Постанова

від 27.08.2009 по справі 4/46-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/46-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" серпня 2009 р.                                                          Справа №  4/46-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                     

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача:    не з'явився,   

від відповідача не з'явився,     

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Аграрій",                   с. Гулі Барського району Вінницької області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "02" квітня 2009 р. у справі № 4/46-09 (суддя Білоус В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз", м. Бар Вінницької області   

до Селянського (фермерського) господарства "Аграрій", с. Гулі Барського району Вінницької області  

про стягнення 25 968, 30 грн. заборгованості згідно договору від 14.10.2008р.,

 ВСТАНОВИВ:

В лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення                                                                             поворотно-фінансової допомоги згідно договору від 14.10.2008р. в розмірі 25968,30грн. заборгованості, у тому числі 20 000, 00 грн. основного боргу, 832, 38 грн. пені та                                                                       5 135, 52 грн. інфляційних у зв'язку з ростом долара на 74% (а.с. 3-4).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.04.2009р. (а.с.25-26) у справі №4/46-09 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" задоволено в частині стягнення 20 000, 00 грн.: стягнуто с Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" 20 000, 00 грн. боргу з неповернутої безпроцентної поворотної фінансової допомоги, 377, 68 грн. відшкодування витрат на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Селянське (фермерське) господарство "Аграрій" подало апеляційну скаргу (а.с.30-31), в якій просить скасувати вищевказане рішення суду з підстав порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи скарги, відповідач посилається на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також на недоведеність обставин справи. Вважає, що договором на надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 14.10.2008р. не встановлено строк виконання  Селянським (фермерським) господарством "Аграрій" свого зобов'язання по поверненню отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" фінансової допомоги та не вказано в якій формі ця допомога повинна бути повернута, тому на думку відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз", відповідно до п.2 ст.530 Цивільного кодексу України, повинно було пред'явити вимогу Селянському (фермерському) господарству "Аграрій" про повернення боргу, а Селянське (фермерське) господарство "Аграрій" - її виконати на протязі семи днів з дати отримання, однак будь-яких вимог від Товариства з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" не надходило, момент зобов'язання не наставав, в зв'язку з чим позов не підлягав задоволенню. Зазначає також, що в п.2.1 договору встановлено, що ТОВ  "Облсільгаз" надає СФГ "Аграрій" безпроцентну поворотну фінансову допомогу на термін до 14.01.2009р., а не 24.10.2008р., як вказується в рішення господарського суду першої інстанції. Вказує, що в договорі не встановлено, яка із сторін є підприємством (п.3.1 договору) та що в тексті договору означає ПФД.     

Товариство з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" не скористалося правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу, також представник позивача не скористався наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника товариство в засідання суду не направило, хоча про дату, час та місце апеляційного перегляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" було повідомлено належним чином.

Скаржник також не скористався наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні, про причини неявки апеляційну інстанцію не повідомив, хоча про час, дату, місце  апеляційного перегляду був повідомлений. Слід зазначити, що у зв'язку з нез'явленням представників сторін в судове засідання 11.08.2009р. і неподання ними витребуваних документів, у тому числі оригіналу договору від 14.10.2008р.  розгляд апеляційної скарги ухвалою від 11.08.2009р. було відкладено на 27.08.2009р. і апеляційний господарський суд повторно вимагав від сторін надати оригінали документів в підтвердження позовних вимог або заперечень, у тому числі договору від 14.10.2008р. (а.с.39), що сторони не виконали, а також не направили в судове засідання своїх представників.       

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно приписів ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану справу судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Аграрій", виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,  14 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" та Селянським (фермерським) господарством "Аграрій" укладений договір на надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги (а.с.10), згідно якого ТОВ "Облсільгаз" зобов'язується надати господарству СФГ "Аграрій" безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а відповідач - СФГ "Аграрій" зобов'язується повернути в десятиденний термін (п.1.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору ТОВ "Облсільгаз" надає, а СФГ "Аграрій" приймає безпроцентну поворотну фінансову допомогу в розмірі 20 000 грн. на термін до 24.10.2008р. Термін надання ПФД визначається з моменту поступлення коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до його виконання (п.4.1 договору).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 80 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами  договору  є  умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На виконання договору на надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, позивач перерахував відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі                  20 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.10.2008р. №229 (а.с.17).

Матеріалами справи стверджується, що відповідач свої зобов'язання за договором на надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від                                                                                 14 жовтня 2008 року не виконав, хоча відповідно до п.2.1 зазначеного договору Селянське (фермерське) господарство "Аграрій" повинно було розрахуватись з позивачем до 24  жовтня 2008 року.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Облсільгаз" направлено Селянському (фермерському) господарству "Аграрій" вимогу про погашення заборгованості по договору від 14 жовтня 2008 року шляхом перерахування поворотної фінансової допомоги в розмірі 20 000, 00 грн. та пені в розмірі 210, 41 грн., що була викладена в претензії від 27.11.2008р. №46 (а.с.11), однак відповідачем зазначену претензію залишено без відповіді та задоволення.

Крім того, 16.12.2008р. позивачем знову направлено на адресу відповідача претензію №51 (а.с.12) про виконання зобов'язання за договором, що також залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським  визнається  зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав  його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення 20 000, 00 грн.

Крім того, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 832, 38грн.                   та  5 135, 52 грн. інфляційної суми,  визначеної позивачем відповідно до зростання курсу долара. задоволенню не підлягає, так як відповідно до норм ст.ст. 509, 546, 547 Цивільного кодексу України така відповідальність сторонами не передбачена в договорі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України дав належне юридичне обґрунтування доказам по справі в їх сукупності та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення заявленого позову, а саме, в частині стягнення с СФГ "Аграрій" на користь позивача 20 000 грн. 00 коп. боргу з неповернутої безпроцентної поворотної фінансової допомоги, 377 грн. 68 коп. відшкодування витрат на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та відмову в задоволенні решти позовних вимог. Проте, зазначивши в мотивувальній частині рішення про те, що решта позовних вимог (окрім стягнення 20 000,00 грн.) не підлягає задоволенню, місцевий господарський суд помилково не вказав про вирішення позову щодо даних вимог у резолютивній частині рішення. Вказана обставина не впливає на правильність судового рішення по суті, однак, враховуючи, що метою апеляційного господарського суду є перевірка законності та обґрунтованості рішень господарських судів першої інстанції та виправлення допущених місцевим господарським судом помилок, судова колегія вважає за необхідне виправити зазначену помилку господарського суду першої інстанції.

Таким чином, рішення господарського суду Вінницької області від 02 квітня 2009 року у справі №4/46-09 загалом відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права, однак, його слід змінити, а саме, доповнити  резолютивну частину рішення вказівкою про відмову в решті позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту. Слід зазначити, що оскаржувач не заперечує існування договору від 14.10.2008р., його посилання на те, що поворотна фінансова допомога була надана до 14.01.2009р. документально непідтверджена, оскільки на неодноразові вимоги апеляційної інстанції не подавав оригінали зазначеного договору. Крім цього, позов пред'явлений позивачем 17.02.2009р., тобто строк, на який надавалась безпроцентна фінансова допомога, закінчився у будь-якому разі.

З врахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 02 квітня 2009 року у справі №4/46-09 змінити, доповнивши пункт другий резолютивної частини рішення абзацом наступного змісту:

"В решті позовних вимог відмовити."

Інші пункти резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 02 квітня 2009 року у справі №4/46-09 залишити без змін.

3. Справу №4/46-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді::

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд