суд України в ухвалі від 12.05.2010 виклав правову позицію згідно з якою стаття 546 ЦК України містить перелік видів забезпечення виконання, кожний з яких є самостійною цивільно-правовою формою відповідальності, встановленою на підставі окремих договорів, і регулюється відповідними правовими нормами. Розрізняючи поняття поруки та застави (іпотеки) законодавство визначає різну відповідальність поручителя та заставодавця (майнового поручителя) і різні підстави припинення поруки та права застави.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона(представник) зобов'язана або має право вчинити від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи ті з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особу, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його виконання.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 241 ЦК України суд дійшов висновку, що після 18.05.2009 р. до 18.05.2012 р. мало бути у наявності рішення загальних зборів членів ПАТ (ЗАТ) «КАТП-2006» про схвалення договору та вчинені дії, що свідчать про прийняття його виконання, але як свідчать дані з розкриття інформації емітентами цінних паперів у Загальнодоступній базі даних Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, такого схвалення договору загальними зборами зроблено не було.

Суд вважає помилковим твердження представника відповідача про те, що підписання колишнім головою правління ОСОБА_6 додаткових угод до нього є наступним схваленням такого правочину, оскільки, як вбачається з матеріалів справи він не мав повноважень на підписання спірного договору, а тому, так само, і не мав повноваження на підписання додаткових договорів до нього.

Таким чином, спірний іпотечний договір у наступному схвалено не було.

Більше того, і ревізійна комісія позивача у висновку за результатами діяльності за 2012 рік, і загальні збори акціонерів у протоколі від 30.04.2015 дійшли до висновку про укладання спірного іпотечного договору неповноважною особою.

Вчинення колишнім головою правління незаконних дій, які виходили за межі його компетенції, не може тягнути за собою відповідальність всього товариства. Отже, дії неуповноваженого органу не можуть створювати права юридичної особи.

Зазначені обставини свідчать, що зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема нормам Закону України "Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», які, відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, вважаються загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а також, що волевиявлення учасника правочину (ПАТ (ЗАТ) «КАТП-2006») не було вільним, не відповідало його внутрішній волі, що відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, також вважаються загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку порушення права позивача укладанням спірного іпотечного договору.

Надаючи оцінку заяві відповідача про застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.

Щодо строку позовної давності, відповідач зазначає, що на його думку, даний строк для звернення до суду у позивача сплинув ще 18.05.2012, відповідно до встановленого законом загального строку, та про застосування якого просив у відповідній заяві.

Відповідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня. коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В силу ч. ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові. Проте, якщо суд визнає поважними причини пропущення строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Обставини, вказані позивачем у відповідному клопотанні та обставини, на які позивач посилається в судовому засіданні, а саме позивач, як юридична особа - ПАТ (ЗАТ) «КАТП-2006», (а не окрема особа, яка обіймає посаду голови правління) не мав об'єктивної можливості звернутися з позовом про визнання спірного договору недійсним, оскільки особа, яка була уповноважена представляти інтереси Позивача діяла всупереч інтересам товариства, та з урахуванням того, що кількісний склад акціонерів (загальна кількість осіб, включених до переліку (реєстру) акціонерів становить більше шістсот фізичних осіб) провести загальні збори з досягненням кворуму на протязі останніх років вдалося лише 23.04.2012 р. та 30.04.2015 р., та наголошував, що позивач, як юридична особа, дізнавався про порушення свого права лише при проведенні Загальних зборів, а саме 30.04.2015 р.

Судом встановлено, що моментом, з якого позивач дізнався про своє порушене право є моментом проведення загальних зборів, та відповідно до прийнятого ними рішення, голову правління ПАТ «КАТП-2006», ОСОБА_3, зобов'язано від імені позивача звернутись до Господарського суду з позовом про визнання спірного іпотечного договору недійсним з моменту його укладення для захисту порушеного права.

Враховуючи вищевказане, з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-48цс15 від 22.04.2015 р., суд задовольняє клопотання позивача про визнання причин пропущення строку позовної давності поважними.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання іпотечного договору недійсним, скасування запису про заборону на нерухоме майно та іпотеку, а також про зобов'язання відповідача повернути оригінали правовстановлюючих документів та технічних паспортів.

Однак, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про зобов'язання державної реєстраційної служби виключити записи підлягає припиненню, виходячи з наступного.

У зв'язку з набранням 01.07.2013р. чинності змінами, внесеними Законом України від 16.10.2012р. № 5461-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності Міністерства юстиції, Міністерства культури, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства)" та пунктом 8 "Прикінцеві положення" Закону України від 06.12.2012р. № 5515-17 "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в частині здійснення державної реєстрації речових прав державним реєстратором, який є посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації речових прав, почала свою роботу створена Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції.

Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. № 401/2011, державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011р. № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011р. за № 760/19498, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції є територіальними органами Міністерства юстиції України.

У складі управлінь юстиції діють реєстраційні служби, які є структурними підрозділами управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України та підпорядковані реєстраційним службам головних управлінь юстиції та безпосередньо Укрдержреєстру.

Водночас державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснюють державні реєстратори. Реєстраційна служба Харківського міського управління не є юридичною особою, зобов'язаною вчинити дії зі скасування записів про заборону відчуження та іпотеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до абз.2 п.14 постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ПАТ «КАТП-2006» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Крім того, 07.08.2015 р. від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить суд в порядку ст. 1057-1 Цивільного кодексу України накласти арешт на нерухоме майно нежитлового призначення, а саме: на нежитлові приміщення 1-го поверху №11-:23,33, 2-го поверху №І, 34,35 в літ. "Б-2" загальною пощею 1 593,3 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху № І,ІІ,1,2, 2-го поверху № ІІІ,ІV, 54-:-66; 75-:-:78, 3-го поверху №V,VI, 79-:-101 в літ. "И-3" загальною площею 1 701,4 кв.м. та нежитлова будівля літ."К-1" загальною площею 10,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Метізний, буд.5 та належать Іпотекодавцю (ПАТ "КАТП-2006") на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №087882, виданого 26.09.2008 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області та зареєстрованого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 06.10.2008 року за реєстраційним номером 24845387, номер запису 1268 в книзі 1.; згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 30.04.2009 року КП "ХМБТІ" за номером 22621080.

Суд зазначає, що ч. 5 ст. 1057-1 Цивільного кодексу України визначено, що визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов"язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов"язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов"язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті. При цьому, вказані положення цивільного законодавства стосуються забезпечення виконання зобов"язання позичальником за кредитним договором, однак позивач, у власності якого перебуває спірне нерухоме майно, не укладав кредитного договору з відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 80, 91, 92, 98, 203, 215, 237, 241, 261, 267 Цивільного Кодексу України, ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», ст. 1, 6 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним іпотечний договір №07/001/І01/09-КЛТ, укладений між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та Закритим акціонерним товариством «КАТП 2006», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КАТП 2006», посвідчений 18.05.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за р.№1189.

3. Скасувати заборону на нерухоме майно, накладену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за р.№1190 та обтяження іпотекою (реєстраційний номер обтяження 8725735, контрольна сума 660Г18Г933).

4. Зобов'язати ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» повернути оригінали правоустановчих та технічних документів на Предмет іпотеки, переданих Попередньому іпотекодержателю на підставі акту прийому-передачі до іпотечного договору № 07/001/І01/09-КЛТ від 18.05.2009 р., а саме:

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 26.09.2008 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради;

- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20481621 від 06.10.2008 р., виданий Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», реєстровий № 24845387;

- технічний паспорт на нежитлові приміщення в літ. «И-3», інвентарний №80199;

- технічний паспорт на нежитлові приміщення в літ. «Б-2», інвентарний №80199;

- технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. «К-1», інвентарний №80199.

5. Припинити провадження у частині позовних вимог до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

6. В задоволенні заяви Публічного Акціонерного Товариства «ДЕЛЬТА БАНК» про застосування правових наслідків недійсності договору в порядку ст.1057-1 ЦК України - відмовити.

7. Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ДЕЛЬТА БАНК» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39, код ЄДРПОУ 34047020) на користь Публічного Акціонерного Товариства «КАТП-2006» (61020, Харківська обл., місто Харків, провулок Метизний, буд. 5, код ЄДРПОУ 04404958) судовий збір в сумі 1218, 00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_7

справа №922/3371/15