Постанова

від 09.12.2015 по справі 908/550/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 908/550/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г. - головуючого, Коробенка Г.П. (доповідач), Мачульського Г.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компанія Інгвар" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справі№908/550/15-г Господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компанія Інгвар" доПублічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" простягнення 708 479,75 грн., за участю представників:

позивача: Лихопьок Д.П. (представник за дов. від 20.10.2014 №б/н),

відповідача: Бутко В.М. (представник за дов. від 08.01.2015 №009/юр-10)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компанія Інгвар" (далі - ТОВ "НВП "Компанія Інгвар" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" (далі - ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод") про стягнення 708 479,75грн., з яких 533 871грн. заборгованість, 43 879,81грн. - 3% річних та 130 728, 94грн. - втрат від інфляції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.04.2015 у справі №908/550/15-г, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2015, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані відсутністю документального підтвердження надання агентських послуг (фактичного здійснення відповідної операції), відображених в акті прийому-передачі наданих послуг від 27.04.2012, що було з'ясовано ревізійною комісією відповідача.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "НВП "Компанія Інгвар" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 301 ЦК України, ст. 4-2, 4-3 ГПК України.

У відзиві Публічне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" просить у задоволенні скарги відмовити та залишити судові рішення без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.09.2010 між ТОВ "НВП "Компанія Інгвар" (Агент) та ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (Принципал) була укладена Агентська угода №23/137-10 від 08.09.2010, предметом якої, відповідно до п.п.1.1, 1.2, 2.1. є зобов'язання по проведенню маркетингової діяльності та представництву інтересів принципала на ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (що визначено як договірна територія).

Положеннями розділу 3 Агентської угоди на Агента покладені обов'язки впродовж строку дії угоди, визначеного п. 7.1. від дати підписання угоди до 31.12.2012, представляти комерційні інтереси Принципала (п.3.1.); проводити маркетингові дослідження (п.3.2.); надавати Принципалу сприяння в укладанні контрактів (п.3.3.); надавати допомогу в своєчасному отриманні Принципалом від Замовника платежів за контрактами, укладеними за сприянням Агента (п.3.4.); інформувати Принципала в строк, розумний для реагування, про зміну економічних та правових умов здійснення комерції на договірній території (п.3.5.); строго виконувати вказівки Принципала (п.3.6.).

Відповідно до п.8.1 угоди Агент набуває право на винагороду після укладення контракту для Принципала і отримання на поточний рахунок принципала оплати за продукцію за контрактами, оформленими за сприянням агента. При цьому, контракти укладаються безпосередньо між Принципалом і замовниками.

Згідно п.8.2 угоди за результатами виконаних Агентом функцій на ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", Принципал має виплатити Агенту винагороду у розмірі 2% (в тому числі ПДВ) від суми отриманих на поточний рахунок Принципала грошових коштів за контрактами, укладених між Принципалом і замовником, за сприянням Агента.

Пунктом 8.3. Агентської угоди сторони визначили, що виплата винагороди має здійснюватися в національній валюті України (з ПДВ), шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Агента за вказаними реквізитами на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 10 днів від дати отримання від замовників оплати за контрактами, оформленими за сприянням Агента.

ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" змінило організаційно-правову форму на ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", що підтверджується Додатковою угодою №1 від 27.09.2011 про зміну умов Агентської угоди №23/137-10 від 08.09.2010.

Апеляційним судом за додатково наданими на його вимогу документами встановлено, що 14.12.2010 між Відповідачем (Постачальник) та ВАТ "Полтавський ГЗК" (Покупець) був укладений контракт №23/145-10/1654/4638 з урахуванням розбіжностей, врегульованих за протоколом, відповідно до умов п.1.1. якого Покупець зобов'язався оплатити та прийняти продукцію, а Постачальник - виготовити і поставити у відповідності до умов, визначених контрактом, таку продукцію, визначену в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною контракту (далі - контракт). При цьому, відповідно до п.3.1. та п.4.2. контракту ціни на продукцію та строки її виготовлення і поставки також визначаються специфікацією №1, якщо інше не передбачено додатковими угодами.

Специфікацією №1, укладеною разом із контрактом з урахуванням остаточної редакції за протоколом розбіжностей, передбачалося виготовлення впродовж відповідного періоду (6-8 місяців від отримання авансу в розмірі 10% від загальної ціни, визначеної специфікацією - для кожної вказаної групи одиниць) 6 найменувань продукції у загальній кількості 24 одиниці на загальну суму 37094184грн. разом з ПДВ.

Розділом 5 контракту визначені умови щодо проведення розрахунків Покупцем.

З листа ВАТ "Полтавський ГЗК" №4601/2748 від 06.03.2015 вбачається, що вказаний контракт було укладено завдяки інформаційній та технічній підтримці з боку керівництва та технічних фахівців позивача.

Як вбачається з виставлених відповідачем платіжних вимог в межах специфікації №1 до контракту та банківських виписок, відповідачем від Покупця у період з 29.12.2010 по 09.09.2011 було отримано грошові кошти в розмірі 8693040грн., що становить менше 24% від загальної ціни, визначеної специфікацією №1.

21.12.2011 позивачем та відповідачем був підписаний акт №1 здачі-приймання виконаних робіт за Агентською угодою, яким підтверджено:

- проведення реклами технічних і виробничих можливостей Принципала;

- проведення реклами продукції, що виготовляється Принципалом;

- проведення маркетингових досліджень дробильно-розмолювального обладнання на гірничо-збагачувальних комбінатах України з метою пошуку потенційного замовника;

- визначення загальної характеристики ринку відносно продукції, що є предметом цієї угоди;

- здійснена оцінки економічної доцільності контракту, що укладається Принципалом на підставі проведеного маркетингового аналізу ринку;

- надання сприяння в укладанні контракту №23/145-10/1654/4638 від 14.12.2010 з ВАТ "Полтавський ГЗК" на постачання дробильно-розмолювального обладнання;

- надання сприяння в отриманні платежів в сумі 8693040грн. за вказаним контрактом.

Цим же актом визначена комісійна винагорода у розмірі 2% від означеної суми отриманих Принципалом коштів, що відповідно становить 173860,8грн., які було перераховані позивачеві платіжним дорученням №22362 від 23.12.2011.

27.12.2010 сторони контракту уклали додаткову угоду №1 до нього, якою збільшили загальну ціну контракту до 63787734грн., запровадивши специфікацію №2 на загальну суму 26693550грн. разом з ПДВ на 6 одиниць продукції та встановивши порядок її оплати Покупцем.

Згідно наданих відповідачем платіжних вимог в межах специфікації №2 до контракту та банківських виписок, відповідачем від Покупця у період з 29.12.2010 по 12.08.2011 було отримано грошові кошти в розмірі 26693550грн., що становить 100% від визначеної специфікацією №2 загальної суми, хоча із з відступленням від графіку платежів, передбачених додатковою угодою №1 за змістом наявних у справі матеріалів.

27.04.2012 між позивачем та відповідачем підписаний акт проймання-передачі наданих послуг за Агентською угодою, який містить перелік про надання Агентом тотожних до згадуваних в акті №1 від 21.12.2011 послуг із зазначенням про отримання відповідачем за контрактом 26693550грн. та визначенням належної до сплати комісійної винагороди у розмірі 2% від цієї суми - 533871грн. разом з ПДВ та вказівкою про те, що цей акт є підставою для проведення розрахунків.

Позивач звертався до відповідача з письмовим проханням №430 від 04.12.2012, а також з претензією на суму 533 871,00грн. від 12.11.2014 щодо сплати комісійної винагороди Агента за виконання ним посередницьких послуг.

Акт приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2012 був досліджений Ревізійною комісією ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" на предмет правильності його складання, встановлення факту належного надання агентом послуг принципалу, зазначених в акті, а також на предмет обґрунтованості вимог агента щодо виплати агентської винагороди, за результатами якої складено акт документальної ревізії №20 від 09.07.2012. За змістом вказаного акту ревізійної комісії вбачається висновок про відсутність доказів і підстав для проведення господарської операції за актом здачі-приймання від 27.04.2012, яким зафіксовані вже надані раніше і оплачені послуги Агента.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини, регулюються нормами Глави 31 ГК України, а також, у визначених ст. 305 цього Кодексу випадках - положеннями Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 301 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Таким чином, враховуючи зазначені норми права та умови розділів 3 та 8 Агентської угоди, у відповідача виникає обов'язок зі сплати агентської винагороди у разі настання наступної сукупності умов:

- здійснення Агентом визначених угодою функцій;

- укладання Принципалом саме внаслідок виконання Агентом визначених функцій та за його сприянням контракту з ВАТ "Полтавський ГЗК";

- отриманням Принципалом за сприяння Агента грошових коштів за контрактом від ВАТ "Полтавський ГЗК";

- підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт після отримання Принципалом оплати за контрактом, оформленим за сприянням Агента.

Між тим, як встановлено апеляційним судом, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2012 суми отриманих Принципалом коштів від ВАТ "Полтавський ГЗК", що є підставою для визначення розміру агентської винагороди, були сплачені у відповідності до умов додаткової угоди №1 від 27.12.2010 до контракту (в межах правовідносин за специфікацією №2), тоді як:

- положення Агентської угоди не передбачають повноважень Агента надавати послуги, спрямовані на запровадження змін до вже укладених контрактів, у тому числі - укладених за його сприянням;

- зі згадуваного скаржником листа ВАТ "Полтавський ГЗК" №4601/2748 від 06.03.2015 не вбачається, що запровадження в межах контракту специфікації №2 є саме наслідком обумовлених Агентською угодою дій позивача в інтересах відповідача, а не результатом безпосередньої взаємної згоди Покупця і Постачальника, що узгоджується із представленими відповідачем доказами вжиття самостійних заходів з цього приводу;

- акт приймання-передачі від 27.04.2012, який в частині визначення укладеного за сприянням Агента контракту, є цілком тотожний акту №1 здачі-приймання виконаних робіт від 21.12.2011, що скаржником і не заперечується, може вказувати на взаємозв'язок між діями позивача як Агента та укладанням відповідачем і Покупцем виключно специфікації №1 до контракту, яку було підписано з ним одночасно, тоді як жодних вказівок про подальше укладання за сприянням Агента специфікації №2, за якою і були отримані кошти в сумі 26693550грн., жоден з актів приймання-передачі послуг не містить;

- всупереч ст.ст. 4-3, 33 ГПК України позивачем до матеріалів справи не надано доказів вжиття заходів, спрямованих на забезпечення своєчасного надходження на рахунки відповідача грошових коштів в сумі 26693550грн.

Отже, оскільки наявні у справі докази не підтверджують передбачений ч.1 ст.301 ГК України взаємозв'язок між отриманням відповідачем коштів, сума яких є базою для розрахунку заявленої до стягнення за даним позовом заборгованості, та певними діями позивача як Агента понад послуги, які вже було сплачено, у відповідності до вказаних вище умов договору, дотримання яких у сукупності випливає зі змісту ст.629 ЦК України, висновки господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в позові колегія визнає правомірними.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справі № 908/550/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя: А.Г. Полянський

Судді: Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський