6/135-4/217
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
11.08.09 Справа № 6/135-4/217
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення
на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.05.2009р.
у справі № 6/135-4/217
за заявою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення, м.Львів
до ДП «Основа»ЗАТ «Біохімфарма», м.Львів
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника: Руккас Д.М. –представник (довіреність № 1148 від 22.06.2009 року),
від боржника –Власюк В.В. –представник (довіреність від 31.07.2009 року),
арбітражний керуючий –Чуєв В.І.
В ході судового засідання сторонам права і обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз'яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.05.2009р. у справі № 6/135-4/217 (суддя Гриців В.М.) про банкрутство ДП «Основа»ЗАТ «Біохімфарма», м.Львів затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника ліквідовано та припинено провадження у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з даною ухвалою кредитор – Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Львівського регіонального відділення подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що наслідки розгляду кримінальної справи жодним чином не вплинуть на формування ліквідаційної маси та завершення провадження у справі про банкрутство, так як відповідно до матеріалів кримінальної справи, прокуратурою Личаківського району м.Львова встановлений факт розкрадання посадовими особами банкрута коштів, отриманих від Державного інноваційного фонду України на виконання інноваційного договору № 0110 від 11.10.1999р. Як зазначає скаржник, в даному випадку шкода, заподіяна розкраданням, є понаднормовою нестачею цінностей і повинна бути віднесена на винних осіб. Тобто, на думку скаржника, ліквідатор зобов'язаний визначити розмір збитків, спричинений від розкрадання, та при встановленні винних осіб віднести на них заподіяну шкоду. Крім того, як зазначає скаржник, при розподілі коштів ліквідатором було порушено вимоги статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та судом не досліджено звіту ліквідатора в частині вжиття усіх заходів щодо розшуку та виявлення майна банкрута.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
В провадженні господарського суду Львівської області знаходилась справа № 6/135-4/217 про банкрутство ДП «Основа»ЗАТ «Біохімфарма», м.Львів, порушена за заявою Державної інноваційної фінансово-кредитної установив в порядку статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою господарського суду від 07.06.2007р. боржника було визнано банкрутом, відкрито щодо банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.
На виконання вимог постанови ліквідатор банкрута представив суду першої інстанції на затвердження звіт та ліквідаційний баланс, яким встановлюється, що у банкрута відсутнє майно і кошти; грошові вимоги кредиторів погасити немає можливості, а тому ліквідатор банкрута просив затвердити ліквідаційний баланс, провадження у справі припинити, а боржника ліквідувати як юридичну особу.
Статтею 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що за результатами роботи ліквідатора, останній подає господарському суду ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування ліквідатора виносить ухвалу про затвердження ліквідаційного балансу або призначення нового ліквідатора. Якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилося майна після задоволення вимог кредиторів, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Львівської області від 22.05.2009р. у справі № 6/135-4/217 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4885502 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Михалюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні