Постанова

від 11.08.2015 по справі 803/1629/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 803/1629/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брума» звернулося в суд із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області 30 квітня 2015 року за №0000382200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 362 571,25 грн., в тому числі 290 057 грн. за основним платежем та 72 514,25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 17 квітня 2015 року за №262/03-06-22-37707381 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 17 жовтня 2011 року по 31 грудня 2014 року». Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 290 057 грн., в тому числі за 2013 року в сумі 258 361 грн. та за 2014 року в сумі 31 696 грн. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що воно прийняте із порушенням законодавства на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки. Зазначає, що правові підстави для визначення адміністративного будинку та верстата марки MNN-8 безповоротною фінансовою допомогою в користь позивача відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 28 липня 2015 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що рішенням господарського суду Волинської області від 11 грудня 2014 року по справі №903/1074/14 за позовом Фірми «Naumann Maschinen&Hfletten» (Німеччина) до ТзОВ «Брума» про визнання недійсним протоколу №7 від 7 червня 2013 року загальних зборів учасників ТзОВ «Брума», скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТзОВ «Брума», витребування повернення фірмі «Naumann Maschinen&Hfletten» (Німеччина) верстату дискового торцювального, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Брума», оформлене протоколом №7 від 7 червня 2013 року. Отже, якщо збільшення статутного капіталу не зареєстровано в ЄДР, то отримані грошові кошти, вартість товарно-матеріальних цінностей, визначена на рівні не нижче звичайних цін, вважаються для платника податку безповоротною фінансовою допомогою (безоплатно отриманими) та включаються до доходів такого платника, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 17 жовтня 2011 року по 31 грудня 2014 року», за результатами якої складено акт від 17 квітня 2015 року за №262/03-06-22-37707381.

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.8 статті 138, пункту 144.1 статті 144, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого товариством «Брума» занижено податок на прибуток на суму 290 057 грн., в тому числі за 2013 року в сумі 258 361 грн. та за 2014 року в сумі 31 696 грн.

За наслідками перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року за №0000382200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 362 571,25 грн., в тому числі 290 057 грн. за основним платежем та 72 514,25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Загальними зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» прийнято рішення про збільшення статутного фонду, яке оформлено протоколом загальних зборів№7 від 7 червня 2013 року. Учасники товариства ОСОБА_3 - частка 50% та Фірма «Naumann Maschinen&Hfletten» (Німеччина) - частка 50%. Згідно даного рішення ОСОБА_3 внесла у статутний фонд товариства адміністративне приміщення, яке розташоване в Ковельському районі в с. Доротище, за адресою вул. Лесі Українки, 49, загальною площею 380,2м2 вартістю 1 237 323 грн., а Фірма «Naumann Maschinen&Hfletten» (Німеччина) внесла в статутний фонд товариства верстат дисковий торцювальний для розпилу дерев'яного брусу марки MNN-8, вартістю 9 800 Євро та грошові кошти в сумі 108 206 Євро.

Відповідні зміни, на підставі протоколу загальних зборів №7 від 7 червня 2013 року щодо збільшення розміру статутного фонду ТзОВ «Брума» були зареєстровані Ковельським міським управлінням юстиції в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 11971050007001659.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11 грудня 2014 року у справі №903/1074/14 визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Брума», яке оформлено протоколом загальних зборів товариства «Брума» №7 від 7 червня 2013 року.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Отже, в період з 7 червня 2013 року по 2 березня 2015 року, майно на законних підставах перебувало у власності товариства. Застосування нарахувань податку із прибутку, в зв'язку із зняттям витрат на амортизацію в 2013-2014 роках є незаконним, оскільки недійсність господарської операції встановлена рішенням суду, яке набуло чинності саме 2 березня 2015 року.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Отже, із змісту даної норми не вбачається підстав для віднесення даних активів саме до безповоротної фінансової допомоги.

Разом з цим, 23 квітня 2015 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області відкрито провадження у справі №159/1969/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ «Брума» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та повернення майна із чужого незаконного володіння. Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 5 травня 2015 року у справі №159/1969/15-ц визнано мирову угоду, укладеною між ОСОБА_3 до ТзОВ «Брума». Згідно даної мирової угоди товариство «Брума» взамін внесеної ОСОБА_3 частики до статутного фонду передає у власність останньої частку ТзОВ «Брума» в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Вілена-М» еквівалентно 1 170 301,37 грн.

Отже, правові підстави для визначення адміністративного будинку та верстата марки MNN-8 безповоротною фінансовою допомогою відсутні.

Суд звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також «Протокол 1 до Конвенції»), яка є частиною національного законодавства України згідно із статті 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні в справі «Щокін проти України» (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: «Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише «на умовах, передбачених законом» і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття «закону») вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні.» Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Разом з цим, представник позивача в судовому засіданні визнав правомірність висновку податкового органу щодо нереальності господарської операції з купівлі лісоматеріалів на суму 135 107,34 грн., згідно договору поставки №2/10 від 1 жовтня 2013 року укладеного між ТзОВ «Брума» та приватним підприємцем ОСОБА_4

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року за №0000382200 на суму 332 162,25 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 30 квітня 2015 року за №0000382200 на суму 332 162,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» (Волинська область, Ковельський район, село Доротище, вулиця Лесі Українки, будинок 49, код ЄДРПОУ 37707381) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 17 серпня 2015 року.