Рішення

від 04.12.2007 по справі 2-946/2007

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №2- 946 /2007

Справа №2- 946 /2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                         УКРАЇНИ

4 грудня 2007 р.

Орджонікідзевський районній суд м.

Харкова у складі:

Головуючого судді Саркісян О.А.,

При секретарі - Герасименко О.Є.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної

та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки, в якому просить

стягнути моральну шкоду в розмірі 50000

грн., посилаючись на те, що злочинними діями відповідачки їй було спричинено тілесні ушкодження, її в присутності інших

осіб відповідачка обзивала нецензурною лайкою,

принижувала її, чим спричинила моральну шкоду, Крім того, позивачка просить

стягнути 510 грн.50к. матеріальної шкоди , яка складається з витрат на проїзд

до поліклініки, до судово-медичної експертизи, а також вартість фотоплівки та фотокарток, а також за проведення їй масажу.

В судовому засіданні позивачка

підтримала свої позовні вимоги.

Відповідачка проти позову заперечувала, посилаючись на те, що матеріальна шкода не підтверджена доказами, а моральну шкоду вона

позивачці не спричиняла.

Судом встановлено такі факти та

відповідні їм правовідносини:

Згідно зі ст.1166 ЦК України , майнова шкода, завдана

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну

фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її

відповідальності, якщо вона доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній

особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,

відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини, крім

випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21.09.2006

року відповідачка була засуджена за ст..296ч.1 КК

України до 2 років обмеження волі з застосуванням ст..75 КК України на

1 рік.

Цим вироком ОСОБА_2 була визнана винною в тому, що 15.04.2006 року, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, заїхала на автомобілі

на газон, який вскопували жителі будинку АДРЕСА_1,

облагороджуючи територію, а коли позивачка та інші жителі зробили їй

зауваження, то вона, виражаючись нецензурною лайкою, продовжуючи свої хуліганські дії, умисно вдарила ногою по нозі

позивачці, чим спричинила їй згідно висновку судово-медичної експертизи №1278-с

від 18.05.2006 року зариблену ініційовану рану передньої

поверхні правої голені в середній треті, що є легкими тілесними ушкодженнями, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

/а..с.25-26/.

2

Відповідно до ст..61ч.4 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав чинності, обов"язковий для суду, що розглядає справу

про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок,

з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

З цих підстав суд не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що вона

не була в стані сп"яніння, не

спричиняла хуліганські дії, не лаялася нецензурною лайкою на позивачку

у присутності громадськості.

Суд визнає

доказаним також той факт, що позивачці спричинені втрати немайнового характеру внаслідок моральних та

фізичних страждань, як у зв'язку з ушкодженням

здоров'я, необхідності лікування, часу цього лікування, так і у зв'язку з приниженням честі та гідності людини похилого

віку з боку відповідачки - молодої жінки

відповідно до обставин справи, зухвалості поведінки відповідачки.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України " Про судову

практику в справах про відшкодування моральної

/немайнової/ шкоди" п.9 розмір відшкодування моральної/майнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу

страждань /фізичних, душевних, психічних

тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат /їх тривалості, можливості відновлення/ та з урахуванням інших обставин.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та

справедливості.

Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку, що злочинними діями

відповідача позивачці заподіяно моральну шкоду, але відповідно до

роз"яснень Пленуму Верховного Суду України з

урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, ступеню тілесних ушкоджень, які є легкими, що потягли

короткочасний розлад здоров'я, часу, необхідного позивачці на відновлення свого

фізичного стану, глибини моральних переживань та зухвалої поведінки позивачки,

суд приходить до висновку, що розмір відшкодування

моральної шкоди в 50000 грн. позивачем завищено, тому суд зменшує розмір відшкодування моральної шкоди до 5000 грн.,

зважаючи цей розмір сорозмірним до характеру та обсягу моральних

страждань та вимушеності змін в житті позивачки.

В задоволенні позовних вимог позивачки про стягнення 510 грн.50к.

матеріальної шкоди суд відмовляє, оскільки

понесені витрати не підтверджені документально.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави стягуються

судові витрати - держмито - в розмірі 17 грн. та

судовий збір - 30 грн.

Керуючисьст.ст.10,11,61,88,209,212,214,215ЦПКУкраїни,ст..1167,1166 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду

України від 31.03.1995-року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди",

суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити

частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 /п"ять тисяч/грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, на

користь держави держмито в розмірі 17 грн., а також судовий

збір на технічно-інформаційне забезпечення суду в розмірі 30 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 40000 грн. моральної шкоди та 510 грн.50 к. матеріальної шкоди -

відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі

в 10-денний срок з моменту проголошення рішення заяви

про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів

апеляційної скарги.