Ухвала

від 06.04.2015 по справі 264/8228/14-ц

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/8228/14-ц

2/264/761/2015

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя в складі:

головуючого судді Пустовойт Т. В ., при секретарі Родіній Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь», Фонду Державного майна України, треті особи Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Президент України, Відділ державної реєстрації юридичних осіб Маріупольського міського управління юстиції про визнання незаконною або недійсною приватизації державного майна - пакету акцій, які належать державі в статутному фонді Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області знаходиться вищезазначена цивільна справа. Позовна заява обґрунтована тим, що позивач в період 2000-2001рр. був працівником Відкритого акціонерного товариства ММК Ілліча, внаслідок чого приватизація держпакету зачіпає його права та інтереси, а також інтереси держави, оскільки вважає, що приватизація проведена під впливом обману та помилки.

В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 заявив клопотання про передачу справи до Господарського суду Донецької області мотивуючи тим, що даний спір стосується його корпоративних прав.

Суд, заслухавши думку представника співвідповідача ПрАТ «Ілліч-Сталь» та третьої особи ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ММК ім.Ілліча», який заперечував проти заявленого клопотання, зазначивши, що позивач не є і ніколи не був ані засновником, ані акціонером ПАТ «Ілліч-Сталь». Крім того, ст.116 ЦПК України передбачає передачу справи з одного суду до іншого з причини виявлення судом порушень правил підсудності, в той час як передача справи з одного суду до іншого за підвідомчістю нормами ЦПК України не передбачена, приходить до наступного.

Відповідно до статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб,єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до Господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб,єктами підприємницької діяльності.

Також, згідно приписів ч.1 ст.12 ЦПК України Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов,язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Тобто, якщо фізична особа є учасником або акціонером юридичної особи господарського товариства, в тому числі учасником, який вибув, така особа має право звертатися за захистом своїх порушених корпоративних прав до господарського суду.

Законодавче визначення корпоративних прав та корпоративних відносин міститься у ст.167 Господарського кодексу України. Зокрема, корпоративними правами визначаються права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що виключають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Також, корпоративні відносини - це відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Як вбачається з рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 06.10.2011р. у цивільній справі №2-1579/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.01.2012р. за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ММК ім.Ілліча» та ПрАТ «Ілліч-Сталь» про визнання корпоративних прав, позовні вимоги у вказаній цивільній справі ґрунтувалися на ому, що при створенні ВАТ «ММК ім.Ілліча» відбулося порушення законодавства, оскільки під час придбання корпоративних прав ВАТ «ММК ім.Ілліча» та ЗАТ «Ілліч-Сталь» у організації орендарів, пакет акцій мав бути розподілений між її членами, а не консолідований в один пакет та переданий саме організації орендарів, а не її членам.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, з наданих позивачем до позовної заяви документів та зазначених доказів вбачається, що позивач, як фізична особа, ніколи не був засновником або акціонером Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь» і не може претендувати на частки в статутних капіталах вказаних юридичних осіб. Крім, позивач, як член організації орендарів, мав право на частку у консолідованому пакеті акцій Відкритого акціонерного товариства «ММК ім.Ілліча», що належав організації орендарів, але не на акції підприємства, та оскільки останній не є засновником ЗАТ «Ілліч-Сталь» і не надав доказів, які б свідчили про наявність у нього корпоративних прав у вказаному товаристві, вважатися акціонером не може.

Отже, з наведеного вбачається, що дана справа не є підвідомчою Господарському суду, оскільки існують преюдиційні факти, які вказують на відсутність у позивача будь-яких ознак акціонера або учасника (засновника) Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь», у тому числі учасника, який вибув з таких товариств, внаслідок чого в задоволені клопотання ОСОБА_1 про передачу справи до Господарського суду Донецької області слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,116 ЦПК України, ст.1 ГПК України, ст.167 ГК України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи до Господарського суду Донецької області - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_13