Постанова

від 20.05.2009 по справі 22/184-08-4720

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/184-08-4720

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 травня 2009 р.                                                                                    № 22/184-08-4720  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіШаргала В.І.,

Мачульського Г.М.,

Швеця В.О.

За участю представників сторін:

позивачаУчитель М.С. дов. №01-13/14974 від 26.12.2008 р.

відповідачане з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуГромадської організації "Асоціація перекладачів та філологів"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р.

у справі№22/184-08-4720 господарського суду Одеської області

за позовомПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

доГромадської організації "Асоціація перекладачів та філологів"

про виселення та стягнення 5 193,88 грн.

В С Т А Н О В И В:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до громадської організації "Асоціація перекладачів та філологів" про виселення та стягнення 5 193,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протягом трьох місяців не сплачував  орендну плату, яка передбачена укладеним між сторонами договором оренди  нежитлового приміщення, у зв'язку з чим представництвом на адресу орендаря було надіслане повідомлення про відмову від договору оренди, однак  на даний час останній не звільнив займане приміщення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2008 року (суддя Торчинська Л.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 року (судді: Мацюра П.Ф., Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В.), позов задоволений, громадську організацію "Асоціація перекладачів та філологів" виселено з нежитлового приміщення підвалу  площею 94,7 кв. м., що в будинку по вул. Катерининська, 21 в м. Одесі, зобов'язано відповідача передати позивачеві назване приміщення за актом приймання-передачі, з  громадської організації "Асоціація перекладачів та філологів" на Доповідач: Шаргало В.І.

користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради стягнуто 3 679,65 грн. заборгованості з орендної плати, 142,34 грн. пені, та 1 371, 89 грн. плати за фактичне користування приміщенням.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, громадська організація "Асоціація перекладачів та філологів" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 762, 769 Цивільного кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що він протягом певного періоду був позбавлений можливості користуватись спірним приміщенням, оскільки мешканці будинку чинили перешкоди шляхом заміни замків та недопущення персоналу відповідача до орендованого приміщення.

У відзиві на касаційну скаргу позивач Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представник позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування  господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що  30.12.2006 р. між громадською організацією "Асоціація перекладачів та філологів" (орендар) та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) було укладено договір оренди №53/3,  за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове оплатне користування нежиле приміщення підвалу, загальною площею 94,7 кв. м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Катерининська, 21 та належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, управління яким здійснює Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. Орендна плата становить 624,74 грн. на місяць без врахування ПДВ та інфляції і повинна вноситись  щомісячно до 15 числа поточного місяця. Відповідно до додаткової угоди від 17.06.2007 року розмір орендної плати становить 756,43 грн. з ПДВ.

За умовами пункту 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.  

Пунктом 5.3. договору оренди передбачено, що у разі не внесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором  винна сторона  відшкодовує іншій стороні завдані збитки.

Орендар - відповідач не сплачував орендну плату за користування об'єктом оренди у розмірі та в строк, що передбачені договором,  в результаті чого у утворилась заборгованість з орендної плати з 16.05.2008р. по 20.08.2008р. у розмірі 3 679,65 грн. Розмір пені, нарахованої на вказану заборгованість, становить 142,34 грн.

Суд визнав також обґрунтованою вимогу позивача про стягнення збитків  за період з 21.08.2008р. по 30.09.2008р. у вигляді заборгованості за фактичне користування приміщенням у розмірі 1371, 89 грн.

Зважаючи на тривалу несплату орендарем - відповідачем орендних платежів, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради – орендодавець надіслало громадській організації "Асоціація перекладачів та філологів" повідомлення №01-15/1138 від 12.08.2008 року, в якому відмовилось від договору оренди. Повідомлення отримане організацією 20.08.2008 року.

Приписами п. 5 ст. 762, п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України,  ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  встановлений обов'язок орендаря  своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Згідно  зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має праве відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю на протязі трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 525 цього кодексу  передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу,  ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

З урахуванням вимог наведеного законодавства та встановлених обставин справи щодо несплати відповідачем орендних платежів, розірвання договору оренди, неповернення орендованого майна в порядку встановленому п. 4.7 договору та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (тобто за актом приймання-передачі), суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги Представництва.

Щодо посилань скаржника на те, що у користуванні орендованим майном йому чинилися перешкоди, то судом апеляційної інстанції враховувалися ці доводи, однак визнані необґрунтованими, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  Тому  доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, до уваги не приймаються.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської організації "Асоціація перекладачів та філологів" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р. у справі №22/184-08-4720 залишити без змін.

Головуючий  суддя

Шаргало В.І.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Швець В.О.