Постанова

від 12.08.2015 по справі 926/332/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р. Справа № 926/332/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Бойко С. М.

суддів Бонк Т. Б.

ОСОБА_1

При секретарі Фіна Н.

за участю представників:

від скаржника - не з'явився,

від позивача - ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми В«СпецтехсервісВ»

на рішення господарського суду Чернівецької області від 19.05.2015 року

у справі № 926/332/15

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк В«ПриватбанкВ»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми В«СпецтехсервісВ»

про передачу в управління предмету іпотеки

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.05.2015 року в справі №926/332/15 позов задоволено. Вилучено у товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми В«СпецтехсервісВ» та передано в управління ПАТ комерційному банку В«ПриватбанкВ» майно (будівлі та споруди, які знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, будинки 34-Д, 34-Е, 34-1, 34-3, 34-Ж), що є предметом іпотеки за іпотечним договором №3574 від 13.08.2007 (з наступними змінами і доповненнями від 28.01.2009, 26.03.2010, 09.06.2011), для отримання доходів від здійснення основної діяльності на період до його реалізації.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничу фірму В«СПЕЦТЕХСЕРВІСВ» (58008, м. Чернівці, вул. Чкалова. буд.34-Д код ЄДРПОУ 32027290) передати ПАТ комерційному банку В«ПриватбанкВ» (49094, м Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) ключі, пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації будівель та споруд, які знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, будинки 34-Д, 34-Е, 34-1, 34-3, 34-Ж, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №3574 від 13.08.2007 (з наступними змінами і доповненнями від 28.01.2009, 26.03.2010, 09.06.2011) та належать на праві власності ТОВ НВФ В«СпецтехсервісВ» . Надано право ПАТ комерційному банку В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Державній реєстраційній службі, нотаріусів будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди будівель та споруд, які знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, будинки 34-Д. 34-Е, 34-1, 34-3, 34-Ж, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №3574 від 13.08.2007 (з наступними змінами і доповненнями від 28.01.2009, 26.03.2010, 09.06.2011) та належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничій фірмі В«СПЕЦТЕХСЕРВІСВ» (58008, м. Чернівці, вул. Чкалова, буд.34-Д код ЄДРПОУ 32027290). Надано право ПАТ комерційному банку В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) здійснювати дії, пов'язані з управлінням, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування відносно будівель та споруд, які знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, будинки 34-Д, 34-Е, 34-1, 34-3, 34-Ж, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором №3574 від 13.08.2007 (з наступними змінами і доповненнями від 28.01.2009, 26.03.2010, 09.06.2011) та належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничій фірмі В«СПЕЦТЕХСЕРВІСВ» (58008, м. Чернівці, вул. Чкалова, буд.34-Д, код ЄДРПОУ 32027290). Надано право ПАТ комерційному банку В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування будівлями та спорудами, які знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, будинки 34-Д, 34-Е, 34-1, 34-3, 34-Ж, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №3574 від 13.08.2007 (з наступними змінами і доповненнями від 28.01.2009, 26.03.2010, 09.06.2011) та належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничій фірмі В«СПЕЦТЕХСЕРВІСВ» (58008, м. Чернівці, вул. Чкалова, буд.34-Д код ЄДРПОУ 32027290). Надано право ПАТ комерційному банку В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) здійснювати дії, пов'язані з управлінням будівлями та спорудами, які знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, будинки 34-Д, 34-Е, 34-1, 34-3, 34-Ж, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №3574 від 13.08.2007 (з наступними змінами і доповненнями від 28.01.2009, 26.03.2010, 09.06.2011) та належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничій фірмі В«СПЕЦТЕХСЕРВІСВ» (58008, м. Чернівці, вул. Чкалова, буд.34-Д код ЄДРПОУ 32027290).

При винесені рішення суд першої інстанції керувався ст. 34 Закону України В«Про іпотекуВ» яка передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Чернівецької області від 19.05.2015 року в справі №926/332/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На думку апелянта сформульовані банком позовні вимоги виходять за межі захисту законних прав позивача та є втручанням у господарську діяльність ТОВ НВФ В«СпецтехсервісВ» , а задоволення позову в такий спосіб є фактичним усуненням власника та директора даного товариства від управління та здійснення господарської діяльності, втручанням у господарську діяльність та порушення свободи підприємницької діяльності відповідача. Окрім того, апелянт зазначає, що застосування вищезгаданої частини 1 статті 34 Закону України В«Про іпотекуВ» , є правом, а не обов'язком суду, і необхідність застосування таких заходів повинна бути обґрунтованою. Також, відповідач вказав, що банком не вчиняється жодних дій на виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 28.08.2014 року.

У відзиві на дану апеляційну скаргу позивач заперечує доводи відповідача, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач вказує на те, що відповідач до цього часу не надав правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, хоча банк звертався до нього з даною вимогою. Окрім того, банк в лютому 2015 року розмістив оголошення про продаж предмету іпотеки. Також позивач зазначає, що ТОВ НВФ «Спецтехсервіс» не здійснив будь-якого погашення заборгованості з моменту винесення рішення господарського суду Чернівецької області про звернення стягнення.

Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання. Разом з тим, відповідно до п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, судова колегія прийшла до висновку, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ньому підстави для відкладення розгляду справи не впливають на прийняття рішення по справі та розцінюються судом як без поважних причин. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в справі документами, враховуючи положення ст.75 ГПК України.

Представник позивача, в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Предметом спору в даній справі, є передача позивачу в судовому поряду в управління вищезазначеного нерухомого майна, на яке звернено стягнення рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.08.2014р № 926/111/13-г.

У відповідності до вимог ст.35 ГПК України фактами що не потребують доведенню є обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 33 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

У свою чергу стаття 34 Закону України В«Про іпотекуВ» передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

З системного аналізу законодавства вбачаться, що звернення стягнення на предмет іпотеки жодним чином не виключає можливості звернення іпотекодержателя до суду з позовом про передачу предмета іпотеки в його управління

Як вірно зазначив суд першої інстанції, встановлена статтею 34 Закону України В«Про іпотекуВ» можливість отримати іпотечне майно в управління на підставі договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем або за рішенням суду (після звернення стягнення на таке майно), за своєю правовою суттю є окремим додатковим способом захисту прав іпотекодержателя. Застосування такого способу має наслідком, зокрема, належне збереження і використання іпотечного майна для отримання доходів, які можуть бути спрямовані на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Крім того, такий спосіб захисту порушеного права узгоджується зі статтею 16 Цивільного кодексу України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, в даному випадку - саме статтею 34 Закону України В«Про іпотекуВ» . (Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.05.2012 року № 6- 20 цс 11).

Згідно вимог ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи, що передача спірного майна в управління на підставі статті 34 Закону України В«Про іпотекуВ» здійснюється для належного збереження і використання іпотечного майна для отримання доходів, які можуть бути спрямовані на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, позивач правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом.

Обставини на які посилається апелянт, позов не спростовують: стаття 38 Закону України В«Про іпотекуВ» регулює відносини, пов'язані з правами та обов'язками іпотекодержателя щодо продажу предмета іпотеки, а предметом спору у даній справі є відносини між сторонами щодо передачі майна в управління у відповідності до правової норми прямої дії, що містить стаття 34 Закону України В«Про іпотекуВ» .

Твердження апелянта про вихід позовних вимог за межі захисту законних прав позивача, втручання у господарську діяльність відповідача, фактичне усуненням власника товариства від управління та здійснення господарської діяльності та порушення свободи підприємницької діяльності відповідача, не відповідають чинному законодавству України, оскільки, як вже зазначалось, статтею 34 Закону України В«Про іпотекуВ» встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням, предмет іпотеки на підставі рішення суду може бути переданий іпотекодержателю в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Крім того, відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми В«СпецтехсервісВ» - відмовити.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 19.05.2015 року в справі №926/332/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Повний текст постанови виготовлений 17.08.2015 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.