Постанова

від 04.10.2011 по справі 2а-1670/7317/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7317/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" (по тексту - позивач/ ТОВ "ТД "Аква плюс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2011 № 000192301, №0002002301.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на необґрунтованість та безпідставність висновків перевірки, а тому зазначав, що ТОВ "ТД "Аква плюс" порушень положень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" допущено не було.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків перевірки від 04.08.2011, а тому і правомірність прийнятих за її результатами податкових повідомлень - рішень, оскільки позивачем порушено вимоги Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" зареєстровано, як юридична особа 23.03.2005 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний код 33458259. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби, також являється платником податку на додану вартість, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що з 08.07.2011 по 28.07.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Аква плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складено акт від 04.08.2011 № 6249/23-2/33458259 в якому відображено, зокрема, порушення:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9., пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 64754 грн, у тому числі за: 4 квартал 2009 року - 28 211 грн; 1 квартал 2010 року - 18430 грн; 2 квартал 2010 року - 18113 грн.

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 51 350 грн у тому числі: за листопад 2009 року - 7 372 грн, за грудень 2009 року -7372 грн, за січень 2010 року - 7372 грн, за лютий 2010 року - 7372 грн, за березень 2010 року - 7372 грн, за квітень 2009 року -7245 грн, за червень 2010 року - 7245 грн.

Позивач не погодившись із висновками акту перевірки направив 10.08.2011 ДПІ у м. Полтаві заперечення на акт від 04.08.2011 № 6249/23-2/33458259.

ДПІ у м. Полтаві 17.08.2011 за вих. №17880/10/23-241 надано ТОВ "ТД "Аква плюс", відповідь на заперечення, за висновками якого донараховані суми за результатами документальної перевірки залишаються без змін.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 22.08.2011 податкові повідомлення -рішення:

№0001992301 яким ТОВ "ТД "Аква плюс" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 80942,50 грн, в тому числі за основним платежем - 64754 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16188,50 грн.

№0002002301, яким ТОВ "ТД "Аква плюс" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 64187,50 грн в тому числі за основним платежем - 51350 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12837,50 грн.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Згідно із частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Як слідує із матеріалів справи, податковим органом перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 встановлено їх завищення всього у сумі 259 014 грн, в т.ч. за 4 квартал 2009 року у розмірі 112 844 грн, 1 квартал 2010 року на суму 73 720 грн, за 2 квартал 2010 року у розмірі 72 450 грн.

У зв'язку із чим, за період, що перевірявся ТОВ "ТД "Аква плюс" донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 64754 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16188,50 грн.

Донарахована сума податку на прибуток складається з наступного:

- підприємством при складанні декларації з податку на прибуток по рядку 04.1 завищено показник даного рядка на суму у розмірі 2 264 грн, в т.ч. за 4 квартал 2010 року у розмірі 2 264 грн, за рахунок безпідставного включення до їх складу, вартості витрат від придбання канцелярських товарів, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними бухгалтерськими документами, а саме, ТОВ "ТД "Аква Плюс" проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 2264,10 грн (до авансових звітів додано документи, які не відповідають вимогам чинного законодавства);

- підприємством завищено задекларовані показники у рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні періоди на загальну суму 256 750 грн за рахунок зайвого включення до складу валових витрат витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Харті ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 35918238) на суму 36860 грн та у ТОВ "Леміш Груп" (код ЄДРПОУ 36521019) на суму 219890 грн.

В свою чергу, під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання, а також судом встановлено в ході судового розгляду слідуюче.

У перевіряємому періоді підприємством видавались кошти під звіт працівникам на придбання канцелярських товарів.

До звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт додаються документи, а саме:

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №б/н від 11.11.2010 підзвітної особи ОСОБА_4 на суму 27,50 грн. До авансового звіту додається: товарний чек № 82 від 11.11.2010 з печаткою ФОП ОСОБА_5Г, код НОМЕР_1, найменування товару: папка, 1 шт. 12,00 грн, скотч 5 шт. -вартістю 3,00 грн на суму 15,00 грн, всього 27,50 грн;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №б/н від 23.12.2010 підзвітної особи ОСОБА_4 на суму 1000 грн. До авансового звіту додається: товарний чек № б/н від 23.12.2010 з печаткою ФОП ОСОБА_5Г, код НОМЕР_1 найменування товару: ручка 100 шт. вартістю 1,25 грн на суму -125 грн, файл 1000 шт вартістю 0,15 грн на суму 150 грн, зошит 200 шт. вартістю 0,75 грн на суму 150 грн, скотч 230 шт. вартістю 2,50 грн на суму 575 грн, всього 1000 грн;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №б/н від 24.12.2010 підзвітної особи ОСОБА_4 на суму 1236,60 грн. До авансового звіту додається: товарний чек № б/н від 24.12.2010 з печаткою ФОП ОСОБА_5Г, код НОМЕР_1 найменування товару: факсовий папір 30 шт. вартістю 10 грн на суму - 300 грн, папка з файлами 25 шт вартістю 7,75 грн на суму 193,75 грн, маркери 40 шт. вартістю 6,00 грн на суму 240 грн, сегрегатор 31 шт. вартістю 16,00 грн на суму 496 грн, пака з файлами (10 ф) 1 шт вартістю 6,85 грн на суму 6,85 грн, всього 1236,60 грн;

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12.1994, № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Одночасно згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення господарських операцій фіксуються та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно із пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637 встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно із пунктом 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

У пункті 1.2. цього ж Положення встановлено, що розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек , розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну .

У відповідності до частини 15 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995, № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених законом, є правомірним.

Водночас, форма та зміст товарного чека законодавчо не визначена. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Враховуючі зазначені вище вимоги, товарні чеки, відповідають вимогам розрахункового документу та підтверджують факт придбання товару та оплату коштів.

При цьому слід вказати, що перелічені вище товарні чеки від 11.11.2010, 23.12.2010, 24.12.2010 містять найменування товару, його ціну, кількість, загальну вартість, відмітку про відпуск товару, скріплені печаткою фізичної особи -підприємця ОСОБА_5.

Крім того, згідно із наявного в матеріалах справи свідоцтва сплату єдиного ФОП ОСОБА_5 від 02.12.2009, одним із видів діяльності останнього є оптова та роздрібна торгівля канцтоварами, місце здійснення діяльності: магазини по вул. Фрунзе,57 та 246, вул. Куйбишева,10, провул. Кооперативний 3 у м. Полтаві.

Отже, судом встановлена наявність необхідних первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують факт здійснення вказаних вище витрат та які мають безпосереднє відношення до організації та ведення господарської діяльності позивача, що відповідачем під сумнів не ставилося.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень по віднесенню до складу валових витрат платника податку, крім зазначених у дійсному Законі, не дозволяється.

На підставі викладеного суд вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних товарів у ФОП ОСОБА_5.

Таким чином, висновок відповідача про неправомірне віднесення суми 2264,10 грн до валових витрат в 4 кварталі 2010 року, є помилковим та спростовується вищенаведеними дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, як наслідок нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 566 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 141,50 грн є безпідставним.

Окрім того, перевіркою повноти визначення витрат за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 встановлено включення ТОВ "ТД "Аква плюс" до складу валових витрат витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей (по тексту - ТМЦ) у ТОВ "Харті ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 35918238) на суму 36860 грн та у ТОВ "Леміш Груп" (код ЄДРПОУ 36521019) на суму 219890 грн.

Як наслідок податковою інспекцією нараховано податкове зобов'язання за основним платежем в розмірі 64188 грн (в тому числі за 4 квартал 2009 року - 27645 грн, за 1 квартал 2010 року - 18430 грн, 2 квартал 2010 року - 18113 грн) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16047 грн.

Підставою такого для висновку стало дослідження податковим органом у перевіряємому періоді господарських відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Харті ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 35918238) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леміш Груп" (код (ЄДРПОУ 36521019), у зв'язку із чим встановлено, відсутність документів підтверджуючих транспортування товару, не доведеність факт отримання ТМЦ та їх зв'язок із господарською діяльністю позивача.

Оцінюючи вірність цих висновків, суд враховує, наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, вимоги цієї норми позивачем не дотримано. На підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей (паперу, картону, багажн. стрічки) від ТОВ "Харті ОСОБА_3" та ТОВ "Леміш Груп" позивачем представлені лише копії видаткових накладних, рахунків фактур та податкових накладних.

При цьому, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "ТД "Аква плюс" та ТОВ "Харті ОСОБА_3" і ТОВ "Леміш Груп" та слугували б підставою для бухгалтерського обліку таких операцій, позивачем не надано.

Представник позивача в ході судового розгляду не пояснив суду, для яких господарських цілей та з якою метою придбано позивачем у ТОВ "Харті ОСОБА_3" і ТОВ "Леміш Груп": папір "Maestro" в кількості 2760 пачок, картону прокладочного в кількості 3500 штук та багажної стрічки в кількості 1600 шт.

Подані позивачем акти списання, як докази товарності операції, суд до уваги не приймає, оскільки окрім них будь-яких інших доказів отримання та використання ТМЦ позивач суду не представив, зокрема, документи на оприбуткування та відвантаження товарів у складському обліку.

Викладене вказує, що позивачем не представлені належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат сум витрачених на придбання ТМЦ у ТОВ "Харті ОСОБА_3" і ТОВ "Леміш Груп" в розмірі 256 750 грн.

Доводи позивача про невірне визначення ним у декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року валових витрат, які мають бути на 237 002,29 грн більше аніж відображені у Декларації, що перевіркою виявлено не було, суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не впливають на суми податкового зобов'язання визначені спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи вищевикладене, донарахування відповідачем ТОВ "ТД "Аква плюс" податку на прибуток у розмірі у розмірі 64188 грн є обґрунтованим.

Оцінюючи доводи позивача щодо безпідставності донарахування йому податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_2 від 22.08.2011 податкового зобов'язання з податку на додану вартість (по тексту -ПДВ), суд виходить з наступного.

Так, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна хоча і є звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, а первинні документи, відповідно, є підставою для включення вказаних у них сум до валових витрат, проте надані позивачем докази не є вичерпними, оскільки предметом доказування у цій справі не є обставини наявності чи відсутності належним чином оформлених податкових накладних чи первинних документів, а обставини фактичного придбання ТМЦ (паперу, картону, багажн. стрічки) у ТОВ "Харті ОСОБА_3" та ТОВ "Леміш Груп", за цими податковими накладними та первинними документами.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з придбання товару (паперу, картону, багажн. стрічки) у ТОВ "Харті ОСОБА_3" та ТОВ "Леміш Груп" свідчить про правильність висновків відповідача щодо завищення ТОВ "ТД "Аква плюс" суми податкового кредиту у розмірі 51350 грн.

До того ж, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та валові витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судом прийнято до уваги і твердження представника відповідача на відсутність у ТОВ "Харті ОСОБА_3" та ТОВ "Леміш Груп" згідно з податковою звітністю власних та орендованих основних засобів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Таким чином, суд вважає правомірним донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 80235 грн, в тому числі, за основним платежем - 64188 грн, за штрафними санкціями - 16047 грн; та податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 64187,50 грн, в тому числі, за основним платежем - 51350 грн, за штрафними санкціями - 12837,50 грн, а тому позовні вимоги ТОВ "ТД "Аква плюс" в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо посилань позивача в обґрунтування позову на відсутність підпису одного із перевіряючих в акті перевірки, то такі не беруться до уваги судом в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірних рішень, оскільки самі по собі не впливають на законність їх прийняття.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 22.08.2011 № НОМЕР_3 у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 707 /сімсот сім/ грн. 52 коп. ( в тому числі за основним платежем - 566 /п'ятсот шістдесят шість/ грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 141/сто сорок одна/ грн. 50 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 10 жовтня 2011 року.

Суддя С.О. Удовіченко