Постанова
від 17.08.2009 по справі 1/249
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/249

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.08.2009                                                                                           № 1/249

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кропивної Л.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Шульга А.В., довіреність від 10.06.2009 року б/н

 від відповідача -Головня М.А., довіреність від 23.05.2009 року № 0228/9  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Український мобільний зв"язок"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2009

 у справі № 1/249 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Лізинг"

 до                                                   ЗАТ "Український мобільний зв"язок"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 262703,67 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 У   вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг» (лізингодавець) звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» (лізингоодержувача) про стягнення заборгованості, що виникла   внаслідок  невиконання  відповідачем  умов  договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051, укладеного між ними  20 травня 2006 р., і складалася з відшкодування витрат  на ремонт автомобілів у розмірі 56 092,  68 грн., плати за перевищення максимально допустимого пробігу автомобіля у розмірі 189 478 , 98 грн., інфляційних та 3%  річних, нарахованих на  вказані суми,  відповідно  13 785,57 грн. за період з 24.03.2008 р.  по  31.03.2008 р.  та   3 346,44 грн. за період   03.03.2008 р. по  31.03.2008 р.  

У процесі розгляду спору  позивач  просив  суд    покласти  в якості  судових витрат  на відповідача    втирати за послуги адвоката у розмірі 6100 грн.    

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.03.2009 року  у справі №1/249 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг» задоволено повністю і стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг» 245571,66 грн. заборгованості, 13785,57 грн. інфляційних коштів, 3346,44 грн. процентів, 2627,04 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6100,00 грн.  оплати послуг адвоката.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду м. Києва у справі № 1/249 від 06.03.2009 року скасувати і  відмовити позивачу   у задоволенні його позовних вимог з мотивів   порушення  судом норм матеріального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинах справи.

На доведення підстав скасування  рішення  місцевого  господарського суду ,   апелянт послався на те, що подані позивачем  в обґрунтування   розміру витрат  на ремонт автомобіля  сертифікати контролю та звіти з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу не є  належними доказами, оскільки   сертифікати   складені в односторонньому порядку позивачем у відсутність   представників відповідача   і  лише  через 11 днів після повернення автомобілів,  відтак,  на  думку скаржника, не могли беззаперечно  свідчити про те, що ушкодження автомобілів сталося з вини  лізиногоодержувача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2009 року у складі колегії суддів Коротун О.М., Кондратова І.Д., Поляк О.І. вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року у складі колегії суддів Коротун О.М., Кондратової І.Д., Попікової О.В  у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 15.07.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2009 року у складі колегії суддів Коротун О.М., Кондратової І.Д., Кропивна Л.В.  розгляд апеляційної скарги було відкладено на 05.08.2009 року.

05.08.2009 року у судовому засіданні оголошено перерву до 17.08.2009 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2009 року № 01-23/1/1 здійсненою заміну у складі колегії суддів у зв'язку з черговою відпусткою судді та передано розгляд апеляційної скарги по № 1/249 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді: Кропивної Л.В., суддів: Пашкіної С.А., Синиці О.Ф.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла спільна заява від представників сторін, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма – лізинг» частково визнало обґрунтованість апеляційної скарги, і  не заперечувало проти зміни оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на ремонт автомобілів, а також стягнення інфляційних та процентів, нарахованих на суму такого відшкодування.

Водночас, Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» вважало обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма – лізинг» про стягнення з нього заборгованості по оплаті за перевищення максимально допустимого пробігу автомобіля, інфляційних та процентів, нарахованих на суму вказаної заборгованості, і в цій частині - позов визнало, але змін до апеляційної скарги не внесло.

У судовому засіданні 17.08.2009 року взяли участь представники обох сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав:

Як правильно встановлено судом першої інстанції ,  між сторонами  на підставі укладеного   договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051 від 20 травня 2006 року та відповідно до актів приймання-передачі автомобіля виникли   правовідносини з лізингу.

12 грудня 2006 року та  12 березня 2007 року між сторонами  були  підписані  додаткові  угоди    до договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051, відповідно  з якими   викладено  графік платежів у новій редакції   та продовжено   дію   договору  до 28 грудня 2007 року.

Місцевим господарським  судом також вірно на підставі оцінки  доказів  у їх сукупності    встановлено , що   15 січня 2008 року автомобілі, передані у лізинг відповідно до договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051, були повернуті позивачу.

Покладаючи на відповідача (лізингоодержувача) обов'язок по відшкодуванню 56 092,68 грн.   витрат на  ремонт автомобілів,  повернутих з лізингу,   суд першої  інстанції  виходив з того,   що  стан автомобілів погіршився саме внаслідок їх експлуатації відповідачем, пославшись у своєму висновку  на  звіт  спеціалістів Товариства "Незалежна Експертно-Асистуюча компанія", яким визначено вартість  матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу та   розмір необхідних витрат на ремонт автомобілів, а також  на  те, що,  як  у звітах, так і у  сертифікатах  контролю автомобілів, складених при поверненні лізингових автомобілів з лізингу,    співпадає   пробіг лізингових автомобілів .

Утім  з таким висновком  суду першої інстанції   погодитися не можна, виходячи  з наступного.

Відповідно до п. 15.4. договору прямого (оперативного) лізингу №  20061051, якщо автомобілі, що повертаються з лізингу, знаходяться в неналежному технічному стані, Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» зобов'язане за свій рахунок відремонтувати такі автомобілі або відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіма – лізинг»  відповідні витрати.

Позивач просив   відшкодувати   56 092,68 грн.   витрат   на ремонт автомобілів, пошкоджених, за його  твердженням, внаслідок  їх експлуатації   відповідачем.

Таким чином,  заявлені вимоги за своїм правовим характером є вимогою про  відшкодування  збитків, завданих неналежним виконанням  відповідачем    договірних зобов'язань.  

Відповідно до статті 809 Цивільного кодексу України  ризик  випадкового знищення або випадкового    пошкодження предмета договору лізингу  несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або  лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила.   

Відповідно до  пункту 4.6. договору  лізингу   впродовж строку лізингу автомобілі експлуатуються  лизингоотримувачем. З моменту  передачі автомобілів   лізингоотримувач  приймає на себе  усі ризики, пов'язані  з  експлуатацією джерела підвищеної небезпеки, з урахуванням  положень про страхування.  

В  силу  положень частини 2 статті  224 Господарського кодексу України   під   збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом приписів   статті  225 Господарського кодексу України   до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема,   вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При  визначенні розміру збитків,  якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків   ( ч.  3 статті 225 ГК України)  .

Таким чином, у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються.  

Київським апеляційним господарським судом з'ясовано, що у матеріалах справи  відсутні  докази, і відповідно вони   не могли  бути    предметом  оцінки суду першої інстанції ,  на доведення тієї обставини,      що    Позивач   фактично поніс   витрати на ремонт автомобілів  на  суму 56 092,68 грн.     

При таких обставинах справи,   рішення суду першої інстанції, яким задоволено  позовні вимоги  у  частині  стягнення з відповідача  56 092,68 грн.  на відшкодування  витрат  на    ремонт автомобіля  і  нарахування на цю суму  4880,06 грн. інфляційних  та 3% річних  у розмірі  2507,35 грн.,  прийнято усупереч закону та    ґрунтується  на недоведених  обставинах, відтак, у цій частині судове рішення підлягає скасуванню.  

Що стосується  вимог позову  про  стягнення  з відповідача  заборгованості за  перевищення максимально допустимого пробігу автомобіля  у розмірі 189 478,98 грн.  та   нарахованих на цю суму  8905,51 грн. інфляційних, 3% річних на суму  2507,35 грн., то   колегія суддів  Київського апеляційного  господарського  суду  погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги у цій частині позову  є обґрунтованими    і  такими,  що підлягають до задоволення,  виходячи з такого.  

Відповідно до п. 5.6. договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051 у випадку, якщо фактичний пробіг автомобіля у числовому вираженні перевищує суму допустимого пробігу згідно з договором, лізинговий платіж збільшується на суму, що компенсує знецінення кожного автомобіля. Сума збільшення лізингового платежу для кожного автомобіля розраховується шляхом перемноження суми перебільшення пробігу на плату за кілометр перебільшення пробігу автомобіля, встановленому у Додатку № 1 до договору у розмірі 0,54 гривень.

Згідно  з доданим  до   позову   розгорнутим рахунком заборгованості по оплаті за перевищення максимального допустимого пробігу автомобіля, сума заборгованості становить 189 478,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як випливає з матеріалів справи,   15 січня 2008 року автомобілі, передані у лізинг відповідно до договору прямого (оперативного) лізингу № 20061051, були повернуті відповідачем  позивачу.

Разом з тим,  пробіг автомобілів  визначається    за  показниками одометра   автомобіля.

       Відповідно  до  підписаного   додатку № 1  до   додаткової угоди  від  12.03.2007 р.   до  договору  лізингу, сторони зменшили    ліміт  максимального пробігу автомобіля  до 64426 км.

Згідно з   розділом   5 договору лізингу плата за перевищення максимального пробігу  є складовою     лізингового платежу, що   у свою чергу      вимагає  дотримання   сторонами  обов'язків  по  порядку його   внесення. Так, відповідно до  п.5.2.  договору  оплата лізингового  платежу здійснюється лізингоодержувачем   впродовж  5-ти банківських днів на підставі   рахунку лізингодавця.

Відповідний рахунок  був  виставлений  позивачем  17 березня   2008 р., тому    оплата  мала бути здійснена відповідачем   до 00 год.  22.03.2008 р.  

При таких обставинах справи   нарахування   позивачем  інфляційних  та 3% річних  за період з  24.03 2008 р. по  31.08.2008 р.  є правомірним, адже  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом( ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).        

Оскільки  відповідач не спростовував    доводів позову  про   те, що  у момент  повернення   ним   автомобілів з лізингу,  покази одометру автомобілів  були іншими,  ніж ті,  що визначені   у  сертифікати контролю та звітах з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу , додаткових доказів з обґрунтування    неможливості їх подання суду першої інстанції  з причин , що не залежали від  нього,  суду апеляційної  інстанції   не подав,     тому     висновок  суду  про стягнення  з відповідача заборгованості  по оплаті   за  перевищення  максимально   допустимого пробігу автомобіля у розмірі  189 478 ,   98 грн.,    інфляційних нарахувань  у розмірі 8905,51 грн.  та     трьох процентів річних від простроченої суми   у розмірі 2507,35 грн., є  документально  обґрунтованими та розрахунково підтвердженим.

З урахуванням   викладеного,   апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню , а  рішення господарського   суду зміні.   

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, колегія суддів встановила, що з відповідача на користь позивача підлягають  стягненню 189 478,98 грн. заборгованості, 8 905,51 грн. збитків від інфляції, та  2 507,35 грн. - 3 % річних.

У зв'язку зі зміною рішення суду першої інстанції  судові витрати підлягають перерозподілу шляхом покладення їх на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» задовольнити частково.

2.   Позов задовольнити частково.

3. Скасувати  рішення господарського міста Києва від 06.03.2009 року у справі № 1/249   і відмовити у задоволенні позову у частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» 56 092,68 грн.  на відшкодування  витрат  на    ремонт автомобіля  і  нарахування на цю суму  4880,06 грн. інфляційних  та 3% річних  у розмірі  2507,35 грн.

4. Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2009 року у справі № 1/249 у частині  розподілу судових витрат  і стягнути з Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» 01015, Україна, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15; Код ЄДРПОУ 14333937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (07400, Україна, Київська область, м. Бровари, пер. Оболонський, 4; Код ЄДРПОУ 31033785) 189 478,98 грн. заборгованості по сплаті за перевищення Максимального пробігу автомобіля, 8 905,51 грн. – інфляційних коштів, 2 507,35 грн. – процентів, а також 6757,06 судових витрат.   

5. В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (07400, Україна, Київська область, м. Бровари, пер. Оболонський, 4; Код ЄДРПОУ 31033785) на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» 01015, Україна, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15; Код ЄДРПОУ 14333937) 1045,15 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу із зазначенням реквізитів сторін доручити Господарському суду міста Києва.   

Матеріали справи № 1/249 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 21.08.09 (відправлено)

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.08.2009
Оприлюднено08.10.2009
Номер документу4884806
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —1/249

Ухвала від 03.04.2012

Господарське

Господарський суд Луганської області

Зюбанова Н.М.

Ухвала від 27.02.2012

Господарське

Господарський суд Луганської області

Зюбанова Н.М.

Ухвала від 14.02.2012

Господарське

Господарський суд Луганської області

Зюбанова Н.М.

Рішення від 24.10.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

Ухвала від 23.09.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

Ухвала від 28.07.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Рішення від 24.09.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 25.06.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь І.А.

Постанова від 17.08.2009

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 25.05.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні