Постанова

від 11.08.2009 по справі 2/24-447

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/24-447

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

11.08.09                                                                                           Справа  № 2/24-447

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді                                                            Зварич О.В.

Суддів                                                                                    Скрипчук О.С.

                                         Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) “Тернопільський комбайновий завод”б/н від 30.06.2009 р.

на рішення  господарського суду Тернопільської області від 25.05.2009 р.

у справі № 2/24-447

за позовом: Медико-санітарної частини ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”, м. Тернопіль

до відповідача: ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”,

м. Тернопіль

про стягнення 46 162,24 грн. заборгованості та 7 500 грн.  збитків (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.05.2009р.)

за участю представників:

від позивача –Гловак В.І.- довіреність від 01.04.2009 р.;

від відповідача –Питель В.І.- довіреність № д/337 від 08.04.2009 р.

    Ухвалою від 13.07.2009 р. прийнято апеляційну скаргу ВАТ “Тернопільський комбайновий завод” б/н від 30.06.2009 р. до провадження, призначено справу до розгляду на 11.08.2009 р.,витребувано від сторін додаткові докази.

На виконання вимог ухвали суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу,  довідку про включення до ЄДРПОУ. Відповідач в судовому засіданні  надав доповнення до апеляційної скарги з додатками.

Розпорядженням першого заступника голови суду від 11.08.2009 р. внесено зміни в склад судової колегії, суддів Мурську Х.В., Дубник О.П. замінено суддями Скрипчук О.С., Якімець Г.Г.

До початку судового засідання сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін суд встановив:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.05.2009 року у справі № 2/24-447 (суддя Колубаєва В.О.) позов Медико-санітарної частини ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”,  задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" на користь позивача 46 161,24 грн. заборгованості за медичні послуги та 5 000 грн. витрат на послугами адвоката. В частині стягнення 2 500 грн. витрат на послуги адвоката відмовлено.

Рішення суду мотивоване  тим, що матеріалами справи, зокрема  записами у медичних документах, підтверджується факт надання послуг відповідачу, відповідно надані послуги підлягають оплаті. В частині стягнення адвокатських послуг суд виходив з того, що такі підтверджені актами про надання юридичних послуг.

     Відповідач, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду подав апеляційну скаргу. Вважає, що: при винесенні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального права, актом звірки від 06.05.2009 р. не встановлено, чи здійснювались юридичні послуги, адже сторонами  записи амбулаторних книжок не  перевірено; сума витрат на адвокатські послуги стягнута з відповідача за відсутності документів, які б засвідчили фактичну оплату даних послуг. Просить рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2009 р. у справі № 2/24-447 скасувати.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу посилається на необ'єктивність апеляційної скарги та її суперечність матеріалам справи, зазначає, що  медична документація, яка міститься в матеріалах справи,  є результатом фіксації характеру наданих послуг медичною частиною, зокрема даних амбулаторних карт. Такі дані  реєструються згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 102 від 03.05.1999 р., Наказом по Медико-санітарній частині № 20 від 02.01.2009 р. про затвердження типових форм, що  використовуються в Медико-санітарній частині. Просить рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2009 р. у справі № 2/24-447 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

    Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2009 р. у справі № 2/24-447 -  частковому скасуванню, виходячи з такого:

     Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

  Відповідно до ч. 2 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

      Як видно з матеріалів справи,  сторони взяли на себе господарські зобов'язання шляхом укладення договору на медичне обслуговування № 67-7-92 від 28.01.2008 р.(надалі договір)(а.с. 6-8).

     Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

     Так, згідно п. 1.1 договору  замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе виконання обслуговування з забезпечення різноманітних потреб працівників замовника в галузі охорони здоров'я, шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

      Вартість обслуговування  за місяць відповідно до п. 2.3 договору становить 3 000 грн.

     Предметом спору є сума боргу, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих послуг за період з 28.01.2008 р. по 07.05.2009 р.  Строк дії договору на період з 01.01.2009 р. по 07.05.2009 р. пролонгований у відповідності до п. 6.1 договору. З 08.05.2009 р. договір на медичне обслуговування № 67-7-92 від 28.01.2008 р. розірваний у порядку, визначеному ст. 188 ГК України.

  Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     Відповідно до п. 3 договору, послуга вважається наданою після її фактичного надання замовникові. Підтвердженням надання послуг є відповідний запис до амбулаторної медичної картки замовника та договір.

     На  виконання вимог ухвал місцевого господарського суду, 06.05.2009 р. сторонами проведено звірку надання позивачем  послуг з медичного обслуговування працівників відповідача шляхом  огляду  амбулаторних карток працівників ВАТ "Тернопільський комбайновий завод". За результатами перевірки складено акт звірки наданих послуг від 06.05.2009 р. та додаток № 1 до акту звірки наданих послуг від 06.05.2009 р., з яких вбачається, що представниками сторін вибірково оглянуто 20 амбулаторних карток працівників ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", які підтверджують факт виконання позивачем зобов'язань по договору на медичне обслуговування № 67-7-92 від 28.01.2008 р.  Посилання представника відповідача на те, що працівники, яким надавались послуги згідно договору медичного обслуговування були звільнені у 2008 р. не підтверджені жодними документами, тому не приймаються судовою колегією до уваги.

     Таким чином, посилання апелянта на те, що  при прийняті рішення не було досліджено основних документів –амбулаторних книжок, що у відповідності  до умов договору встановлюють факт надання послуг, є безпідставними.

     Крім цього, підтвердженням надання послуг медичного обслуговування позивачем працівників відповідача є  дані  перевірок Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, викладені в актах  від 16.10.2009 р., 10.12.2008 р, 26.03.2009 р., списки працівників ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", що підлягають періодичному медичному огляду,  внутрішні  медичні документи, що є результатами  узагальнення періодичного огляду працівників, відвідування ними діагностичних та маніпуляційних документів, флюорографічних обстежень тощо.

     Заперечуючи  виникнення обов'язку щодо сплати наданих медичних послуг апелянт, як на підставу вимог апеляційної скарги посилається на  неможливість встановлення  якості і належності наданих послуг.

     Однак, не наводить доказів неналежності медичного обслуговування за договором №  67-7-92 від 28.01.2008 р., доказів звернення працівників відповідача зі скаргами на надані послуги.  

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

    Враховуючи те, що  апелянтом не надано суду доказів, які б спростовували правомірність рішення місцевого господарського суду, підтверджували належність виконання умов договору  медичного обслуговування відповідачем, колегія суддів апеляційної інстанції  погоджується з рішенням господарського суду Тернопільської області  від 25.05.2009 р. у справі №2/24-447 в частині стягнення 46 162,24 грн. заборгованості та не вбачає підстав для його скасування.

     Щодо стягнення з позивача 5 000 грн. за послуги адвоката, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

     Підставами відшкодування сум, спричинених  наданням послуг адвоката  Гловака І.С.(посвідчення члена Тернопільської обласної колегії адвокатів № 36), позивач зазначає  договір про надання юридичних послуг № 2 від 03.02.2009 р. та акти виконаних робіт від 28.04.2009 р, 02.04.2009 р., 25.03.2009 р.

      Проте, при дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції з'ясовано, що  в господарському суді Тернопільської області захист прав позивача здійснював  представник за довіреністю від 01.04.2009 р. Гловак В.І., з пояснень якого, наданих в суді апеляційної інстанції, з'ясовано, що він є штатним працівником Медико-санітарної частини ВАТ "Тернопільський комбайновий завод". Адвокат Гловак І.С. був присутній  тільки в одному судовому засіданні –12.05.2009 р. Тому судова колегія не знаходить підстав вважати витрати на оплату послуг адвоката необхідними, так як в інтереси позивача у даній справі представлялись штатним юристом Гловак В.І.

    Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що  місцевим господарським судом, в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. витрат на адвокатські послуги дано невірну правову оцінку обставинам справи, внаслідок чого прийнято помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

     Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

     Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

      Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

      Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.    

Керуючись ст.ст. 99,101, 103-105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2009 р. у справі № 2/24-447, в частині стягнення 5 000 грн. за послуги адвоката скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові, в частині стягнення 7 500 грн. за послуги адвоката відмовити повністю.

   В решті рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2009 р. у справі № 2/24-447 залишити без змін.

   Доручити господарському суду Тернопільської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

   Матеріали справи № 2/24-447 повернути до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя                                                                      Зварич О.В.

Судді                                                                                          Скрипчук О.С.

                                              Якімець Г.Г.