12/37(4/178)
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2009 року Справа № 12/37(4/178)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,
суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.
при секретарі: Вроні С.В.
представники сторін:
від позивача: Соломко А.В. представник, довіреність №25 від 01.08.06;
від позивача: Грива В.Г. генеральний директор, наказ №1 ;
від відповідача: Жулінська К.М. представник, довіреність №18-10-3 від 02.02.09;
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу спільного підприємства "АНКОР" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Кіровоград
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.05.2009 року у справі № 12/37(4/178)
за позовом спільного підприємства "АНКОР" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Кіровоград
до Головного управління юстиції в Кіровоградській області, м. Кіровоград
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державного казначейства в Кіровоградській області, м. Кіровоград
про стягнення 33 494 грн. 72 коп.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.05.2009 року у справі № 12/37 (4/178) (суддя Макаренко Т.В.) позовні вимоги спільного підприємства "АНКОР" товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління юстиції в Кіровоградській області про стягнення вартості виконаних підрядних робіт, втрат від інфляції та 3% річних, всього 33 494 грн. 72 коп., задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління юстиції в Кіровоградській області на користь спільного підприємства "АНКОР" товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість в сумі 398 грн., втрати від інфляції в сумі 196 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 27 грн. 16 коп., державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 41 грн. 06 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що надані позивачем на підтвердження факту виконання ним підрядних робіт згідно договору підряду від 03.11.2004 року акти прийняття виконаних робіт за грудень 2004 року, листопад 2005 року підписані не уповноваженою особою відповідача –робітником з комплексного обслуговування й ремонту будинків, споруд і обладнання відділу матеріально-технічного забезпечення Полторак Н.Я. Право цієї особи на розпорядження бюджетними коштами не доведено. Тому суд вважав, що у відповідача відсутні зобов'язання по сплаті зазначених в актах за грудень 2004 року та листопад 2005 року сум, що становить 19 972 грн. 42 коп. та 1 478 грн. 31 коп. відповідно.
Суд вважав доведеною суму заборгованості за виконані проектні роботи 398 грн. 00 коп., довідку про вартість яких та акт приймання-передачі робіт за грудень 2004 року підписав начальник Кіровоградського обласного управління юстиції Михалкович П.О. та директор СП «Анкор»Грива В.Г. та відповідно до цієї суми розрахував інфляційні, 3% річних та судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права: ст.882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Просить переглянути рішення господарського суду Кіровоградської області відповідно до наданих доказів та норм чинного законодавства, та стягнути на його користь: 21 849 грн. 13 коп. вартості виконаних робіт, 10 116 грн. 13 коп. індексованої суми боргу, 1 529 грн. 44 коп. 3% річних.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління юстиції у Кіровоградській області вважає рішення законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Як вбачається із матеріалів справи, 03.11.2004 року між сторонами було укладено договір на виконання ремонтних робіт, згідно умов якого позивач зобов'язався виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами монтаж опалення об'єкту замовника (відповідача) –Добровеличківського районного управління юстиції та ДВС, а відповідач зобов'язався здійснити оплату за виконані роботи на умовах, передбачених договором (том 1 а.с.9-10).
Даний договір є договором підряду та відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є однією з підстав виникнення зобов'язань.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти її та оплатити.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт, разом з ПДВ, складає 29 612 грн. та 2 713 грн. на перевірку обладнання.
Строк виконання робіт встановлено з 08.11.2004 року по 08.12.2004 року (п. 3.2 договору).
Згідно п.п. 4.2, 4.4 договору замовник здійснює щомісячні проміжні платежі підряднику за виконані обсяги робіт на підставі акту приймання виконаних робіт за звітний місяць ТФ № КБ-2В та довідки ТФ № КБ-3, підписаних повноважними представниками сторін. Акт приймання виконаних підрядних робіт надається уповноваженому представнику замовника не пізніше 28 числа звітного місяця. Замовник на протязі 3-х днів перевіряє достовірність акту і підписує його в частині реально виконаних обсягів робіт.
Жодного посилання на те, що зазначені акти повинні підписуватися керівником відповідача, договір не містить.
Оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом місяця, наступного за місяцем після пред'явлення підрядником актів за виконані роботи та підписання уповноваженим представником замовника.
Пунктом 4.6 договору сторони передбачили, що замовник перераховує підряднику аванс в сумі 25 % вартості договірної ціни на придбання будівельних матеріалів та обладнання. Відповідач платіжним дорученням № 4669 від 05.11.2004 року на виконання даного пункту договору перерахував відповідачу 05.11.2004 року грошові кошти в сумі 8 000 грн. 00 коп. (том 2, а.с.141)
В зв'язку з відсутністю достатнього фінансування і не можливістю закінчення робіт в 2004 році в строки, обумовлені договором від 03.11.2004 року, 29.12.2004 року між сторонами у справі було укладено додатковий договір, яким змінено термін виконання робіт та встановлено початок робіт –з 01.01.2005 року, закінчення робіт –20.02.2005 року (том 1 а.с.17).
Згідно п.1.2 додаткового договору підрядник зобов'язався виконати всі передбачені основним договором роботи та здати об'єкт замовнику по акту робочої комісії, яка призначається замовником та усунути недоробки, що виникли в межах гарантійного терміну експлуатації.
10.11.2004 року між позивачем, відповідачем та Групою проектування ЗАТ "Кіровоградрембуд" було укладено договір на виконання робіт, згідно умов якого позивач (підрядник) зобов'язався доручити Групі проектування ЗАТ "Кіровоградрембуд" (субпідрядник) виконати обстеження та проектні роботи по енергозабезпеченню об'єкту відповідача, а відповідач –здійснити оплату за виконані роботи на умовах, передбачених договором. Договірна вартість робіт, доручених до виконання субпідряднику, згідно цього договору, становить 398 грн. 00 коп. (том 1 а.с.15).
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо замовник після прийняття роботи виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Виходячи з змісту даної норми та умов договору відповідач зобов'язаний був прийняти виконані роботи.
Господарським судом було встановлено, що акти прийняття виконаних робіт на суму 398 грн. 00 коп. за грудень місяць 2004 року ( том 1 а.с.16) та акт № 8-1-2 приймання виконаних робіт за грудень 2004 року на суму 8 000 грн. 42 коп. (том 1 а.с.21) підписано зі сторони підрядника В.Г.Грива, зі сторони замовника П.О.Михалковичем; акти № 8-1-2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року на суму 19 972 грн. 42 коп. (том 1 а.с. 18-20) та № 8-1-3 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року на суму 1 478 грн. 31 коп. (том 1 а.с.23) підписано зі сторони підрядника В.Г.Грива, а зі сторони замовника інженером з технічного нагляду Полторак Н.Я. Підписання вказаних актів зі сторони замовника Полторак Н.Я. було встановлено судом на підставі її усного та письмового пояснення як особи, залученої господарським судом до участі у справі в порядку ст. 30 ГПК України. ЇЇ пояснення зафіксовані звукозаписом судового процесу та письмово (т.1, а.с. 58).
Таким чином, господарським судом було виконано вимоги Постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2009 року у справі № 4/178 щодо встановлення осіб, що підписали акти виконаних робіт зі сторони відповідача та встановлено їх повноваження.
Однак з висновком господарського суду щодо відсутності повноважень у Полторак Н.Я. на підписання актів приймання виконаних підрядних робіт колегія суддів погодитися не може і вважає за необхідне зазначити наступне:
Порядок прийняття виконаних робіт і порядок їх оплати здійснюється за типовою формою КБ-3, затвердженою спільним наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва і архітектури України № 237/5 від 21.06.2002 року. Положення цього наказу обов'язкові для застосуванні сторонами по даній справі. Однак право підпису такого акту лише керівником відповідача (розпорядником бюджетних коштів), не передбачено.
Крім того, право підпису уповноваженою особою, а не особисто керівником відповідача, передбачено і п.п.4.2, 4.4 договору від 03.11.2004 року.
Посилання господарського суду на те, що Полторак Н.Я. не є уповноваженою на такі дії особою, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів, не є підставою заперечувати факт виконання позивачем зобов'язань за договором.
Дійсно, відповідно до п. 36 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів –бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Поняття бюджетного зобов'язання наведено в п .8 цієї ж статті –будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Однак неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо прийняття виконаних робіт, не є підставою для звільнення його від оплати вартості цих робіт.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги або заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд, відповідно до ст.43 цього ж кодексу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, керуючись законом.
При розгляді апеляційної скарги колегією суддів було встановлено, що аналогічний позов між цими ж сторонами та з цих же підстав розглядався господарським судом Кіровоградської області (справа №2/61). Позов залишено судом без розгляду згідно п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.
Дана справа була оглянута в судовому засіданні 20.08.2009 року. З наявних у ній доказів вбачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.04.2007 року визнавав факт виконання підрядником в січні 2005 року монтажу опалювальної системи, але посилався на її експлуатацію відповідачем лише 5 діб, що спричинило відмову Головного управління юстиції у Кіровоградській області в розрахунку з підрядником (а.с.45-46 справи №2/61, том 2 а.с.28 справи № 12/37(4/178)).
Також у даній справі відповідачем було заявлено клопотання про призначення експертизи для встановлення реальної вартості обладнання та виконаних робіт за договором, в якому стверджується про завищення такої вартості, що є причиною відмови Головного управління юстиції у Кіровоградській області підписати акти виконаних робіт (а.с.71 справи №2/61).
При розгляді справи № 12/37(4/178) відповідач взагалі посилався на невиконання робіт позивачем (том 1 а.с.49-50); відсутність на балансі Державної виконавчої служби ніби-то змонтованої позивачем системи опалення, яку Кіровоградське обласне управління юстиції мало передати ДВС по акту прийому передачі (том 1 а.с.120), хоча система опалення є невід'ємною частиною приміщення та не може передаватись на баланс як відокремлене майно.
Доводи відповідача спростовуються також тим фактом, що перерахувавши 05.11.2004 року в якості передоплати за договором від 03.11.2004 року 8 000 грн. 00 коп. бюджетних коштів, він не звертався з вимогою до позивача ні про їх повернення, ні про усунення недоліків виконаних робіт, не вимагав виконання договірних зобов'язань взагалі.
Оцінюючи в сукупності зазначені докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що на підставі бездіяльності відповідача акти приймання виконаних підрядних робіт № 8-1-2 та № 8-1-3 за листопад 2005 року на суму 19 972 грн. 42 коп. та 1 478 грн. 31 коп. належним чином не оформлені, що суперечить вимогам ст.853 Цивільного кодексу України.
Тому факт виконання зобов'язання з боку позивача слід вважати доведеним.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника –достроково.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Відповідач не провів в повному обсязі оплату за виконані позивачем роботи. Відповідно до п. 1.2 договору від 10.11.2004 року вартість проектних робіт (яка складає 398 грн.) входить до складу загальної вартості робіт. Таким чином, заборгованість перед позивачем з урахуванням передоплати 8 000 грн. 00 коп. складає 21 849 грн. 13 коп. та підлягає стягненню в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків в розмірі 10 116 грн. 15 коп. та 3% річних в розмірі 1 529 грн. 44 коп. проведено позивачем правильно, з урахуванням суми заборгованості, періоду прострочки, встановленого індексу інфляції.
Крім зазначених сум на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати державного мита, що складаються: 334 грн. 95 коп. за розгляд позовної заяви, 167 грн. 50 коп. за касаційною скаргою, 167 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою, всього в розмірі 669 грн. 95 коп. (том 1, а.с.6,7, том 2 а.с.48, том 3 а.с.30) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу спільного підприємства “Анкор” товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.05.2009 року у справі № 12/37 (4/178) скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління юстиції в Кіровоградській області (25022 Україна, м. Кіровоград, пл. Кірова, Будинок Рад ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02894602) на користь спільного підприємства „Анкор” товариства з обмеженою відповідальністю (25028, Україна, м. Кіровоград, вул.Автолюбителів,2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ № 13751245, р/р № 2600230010088 КОФ АКБ УСБ, МФО 323293) заборгованість в сумі 21 849 грн. 13 коп., 10 116 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 1 529 грн. 44 коп., державне мито в розмірі 669 грн. 95 коп.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.
Виконання постанови доручити господарському суду Кіровоградської області
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: І.А. Сизько
Суддя: І.Л. Кузнецова
Підписано в повному обсязі 28.09.2009 року.
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4885082 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні