Постанова

від 17.08.2015 по справі 815/2871/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2871/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Харченко Ю.В.

При секретарі Щербан В.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» ОСОБА_1 - за довіреністю від 12.05.2015р. б/н.

Від відповідача: Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 - за довіреністю від 23.12.2014р. №953/15-70-10.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Горізонт» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товару від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушень з боку Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» положень чинного митного законодавства, оскільки Підприємством у митній декларації від 20.04.2015р. №500060001/2015/008521 було заявлено митну вартість товару за ціною Контракту від 20.02.2015р. №2/15, укладеного між МПП «Горізонт» (Покупець) та «Teknik Panel Ltd.Sti» (Продавець), за яким Продавець продає та відвантажує, а Покупець купує, та приймає обладнання для водопостачання, опалення, каналізації, сантехніки та кондиціонування повітря та комплектуючі до даного обладнанню на умовах EXW Стамбул у відповідності до INCOTERMS 2010, яка підтверджена наданими декларантом до органу доходів і зборів відповідними документами, у зв'язку з чим, на думку позивача, у контролюючого органу не було передбачених ст.57 Митного кодексу України підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару, та як наслідок коригування митної вартості товару.

Відповідач - Одеська митниця ДФС з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№14309/15 від 10.06.2015р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного позивачем Рішення від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2 про коригування митної вартості товару, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105, оскільки в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, та ознаки неавтентичності поданих до митного оформлення документів, зокрема, у поданому до митного оформлення платіжному дорученні №25 від 30.03.2015року міститься посилання на зовнішньоекономічний інвойс, реквізити якого не відповідають поданим документам з метою здійснення митного оформлення товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи митного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2015р. між МПП «Горізонт» (Покупець) та «Teknik Panel Ltd.Sti» (Продавець), укладено Контракт №2/15, згідно з п.п.1.1, 2.4 якого Продавець продає та відвантажує, а Покупець купує та приймає обладнання для водопостачання, опалення, каналізації, сантехніки та кондиціонування повітря та комплектуючі до даного обладнанню на умовах EXW Стамбул у відповідності до INCOTERMS 2010. Базис постачання зазначається в інвойсі. Вартість контракту складає 490000тисяч доларів США.

Так, судом з'ясовано, що відповідно до інвойсу №106927-106928 від 02.04.2015р. між ТОВ «Горізонт» та «Teknik Panel Ltd.Sti» погоджено поставку товару, а саме: «радіатори панельні, несекційні для центрального опалення з неелектричним нагрівом, виготовлені зі сплаву на основі заліза (вироби з чорних металів) та не комбіновані з іншими матеріалами, зовні мають лакофарбове покриття на основі складних поліефірів та епоксидів, з боковим підключенням до систем центрального опалення в асортименті, всього 1319шт. В комплект до радіаторів входять вироби для кріплення: 4 кріпильних різьбових вироби (шурупи металеві оцинковані); 1 кран з латуні, 1 заглушка, 4 циліндроподібних вироби, з полімерного матеріалу (дюбелі), 4 насадки на кріплення до радіаторів (вироби складної форми, виготовлені з матеріалу білого кольору, розмірами 14.1x9.2x6.4мм); вироби зі сплаву на основі заліза (оцинковані) для кріплення радіаторів, без вмонтованих вентилів. Дані панельні радіатори призначені для систем водяного опалення як теплообмінні прилади для передачі тепла від теплоносія до приміщень».

З метою здійснення митного оформлення вищеокресленого товару, та підтвердження митної вартості товару, позивачем - ТОВ «Горізонт» 20.04.2015р. до Одеської митниці було надано митну декларацію №500060001/2015/008521, зовнішньоекономічний контракт від 20.0.2015р. №2/15, інвойс №106927-106928 від 02.04.2015р., копію декларації країни відправника від 02.04.2015р. №15410300ЕХ019019, платіжне доручення від 30.03.2015р. №25, картку обліку особи, яка здійснює операцію з товарами, морську накладну, СМR (міжнародну автомобільну накладну) від 14.04.2015р. №1332, коносамент, платіжне доручення №25 від 30.03.2015р., довідку про транспорті витрати від 14.04.2015р. №1404, прейскурант виробника товару (прайс-лист), висновок експерта від 20.04.2015р. №20-34/04-2015, розрахунок ціни (калькуляція), Акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 20.04.2015р., Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначених у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування від 20.04.2015р.

Під час перевірки Одеською митницею наданих ТОВ «Горізонт», для підтвердження митної вартості товару, документів фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності та ознаки не автентичності поданих до митного оформлення документів, зокрема, у поданому до митного оформлення платіжному дорученні №25 від 30.03.2015року міститься посилання на зовнішньоекономічний інвойс, реквізити якого не відповідають поданим з метою здійснення митного оформлення товару документам.

У зв'язку з чим, та з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у МД №500060001/2015/008521 від 20.04.2015р., митним органом, з урахуванням вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивача - ТОВ «Горізонт» було зобов'язано протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товар), висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість сировини, копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до ст.254 Митного кодексу України), договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Також, декларанта було повідомлено про можливість подання до Одеської митниці додаткових наявних у нього документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом з'ясовано, що означену інформацію 20.04.2015р. було доведено також до відома брокера ТОВ «Горізонт» ОСОБА_3, котрий безпосередньо подавав до митного органу документи з метою здійснення митного оформлення товару, про що свідчить відповідний підпис уповноваженої особи декларанта на митній декларації №500060001/2015/008521 від 20.04.2015р.

Під час з'ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що 22.04.2015р. з метою підтвердження заявленої митної вартості товару брокером ТОВ «Горізонт» ОСОБА_3 до Одеської митниці додатково були надані: оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період з 01.04.2015р. по 21.04.2015р., переклад експортної декларації країни відправлення, інформація про вартість сировини (сталі), роздрукованої з мережі інтернет (сайт Лондонської біржі металу).

Водночас, уповноваженою особою ТОВ «Горізонт» на здійснення митного оформлення товару ОСОБА_3, було зазначено, що більше жодних додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару у строк 10 днів вона надати не в змозі, про що свідчить відповідний підпис означеної особи на митній декларації №500060001/2015/008521 від 20.04.2015р.

У зв'язку з чим, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення зазначеного у митній декларації №500060001/2015/008521 від 20.04.2015р., товару, Одеською митницею ДФС прийнято Рішення від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2 про коригування митної вартості товарів, у якому зазначено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, та ознаки не автентичності поданих до митного оформлення документів, зокрема, у поданому до митного оформлення платіжному дорученні №25 від 30.03.2015року міститься посилання на зовнішньоекономічний інвойс, реквізити якого не відповідають поданим документам з метою здійснення митного оформлення товару.

Судом також встановлено, що за результатами перевірки митної декларації №500060001/2015/008521 від 20.04.2015р., а також інших документів, та у зв'язку з прийняттям контролюючим органом Рішення від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2 про коригування митної вартості товарів, Одеською митницею ДФС винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105.

Не погоджуючись з означеним Рішенням Одеської митниці ДФС від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2 про коригування митної вартості товарів, та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем Рішення Одеської митниці ДФС від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2 про коригування митної вартості товарів, а також картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105, винесено контролюючим органом правомірно, та з урахуванням положень чинного митного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, та з урахуванням чого мають відповідні повноваження щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

До того ж, обов'язок доведення митної вартості товарів лежить на декларанту. При цьому, орган доходів і зборів, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

При цьому, надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів, не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, у поданих позивачем - Малим приватним підприємством В«ГорізонтВ» до Одеської митниці ДФС документах митним органом виявлено розбіжності, та ознаки не автентичності поданих до митного оформлення документів, а саме у поданому до митного оформлення платіжному дорученні №25 від 30.03.2015року міститься посилання на зовнішньоекономічний інвойс, реквізити якого не відповідають поданим з метою здійснення митного оформлення товару докуметам. У зв'язку з чим, та відповідно до п.3 ст53 Митного кодексу України, контролюючим органом декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товар), висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформацію біржових організацій про вартість сировини, копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до ст.254 Митного кодексу України), договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Водночас, судом з'ясовано, що з метою підтвердження митної вартості товару позивачем - Малим приватним підприємством В«ГорізонтВ» до Одеської митниці ДФС 22.04.2015р. додатково надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за період з 01.04.2015р. по 21.04.2015р., у якій відсутні відомості щодо зовнішньоекономічного контракту від 20.02.2015р. №2/15, укладеного між МПП «Горізонт» (Покупець) та «Teknik Panel Ltd.Sti» (Продавець), зокрема, органом доходів і зборів встановлено, що підприємство МПП «Горізонт» здійснює зовнішньоекономічну діяльність по декількох зовнішньоекономічних контрактах з іноземним контрактоутримувачем - «TEKNIK PANEL.INS.DOG.GAZ YAPI MALZ.ELKT.MAK.SAN.VE TIC.LTD.STI», що унеможливлює спів ставити дані вказані в оборотно-сальдовій відомості з даною зовнішньоекономічною поставкою.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що у даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була нижчою від цін на вказаний товар, та з урахуванням документів, наданих безпосередньо декларантом, а відтак митний орган мав цілком обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, при витребуванні додаткових документів, контролюючий орган діяв суто в межах норм митного законодавства.

До того ж, відповідач відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, натомість позивач витребувані документи у повному обсязі щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав без належних обґрунтувань та підстав щодо неможливості їх подання. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у органу доходів і зборів щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Отже, з підстав не надання декларантом додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що відповідно послугувало підставою для визначення митної вартості товарів за резервним методом оцінки згідно ст.64 Митного кодексу України, при цьому, митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що приймаючи спірне рішення від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2 про коригування митної вартості товару, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105, Одеська митниця ДФС діяла в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений вимогами чинного митного законодавства, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно повноважним представником у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного митного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 182,70грн. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 22.04.2015р. №500060001/2015/610040/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2015р. №500060001/2015/00105, відмовити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» (65058, м.Одеса, вул.Сегедська,1/3, код ЄДРПОУ 25045431) на користь державного бюджету України (отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, розрахунковий рахунок №31212206784005, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 1644(одна тисяча шістсот сорок чотири)грн. 30коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 17 серпня 2015 року.

Суддя Харченко Ю.В.