Постанова

від 18.08.2009 по справі 17-26/20-09-108

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17-26/20-09-108

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 серпня 2009 р.                                                                                    № 17-26/20-09-108  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Кота О.В.

суддів :Демидової А.М.,Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

СП "АВІАКОМПАНІЯ АВИРСИТИ" у вигляді ТОВ (позивач у справі)

на  постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 р.(скасовано ухвалу господарського суду Одеської   області  від 20.01.2009 р. про забезпечення позову)

у справі№ 26/20-09-108

за  позовом СП “АВІАКОМПАНІЯ АВИРСИТИ" у вигляді ТОВ

доТранспортно-комерційної фірми "Renan" SLR;Малого приватного підприємства "Водолій";Колективного підприємства "АЮТА"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача

Компанії "Balcombe investments limited";Компанії "Renan Air Corporation";Відділу Державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради

провизнання нечинними рішення зборів засновників, додатку до установчого договору, змін та доповнень до статуту

за участю представників:

від позивача-  Сидоров К.О.

від відповідача-1-  Шарпан О., Гранюк О.А.

від відповідача-2-  не з'явились

від відповідача-3-  не з'явились

від третьої особи-1-  не з'явились

від третьої особи-2-  не з'явились

від третьої особи-3-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2009 р. (суддя Никифорчук М.І.) задоволено заяву СП "АВІАКОМПАНІЯ АВИРСИТИ" у вигляді ТОВ про вжиття заходів забезпечення позову: накладено арешт на літак АН-74       ER-AEN, серійний номер 365.470.95.898, двигун Д-36-708036212АО56, двигун          Д-36-708036212АО61, ВСУ-ТА-14012011 та заборонено його виліт з аеродрому АНТК ім. Антонова, розташованого в смт. Гостомель, Київської області, Україна, до розгляду справи по суті.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 р. (судді: Бандура Л.І., Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2008 р. скасовано.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, СП "АВІАКОМПАНІЯ АВИРСИТИ" у вигляді ТОВ звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2009 р. залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників СП “АВІАКОМПАНІЯ АВИРСИТИ" у вигляді ТОВ та Транспортно-комерційної фірми "Renan" SLR, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Задовольняючи клопотання позивача та виносячи ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2009 р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на літак АН-74 ER-AEN та заборони виліту літака з аеродрому АНТК ім. Антонова місцевий господарський суд погодився з доводами позивача про те, що оскільки до вирішення даної справи власник може на власний розсуд розпорядитися літаком або перемістити його за межі державного кордону це в подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення в даній справі.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції зазначив, що заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в рамках предмета пред'явленого позову, а оскільки предметом позову у даній справі є визнання нечинними рішення зборів засновників, додатку до Установчого договору, змін та доповнень до Статуту, то цей спір є корпоративний, не пов'язаний з визнанням права власності або витребуванням майна.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про та, що прийнявши ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на літак     АН-74 ER-AEN, серійний номер 365.470.95.898, двигун Д-36-708036212АО56, двигун Д-36-708036212АО61, ВСУ-ТА-14012011 та заборони виліту літака з аеродрому АНТК ім. Антонова, розташованого в смт. Гостомель, Київської області, Україна, суд першої інстанції вирішив питання, що не пов'язане з розглядом справи за корпоративним позовом та виконанням можливого рішення суду.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що аналіз матеріалів справи свідчить, що вони не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому дійшов висновку,що господарський суд необґрунтовано задовольнив клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову, що стало підставою для скасування ухвали господарського суду Одеської області.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Приписами ст. 67 ГПК України передбачено такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на майно.

Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

          Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

          Більш того, заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в рамках предмета пред'явленого позову.

          Предметом позову у даній справі є визнання нечинними рішення зборів засновників, додатку до Установчого договору, змін та доповнень до Статуту, тобто це спір корпоративний, не пов'язаний з визнанням права власності або витребуванням майна.

З огляду на вищезазначене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що забезпеченням позову, шляхом накладення арешту на літак АН-74 ER-AEN, серійний номер 36547095898 та забороною виліту даного літака з аеродрому суд вирішив питання, що не пов'язане з розглядом даної справи та виконанням можливого рішення суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СП "АВІАКОМПАНІЯ АВИРСИТИ" у вигляді ТОВ залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 р. у справі № 26/20-09-108 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                  О.В. Кот

Судді                                                                                          А.М. Демидова

                                                                                                   С.Р. Шевчук