Рішення

від 01.02.2011 по справі 7/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2011 р. Справа № 7/8

за позовом ЗАТ "Бродівський Агротехсервіс"

до відповідача ТзОВ СП "Нива"

про стягнення заборгованості в сумі 8 240 грн. 79 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : ОСОБА_1

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 18 січня 2011 року до 01 лютого 2011 року.

СУТЬ СПОРУ: ЗАТ "Бродівський Агротехсервіс" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ТзОВ СП "Нива" коштів в сумі 8 240 грн. 79 коп., з яких: 5613 грн. 60 коп. - основний борг, 2458 грн. 78 коп. - збитки від інфляції, 168 грн. 41 коп. - 3% річних. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору №50/07 від 02.07.2007 р. в частині проведення розрахунків за надані послуги перевезення вантажу.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив, що позовні вимоги визнає. Однак, через канцелярію суду подав заяву про застосування строку позовної давності, у якій вказав, що відповідно до ч.5 ст.315 ГК України для пред'явлення перевізником до вантажовіправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Вважає, що ЗАТ "Бродівський Агротехсервіс" пропустив позовну давність, оскільки за підрахунками відповідача термін для пред'явлення позову закінчився 15 червня 2008 року. З цих підстав просить в позові відмовити.

Позивач подав заяву від 12.01.2011 р., у якій виклав письмові заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності. Вказує, що предметом договору №50/07 від 02 липня 2007 року є надання послуг по перевезенню цукрових буряків та виробленого з них цукру-піску, жому з урожаю 2007р. Разом з тим в договорі не визначено вантажовідправника та вантажоодержувача. Тому укладений між сторонами договір не є договором перевезення в розумінні ст.909 ЦК України та ст. 307 ГК України, в зв'язку з чим в даному випадку не можуть застосовуватися положення ч.5 ст.315 ГК України щодо шестимісячного строку для пред'явлення позову. За наведених обставин вважає, що строк позовної давності не є пропущеним.

В судовому засіданні 18 січня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням доводів, викладених у заяві з письмовими запереченнями від 12.01.2011 р. Після оголошеної перерви 01 лютого 2011 року представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмовій заяві про застосування строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 02 липня 2007 року між ТзОВ СП "Нива" та ЗАТ "Бродівський Агротехсервіс" було укладено договір №50/07. Предметом договору є надання послуг по перевезенню цукрових буряків та виробленого з них цукру-піску, жому з урожаю 2007 р.

Відповідно до п.п.2.1.1., 2.1.2. Договору Перевізник зобов'язаний для виконання погодженого сторонами плану перевезень Вантажу згідно Додатку №1 до даного Договору виділяти придатні для перевезення Вантажу автомобілі, передбачені в Додатку №1, та забезпечити їх готовність станом на 01.09.2007 р. Надання послуг по перевезенню Вантажу здійснювати в сезон переробки цукрових буряків урожаю 2007 року згідно заявок Замовника наданих в одній із перелічених форм: письмове, по факсу, по телефону, телеграфом тощо.

Згідно з Додатком №1 до Договору №50/07 сторони погодили план перевезень та перелік автомобілів, які будуть задіяні при перевезенні Вантажу по вищевказаному Договору.

Пунктом 2.1.6. Договору передбачено, що надання послуг по перевезенню Вантажу здійснюється згідно тарифів, погоджених з Замовником згідно Додатку №2.

За умовами п.2.1.11. Договору на надання послуг по перевезенню після закінчення надання послуг Перевізник зобов'язаний провести з Замовником звірку взаємних розрахунків.

Замовник, в свою чергу, зобов'язаний провести оплату наданих послуг після проведення звірки взаємних розрахунків (п.2.2.7. Договору).

Позивач, відповідно до умов Договору надав послуги по перевезенню Вантажу, про що відсутні будь-які претензії зі сторони відповідача. Також позивач здійснив взаємозвірку та надав відповідачу рахунки на оплату послуг. Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 15 листопада 2007 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 35777 грн. 27 коп. По балансовому рахунку позивача борг складав 35613 грн. 60 коп.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково на загальну суму 30000 грн. 00 коп.

Відтак, загальна сума боргу склала 5613 грн. 60 коп.

Покликаючись на ст.625 ЦК України Позивач нарахував 2458 грн. 78 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 168 грн. 41 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма міститься у Господарському кодексі України (стаття 307). Укладений між сторонами договір №50/07 за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Договором, укладеним між сторонами визначено момент настання строку оплати наданих послуг - після проведення звірки взаємних розрахунків. Оскільки звірку взаємних розрахунків проведено 15 листопада 2007 року, то суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги про оплату послуг перевезення з 16 листопада 2007 року. З цього ж моменту почався перебіг строку позовної давності.

Відповідно до частини другої статті 9 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Це стосується і положень про позовну давність.

Частиною першою статті 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Згідно з частиною п'ятою статті 315 ГК України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Разом з тим, ч.3 ст.925 ЦК України передбачає, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

У пунткті 28 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" зазначено, що частина третя статті 925 ЦК України та частина п'ята статті 315 ГК України співвідносяться як загальна та спеціальна: за загальним правилом до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів), але для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Позовна заява ЗАТ "Бродівський Агротехсервіс" датована 10 листопада 2010 року. Отже, вбачається, що позивачем пропущено термін для пред'явлення позову.

Відтак доводи позивача про те, що строк позовної давності не є пропущеним, спростовуються наведеними вище правовими нормами та не приймаються судом до уваги.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тому суд прийшов до висновку, що Закритому акціонерному товариству "Бродівський Агротехсервіс" в позові до ТзОВ СП "Нива" слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Бережнюк В.В.

повне рішення підписано "04" лютого 2011 року