Постанова

від 21.07.2009 по справі 1/24/4

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/24/4

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.07.2009                                                                                           № 1/24/4

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Старобінський О.Я. – директор,

 від відповідача - Підгірний К.Є. (дов. № 26/08-1 від 26.08.2008р.),

Скоропис М.І. (дов. № 25/06-1 від 25.06.2009р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне підприємство "Фенстер"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009

 у справі № 1/24/4 (суддя  

 за позовом                               Мале приватне підприємство фірма "Астар"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне підприємство "Фенстер"

 про                                                   стягнення заборгованості 14075,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009р. у справі

№ 1/24/4 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Багатопрофільне підприємство “Фенстер” на користь Малого приватного підприємства фірми “Астар” 23477,08 грн. боргу, 4442,49 грн., 279,20 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Не погоджуючись із згаданим рішенням Відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009р., скасувати та прийняти нове, яким відмовити Позивачу в  задоволенні позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. було прийнято до розгляду апеляційну скаргу та призначено розгляд справи на 27.04.2009р.

Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2009р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Багатопрофільне підприємство “Фенстер” про відвід суддів Дикунської С.Я., Дзюбка П.О. залишено без задоволення, про відвід судді Сотнікова С.В. – без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009р. розгляд справи було призначено на 26.05.2009р.

26.05.2009р. в судовому засіданні оголошено перерву до 09.06.2009р.

09.06.2009р. в судовому засіданні оголошено перерву до 30.06.2009р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2009р., розгляд справи доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді - Сотнікова С.В., суддів:  Зубець Л.П., Євсікова О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2009р. розгляд справи було відкладено до 21.07.2009р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2009р., розгляд справи доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді Сотнікова С.В., суддів:  Суліма В.В., Островича С.Е.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2004 року позивач та відповідач уклали договір, відповідно до умов якого Фірма “Астар” надає ТОВ “Фенстер”  право користування своїм нерухомим майном (сервітут) для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом (п. 1).

Згідно п. 1.1 Договору від 01.05.2004р. до нерухомого майна на яке встановлений сервітут даним договором відносяться:

-          прохідна для можливості проходу людей та проїзду транспорту;

-          водопровід та каналізаційна мережа для подачі води та відводу стоків;

-          опори ліній електропередач для забезпечення лінії зв'язку;

-          асфальтоване дорожнє покриття для під'їзду транспорту.

Все зазначене нерухоме майно належить позивачу на праві приватної власності і не позбавляє його права володіння, використання та розпорядження (п.1.2. договору).

Зазначене у п. 1.1 майно належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності, який виданий приватним нотаріусом Борисовою Т.А. 01.07.1998р., зареєстрованого у Чернігівському міському бюро технічної інвентаризації (реєстраційне посвідчення від 09.07.1998р.), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17020376 від 12.12.2007р.

Відповідно до п. 7.1 Договору від 01.05.2004р. він вступає в силу з 01.05.2004р. та діє до 31.12.2009р.

Умовами п. 3.1, Договору від 01.05.2004р. плата за користування нерухомим майном (сервітут) становить 530 грн. на місяць.

Фірма “Фенстер” зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за встановлений сервітут (п. 4.6 Договору від 01.05.2004р.).

Станом на день прийняття рішення судом першої інстанції договір від 01.05.2004р. є чинним. Відповідачем не надано доказів на підтвердження його розірвання в судовому порядку або визнання недійсним, як і не надано доказів на підтвердження його розірвання в односторонньому порядку згідно п. 4.4, 5.1, 7.3, 7.4 Договору.

Відповідно до ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Статтею 404 ЦК України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч. 1 ст. 402 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

За період з 04.02.2006 року по 04.02.2009 року заборгованість відповідача за невиконання умов Договору від 01.05.2004р. становить 23477,08 грн.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23477,08 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.4 Договору від 01.05.2009р. плата, що вказана в пункті 3.2 перераховується несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з врахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір пені становить 4442,49 грн. та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Багатопрофільне підприємство “Фенстер” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009р. у справі  № 1/24/4 – без змін.

Матеріали справи № 1/24/4 повернути Господарському суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді