Постанова

від 18.08.2015 по справі 908/550/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.08.2015р. справа №908/550/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (за довіреністю від 20.10.2014р.); від відповідача: ОСОБА_6 (за довіреністю №099/юр-10 від 08.01.2015р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компанія Інгвар», м. Полтава на рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. (повний текст підписано 15.04.2015р.) по справі№908/550/15-г (судя ОСОБА_7С) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компанія Інгвар» м. Полтава до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» м. Краматорськ Донецької області простягнення 708 479,75 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компанія Інгвар», м. Полтава (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», м.Краматорськ Донецької області (Відповідача) про стягнення 708 479,75грн., з яких 533 871грн. заборгованість, 43 879,81грн. 3% річних та 130 728, 94грн. втрат від інфляції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. у задоволенні позовних вимог Позивача було відмовлено в повному обсязі з мотивів відсутності документального підтвердження надання агентських послуг (фактичного здійснення відповідної операції), відображених в акті прийому-передачі наданих послуг від 27.04.2012р., що було з'ясовано ревізійною комісією Відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компанія Інгвар», м. Полтава, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. по справі №908/550/15-г та прийняти нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції Апелянт зазначає, що судом не було досліджено та не надано правової оцінки розміру надходження на користь Відповідача від Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за контрактом №23/145-10/1654/4638 від 14.12.2010р., як складової для визначення розміру агентської винагороди Позивача; недоведеність факту повідомлення Позивача про наявність претензій Ревізійної комісії до Акту від 27.04.2012р.; ненадання правової оцінки листу Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за вих. №4601/2748 від 06.03.2015р., яким підтверджується, що контракт №23/145-10/1654/4638 від 14.12.2010р. укладений завдяки інформаційної та технічної підтримці з боку керівництва та технічних фахівців Позивача.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., Радіонова О.О., Марченко О.А..

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2015р порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 30.07.2015р. о 14.00год.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2015р. відкладений розгляд апеляційної скарги на 18.08.2015р. о 10.00год.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні 18.08.2015р. підтримав вимог скарги у повному обсягу.

Відповідач на виконання ухвали суду від 30.07.2015р. надав до суду належним чином завірені копії наступних документів: контракт №23/145-10/1654/4638 від 14.10.2010р. з протоколом розбіжностей, з додатками №1,2 та додатковими угодами №1-3,(а.с.а.с.221-240 т.2), копії виписок з банку, які підтверджують факт надходження коштів за контрактом від 14.12.2010р. по 09.09.2011р.(а.с.а.с.168-220 т.2) платіжні вимоги-доручення (а.с.а.с.146-167 т.2) Окрім цього, Відповідач додатково надав письмові пояснення щодо отримання Публічним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» грошових коштів від Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та вжитих заходів з укладання додаткової угоди №1 від 27.12.2010р. до контракту від 14.12.2010р. (а.с.а.с.243-247 т.2), заперечуючи проти задоволення апеляційних вимог з підстав, викладених у наданому відзиві №009/юр-7/678 від 20.07.2915р. (а.с.а.с.127-133а т.2) на апеляційну скаргу.

Вказані документи, надані на вимогу апеляційного суду, залучаються до матеріалів справи, оскільки за своїм змістом вказують обставини, які мали бути предметом судового дослідження та правової оцінки в суді першої інстанції в контексті вимог ч.3 ст.4-3, ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 08.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наково-виробниче підприємство «Компанія Інгвар» (Агент) та Закритим акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» (Принципал) була укладена Агентська угода №23/137-10 від 08.09.2010р.(а.с.а.с.10-14 т.1), предметом якої, відповідно до п.п.1.1, 1.2, 2.1. є зобов'язання по проведенню маркетингової діяльності та представництву інтересів принципала на Відкритому акціонерному товариству «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (що визначено як договірна територія)

При цьому, п.2.2. Агентської угоди забороняє Агенту виступати від імені Принципала на іншій території без отримання додаткових повноважень.

Положеннями розділу 3 Агентської угоди на Агента покладені обов'язки впродовж строку дії угоди, визначеного п. 7.1. від дати підписання угоди до 31.12.2012р., представляти комерційні інтереси Принципала (п.3.1.); проводити маркетингові дослідження (п.3.2.); надавати Принципалу сприяння в укладанні контрактів (п.3.3.); надавати допомогу в своєчасному отриманні Принципалом від Замовника платежів за контрактами, укладеними за сприянням Агента (п.3.4.); інформувати Принципала в строк, розумний для реагування, про зміну економічних та правових умов здійснення комерції на договірної території (п.3.5.); строго виконувати вказівки Принципала (п.3.6.).

Відповідно до п.8.1 угоди Агент набуває право на винагороду після укладення контракту для Принципала і отримання на поточний рахунок принципала оплати за продукцію за контрактами, оформленими за сприянням агента. При цьому, контракти укладаються безпосередньо між Принципалом і замовниками.

Згідно із п.8.2 угоди за результатами виконаних Агентом функцій на Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», Принципал має виплатити Агенту винагороду у розмірі 2% (в тому числі ПДВ) від суми отриманих на поточний рахунок Принципала грошових коштів за контрактами, укладених між Принципалом і замовником, за сприянням Агента.

Пунктом 8.3. Агентської угоди сторони визначили, що виплата винагороди має здійснюватися в національній валюті України (з ПДВ), шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Агента за вказаними реквізитами на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 10 днів від дати отримання від замовників оплати за контрактами, оформленими за сприянням Агента.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» змінило організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод», що підтверджується Додатковою угодою №1 від 27.09.2011р. про зміну умов Агентської угоди №23/137-10 від 08.09.2010р. (а.с.15 т.1).

Апеляційним судом за додатково наданими на його вимогу документами встановлено, що 14.12.2010р. між Відповідачем (Постачальник) та ВАТ «Полтавський ГЗК» (Покупець) був укладений контракт №23/145-10/1654/4638 (а.с.а.с.221-226 т.2) з урахуванням розбіжностей, врегульованих за протоколом (а.с.227 т.2), відповідно до умов п.1.1. якого Покупець зобов'язався оплатити та прийняти продукцію, а Постачальник - виготовити і поставити у відповідності до умов, визначених контрактом, таку продукцію, визначену в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною контракту (далі - контракт). При цьому, відповідно до п.3.1. та п.4.2. контракту ціни на продукцію та строки її виготовлення і поставки також визначаються специфікацією №1, якщо інше не передбачено додатковими угодами.

Специфікацією №1 (а.с.228 т.1), укладеною разом із контрактом з урахуванням остаточної редакції за протоколом розбіжностей, передбачалося виготовлення впродовж відповідного періоду (6-8 місяців від отримання авансу в розмірі 10% від загальної ціни, визначеної специфікацією - для кожної вказаної групи одиниць) 6 найменувань продукції у загальній кількості 24 одиниці на загальну суму 37094184грн. разом з ПДВ.

Розділом 5 контракту визначені умови щодо проведення розрахунків Покупцем, а саме:

- перший авансовий платіж в розмірі 10% від визначеної специфікацією №1 вартості продукції - протягом 15 днів від дати отримання платіжної вимоги (п.5.2.1.);

- другий авансовий платіж в розмірі 10% від визначеної специфікацією №1 вартості продукції - протягом 30 календарних днів від дати переказу першого авансового внеску, на підставі платіжної вимоги Постачальника (п.5.2.2.);

- третій авансовий платіж в розмірі 10% від визначеної специфікації №1 вартості продукції - протягом 30 календарних днів від дати переказу другого авансового платежу, на підстав платіжної вимоги Постачальника (п.5.2.3.);

- остаточний розрахунок за виготовлену продукцію, вказану в специфікації №1, Покупець зобов'язаний здійснити протягом 15 днів після повідомлення про готовність продукції до відвантаження і платіжної вимоги Постачальника (п.5.2.5.).

З листа ВАТ «Полтавський ГЗК» №4601/2748 від 06.03.2015р. вбачається, що вказаний контракт було укладено завдяки інформаційній та технічній підтримці з боку керівництва та технічних фахівців Позивача.

Як вбачається з виставлених Відповідачем платіжних вимог в межах специфікації №1 до контракту (а.с.а.с.146-155 т.2) та банківських виписок (а.с.а.с.168-220 т.2), Відповідачем від Покупця у період з 29.12.2010р. по 09.09.2011р. було отримано грошові кошти в розмірі 8693040грн., що становить менше 24% від загальної ціни, визначеної специфікацією №1.

21.12.2011р. Позивачем та Відповідачем був підписаний акт №1 здачі-приймання виконаних робіт за Агентською угодою (а.с.72 т.1), яким підтверджено:

- проведення реклами технічних і виробничих можливостей Принципала;

- проведення реклами продукції, що виготовляється Принципалом;

- проведення маркетингових досліджень дробильно-розмолювального обладнання на гірничо-збагачувальних комбінатах України з метою пошуку потенційного замовника;

- визначення загальної характеристики ринку відносно продукції, що є предметом цієї угоди;

- здійснена оцінки економічної доцільності контракту, що укладається Принципалом на підставі проведеного маркетингового аналізу ринку;

- надання сприяння в укладанні контракту №23/145-10/1654/4638 від 14.12.2010р. з ВАТ «Полтавський ГЗК» на постачання дробильно-розмолювального обладнання;

- надання сприяння в отриманні платежів в сумі 8693040грн. за вказаним контрактом.

Цим же актом визначена комісійна винагорода у розмірі 2% від означеної суми отриманих Принципалом коштів, що відповідно становить 173860,8грн., які було перераховані Позивачеві платіжним дорученням №22362 від 23.12.2011р. (а.с.73 т.1).

Втім, 27.12.2010р. сторони контракту уклали додаткову угоду №1 до нього (а.с.а.с.236, 237 т.2), якою збільшили загальну ціну контракту до 63787734грн., запровадивши специфікацію №2 (а.с.238 т.2) на загальну суму 26693550грн. разом з ПДВ на 6 одиниць продукції та встановивши порядок її оплати Покупцем:

- авансовий платіж в розмірі 10% від загальної ціни, визначеної в специфікації №2, протягом 15 днів від дати отримання платіжної вимоги;

- остаточний розрахунок за виготовлену продукцію за специфікацією №2 протягом 15 днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження та платіжної вимоги Постачальника.

Як вбачається з виставлених Відповідачем платіжних вимог в межах специфікації №2 до контракту (а.с.а.с.156-167 т.2) та банківських виписок (а.с.а.с.168-220 т.2), Відповідачем від Покупця у період з 29.12.2010р. по 12.08.2011р. було отримано грошові кошти в розмірі 26693550грн., що становить 100% від визначеної специфікацією №2 загальної суми, хоча із з відступленням від графіку платежів, передбачених додатковою угодою №1 за змістом наявних у справі матеріалів.

27.04.2012р. між Позивачем та Відповідачем підписаний акт проймання-передачі наданих послуг за Агентською угодою (а.с.а.с.16, 17 т.1), який містить перелік про надання Агентом тотожних до згадуваних в акті №1 від 21.12.2011р. послуг із зазначенням про отримання Відповідачем за контрактом 26693550грн. та визначенням належної до сплати комісійної винагороди у розмірі 2% від цієї суми - 533871грн. разом з ПДВ та вказівкою про те, що цей акт є підставою для проведення розрахунків.

Позивач звертався до Відповідача з письмовим проханням №430 від 04.12.2012р. (а.с.а.с.18,19 т.1), а також з претензією на суму 533 871,00грн.від 12.11.2014р. (а.с.а.с.22,23 т.1) щодо сплати комісійної винагороди Агента за виконання ним посередницьких послуг.

Акт приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2012р. був досліджений Ревізійною комісією Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" на предмет правильності його складання, встановлення факту належного надання агентом послуг принципалу, зазначених в акті, а також на предмет обґрунтованості вимог агента щодо виплати агентської винагороди, за результатами якої складено акт документальної ревізії №20 від 09.07.2012р. (а.с.а.с.129-151 т.1). За змістом вказаного акту ревізійної комісії вбачається висновок про відсутність доказів і підстав для проведення господарської операції за актом здачі-приймання від 27.04.2012р., який зафіксовані вже надані раніше і оплачені послуги Агента.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку Позивач не підтвердив та не обґрунтував належними доказами факт надання ним послуг, зазначених в акті від 27.04.2012р., що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог місцевим господарським судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Як випливає зі зміст ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивачів суб'єктивного права чи інтересу, порушення такого права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність наявному порушенню і відповідність законодавству) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів доказування для Позивача зумовлює відмову у задоволені позову.

Виходячи з правової природи укладеної між сторонами Агентської угоди №23/137-10 від 08.09.2010р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами Глави 31 Господарського кодексу України, а також, у визначених ст.305 цього Кодексу випадках - положеннями Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Відповідно до ч.1 ст.301 Господарського кодексу України Агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. В свою чергу, в силу ч.2 ст.297 цього Кодексу саме агентським договором визначається характер і порядок виконання посередницьких послуг та права агента.

Таким чином, враховуючи означені положення законодавства та умови розділів 3 та 8 Агентської угоди, у Відповідача виникає обов'язок зі сплати агентської винагороди у разі настання наступної сукупності умов:

- здійснення Агентом визначених угодою функцій;

- укладання Принципалом саме внаслідок виконання Агентом визначених функцій та за його сприянням контракту з ВАТ «Полтавський ГЗК»;

- отриманням Принципалом за сприяння Агента грошових коштів за контрактом від ВАТ «Полтавський ГЗК»;

- підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт після отримання Принципалом оплати за контрактом, оформленим за сприянням Агента.

Апеляційний суд наголошує, що оцінка в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України наявного акту приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2012р. як належної підстави для проведення розрахунків за агентською винагородою має здійснюватися з урахуванням вказаних вище попередніх умов, адже сама лише наявність акту не є беззаперечним доказом наявності підстав для розрахунку у розумінні ч.1 ст.301 Господарського кодексу України.

Між тим, як було встановлено апеляційним судом, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2012р. суми отриманих Принципалом коштів від ВАТ «Полтавський ГЗК», що є підставою для визначення розміру агентської винагороди, були сплачені у відповідності до умов додаткової угоди №1 від 27.12.2010р. до контракту (в межах правовідносин за специфікацією №2), тоді як:

- положення Агентської угоди не передбачають повноважень Агента надавати послуги, спрямовані на запровадження змін до вже укладених контрактів, у тому числі - укладених за його сприянням;

- зі згадуваного Скаржником листа ВАТ «Полтавський ГЗК» №4601/2748 від 06.03.2015р. не вбачається, що запровадження в межах контракту специфікації №2 є саме наслідком обумовлених Агентською угодою дій Позивача в інтересах Відповідача, а не результатом безпосередньої взаємної згоди Покупця і Постачальника, що узгоджується із представленими Відповідачем доказами вжиття самостійних заходів з цього приводу (а.с.а.с.243-247 т.2);

- акт приймання-передачі від 27.04.2012р., який в частині визначення укладеного за сприянням Агента контракту, є цілком тотожний акту №1 здачі-приймання виконаних робіт від 21.12.2011р., що Скаржником і не заперечується, може вказувати на взаємозв'язок між діями Позивача як Агента та укладанням Відповідачем і Покупцем виключно специфікації №1 до контракту, яку було підписано з ним одночасно , тоді як жодних вказівок про подальше укладання за сприянням Агента специфікації №2, за якою і були отримані кошти в сумі 26693550грн., жоден з актів приймання-передачі послуг не містить;

- всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем до матеріалів справи не надано доказів вжиття заходів, спрямованих на забезпечення своєчасного надходження на рахунки Відповідача грошових коштів в сумі 26693550грн.

В свою чергу, означені недоведені параметри, визначені умовами Агентської угоди, послуг Агента визначають оцінку належності виконання останнім відповідних обов'язків у розумінні приписів ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, а отже - і припинення відповідних зобов'язань Позивачем в порядку ст.599 цього Кодексу, як обов'язкової умови для оплати наданих послуг.

Отже, оскільки ані акт приймання-передачі від 27.04.2012р., ані будь-які інші докази, наявні в матеріалах справи, не підтверджують передбачений ч.1 ст.301 Господарського процесуального кодексу України взаємозв'язок між отриманням Відповідачем коштів, сума яких є базою для розрахунку стягуваної за розглядуваним позовом заборгованості, та певними діями Позивача як Агента понад послуги, які вже було сплачено, у відповідності до вказаних вище умов договору, дотримання яких у сукупності (а не вибірково, до чого фактично зводиться позиція Скаржника) випливає зі змісту ст.629 Цивільного кодексу України, остільки за недоведеністю належного виконання послуг апеляційний суд не вбачає за можливим дійти висновку про виникнення у Позивача кореспондуючого обов'язку зі здійснення оплати таких послуг.

При цьому, апеляційний суд наголошує, що вказаний висновок не перебуває у залежності від результатів діяльності ревізійної комісії Відповідача та своєчасного повідомлення про них Позивача, з огляду на що відповідні доводи Скаржника до уваги не приймаються.

Наразі, встановлена недоведеність визначених умовами Агентської угоди належної підстави для виникнення у Принципала перед Агентом грошового зобов'язання зі сплати агентської винагороди в розмірі 533871грн., вказує як на відсутність захищуваного розглядуваним позовом суб'єктивного права на отримання цієї суми, так і порушення такого права у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України з боку Відповідача.

В свою чергу, недоведеність наявності порушення грошового зобов'язання унеможливлює і застосування приписів ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені Позивачем до стягнення суми в межах цієї справи.

За таких обставин, висновок місцевого суду щодо відмови у задоволені позовних вимог є цілком правомірним і в контексті додатково встановлених апеляційним судом фактичних обставин, зважаючи на що у задоволенні апеляційної скарги має бути відмовлено, адже її доводи не спростовують приведених вище висновків суду. Оскільки будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення апеляційним судом не встановлено, таке рішення підлягає залишенню без змін, що згідно ст.49 означеного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компанія Інгвар», м. Полтава на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. (повний текст підписано 15.04.2015р.) у справі №908/550/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. (повний текст підписано 15.04.2015р.) у справі №908/550/15-г залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Судді: О.А. Марченко

ОСОБА_2

Надруковано 5 примірників: 1,2 - сторонам, 3- у справу, 4- ГСЗО, 5- ДАГС