Ухвала

від 23.12.2010 по справі 14/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2010 р. Справа № 14/180

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірма "Пульс"

до відповідача ОСОБА_1 селищна рада

про визнання права власності

Суддя Марач В.В.

Представники:

Від позивача : виконавчий директор ОСОБА_2

Від відповідача : не з'явився

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 06 листопада 2003 року, укладений між ним та Відкритим акціонерним товариством "Коливань" та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю-Фірма В«ПУЛЬСВ» право власності на нежитлове приміщення Хвойно-вітамінного цеху, з двох приміщень: 1) цех -81,3 кв. м., 2) склад-27,9 кв. м ., загальна площа будівлі 109,2 кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Клевань, вул. Мелещука, 3 Рівненського району Рівненської області.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що він позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на нерухоме майно набуте у 2003 році на підставі договору купівлі-продажу б/н від 06 листопада 2003 року, оскільки вищезазначений договір укладений у простій письмовій формі і не посвідчений нотаріально.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.12.2010р. до участі у справі було залучено іншого Відповідача - ОСОБА_1 селищну раду, оскільки первісного Відповідача- Відкрите акціонерне товариство "Коливань" відповідно до довідки ЄДРПОУ серії АД №664748 було ліквідовано, а спірне майно знаходиться на території ОСОБА_1 селищної ради.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується відміткою ОСОБА_1 селищної ради про отримання ухвали господарського суду Рівненської області на ухвалі про відкладення розгляду справи від 15.12.2010р. Подав відзив на позов в якому позовні вимоги визнав повністю, просив розглядати справу без участі їхнього представника.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

06 листопада 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю-Фірма В«ПУЛЬСВ» та Відкритим акціонерним товариством В«КоливаньВ» було укладено договір купівлі-продажу б/н, згідно якого ВАТ В«КоливаньВ» продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма В«ПульсВ» придбало нежитлове приміщення, а саме -Хвойно-вітамінний цех - з двох приміщень - 1) цех - 81,3 кв.м., 2) склад - 27,9 кв.м, загальна площа будівлі - 109,2 кв.м., розташований в смт. Клевань, вул. Мелещука, 3, Рівненського району, Рівненської область.

Приміщення, що було продане належало ВАТ В«КоливаньВ» на праві власності відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 11.11.2002 р. за № 425 з додатком-переліком

Відповідно до п.7 Договору право власності на нежитлове приміщення набувається покупцем з моменту отримання Продавцем грошової суми, передбаченої п.3 цього Договору.

Умови договору було виконано обома сторонами, у відповідності до пунктів 1, 2, 3 Договору купівлі-продажу, Позивач оплатив майно, що стверджується накладною № 18 від 10 листопада 2003 р. на суму 24 082 грн. 72 коп. та отримав нерухоме майно.

Позивач набув права власності на основі правочину - договору купівлі-продажу від 06.11.2003 року, а відтак є добросовісним набувачем і, відповідно, власником нерухомого майна, а саме Хвойно-вітамінного цеху - з двох приміщень - 1) цех - 81,3 кв.м., 2) склад - 27,9 кв.м, загальна площа будівлі - 109,2 кв., що знаходиться в смт. Клевань, вул. Мелещука, 3 Рівненського району Рівненської області, технічний паспорт від 11 вересня 2002 року, вартістю 24 082 грн. 72 коп.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-1У, який набув чинності з 01 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини з переходу права власності на спірне приміщення виникли в січні 2003 року, тобто до набуття чинності Цивільним кодексом України №435-Г7, то нормативно-правовим актом, який підлягає до застосування для регулювання даних правовідносин є Цивільний кодекс УРСР.

Право власності на майно відповідно до статті 128 Цивільного кодексу УРСР виникає у набувача майна за договором у момент передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, умови наведених пунктів 6, 7 Договору купівлі-продажу від 06.11.2003р. відповідають положенням зазначеної норми права, що підтверджує правомірність набуття права власності на майно Товариства з обмеженою відповідальністю-Фірма В«ПульсВ» в момент передачі речі та отримання зазначеної в п.3 Договору купівлі-продажу грошової суми.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 44 ЦК УРСР у письмовій формі повинні укладатись: 1) угоди державних, кооперативних та інших громадських на майно відповідно до статті 128 Цивільного кодексу УРСР виникає у набувача майна за договором у момент передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 227 ЦК УРСР встановлено, що договір купівлі- продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Оскільки, предметом Договору купівлі-продажу від 06.11.2003 року було нежитлове приміщення, а не житловий будинок, то сторони досягли згоди щодо простої письмової форми угоди й у відповідності до вимог ст.44 ЦК УРСР підписали вказаний Договір купівлі-продажу від 06.11.2003р. в простій письмовій формі, а відтак вказаний договір є чинний.

Відповідно до ст. 2 ЗУ „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" реєстрація права власності -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно п. 5 прикінцевих положень Закону Україні В«Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень В»до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації

В 2003 році реєстрацію права власності на придбаний об'єкт нерухомості Позивач не здійснив.

Згідно законодавства України чинного на даний час реєстрація права власності на нерухоме майно є обов'язковою.

Зокрема, відповідно до положень ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

На даний час Позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на нерухоме майно набуте у 2003 році на підставі Договору купівлі-продажу від 06.11.2003 року укладеного у простій письмовій формі. Відповідно до вимог чинного законодавства обмежує його права щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном.

Згідно 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України не встановлено такого способу захисту, як визнання договору дійсним , а відтак вимога Позивача про визнання договору купівлі-продажу від 06.11.2003р. не підлягає задоволенню.

Крім того, як встановлено вище в 2003 році чинним законодавством не передбачено нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень.

За таких обставин, суд визнає право власності на нежитлове приміщення Хвойно-вітамінного цеху, з двох приміщень: 1) цех -81,3 кв.м., 2) склад-27,9 кв.м., загальна площа будівлі 109,2 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю-Фірма В«ПУЛЬСВ» .

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Визнати право власності на нерухоме майно Хвойно-вітамінного цеху, з двох приміщень: 1) цех -81,3 кв. м., 2) склад-27,9 кв. м ., загальна площа будівлі 109,2 кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Клевань, вул. Мелещука, 3 Рівненського району Рівненської області за Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма В«ПУЛЬСВ» ( 35312, смт. Клевань, вул. Мелещука, буд, 3 Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 24171634).

3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог визнання договору дійсним.

Суддя Марач В.В.

підписано "28" грудня 2010 р.