Ухвала

від 19.05.2016 по справі 803/1629/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Київ К/800/9965/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Борисенко І. В.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брума" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брума" (далі - ТОВ "Брума") звернулось до суду з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року позовні вимоги ТОВ "Брума" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року апеляційну скаргу Ковельської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Ковельська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Ковельською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Брума» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 17.10.2011 року по 31.12.2014 року». За результатами перевірки складено акт від 17.04.2015 року за №262/03-06-22-37707381.

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44 , п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , п.п 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 , п. 138.8 ст. 138 , п. 144.1 ст. 144, п.п 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого товариством «Брума» занижено податок на прибуток на суму 290057, 00 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 258361, 00 грн. та за 2014 рік в сумі 31696, 00 грн.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 року за №0000382200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 362571,25 грн., в тому числі 290057 грн. основний платіж та 72514,25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Згідно з п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 05.05.2015 року у справі №159/1969/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Брума» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та повернення майна із чужого незаконного володіння, визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ТОВ «Брума», згідно якої ТОВ «Брума» взамін внесеної ОСОБА_4 частки до статутного фонду передає у власність останньої частку ТОВ «Брума» в статутному капіталі ТОВ «Вілена-М» еквівалентно 1170301,37 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що правові підстави для визначення адміністративного будинку та верстата марки MNN-8 безповоротною фінансовою допомогою відсутні.

Крім того, збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (надалі також «Протокол 1 до Конвенції»), яка є частиною національного законодавства України згідно із ст. 9 Конституції України .

Стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні в справі «Щокін проти України» (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Так, у п.п. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: «Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише «на умовах, передбачених законом» і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття «закону») вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні». Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2015 року за №0000382200 на суму 332162,25 грн., оскільки представник позивача в судовому засіданні визнав правомірність висновку податкового органу щодо нереальності господарської операції з купівлі лісоматеріалів на суму 135107,34 грн., згідно договору поставки №2/10 від 01.10.2013 року укладеного між ТОВ «Брума» та приватним підприємцем ОСОБА_5

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "Брума" оскільки вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко І. В. Борисенко