ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" червня 2012 р. Справа № 2/38
Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Мостобудівельна компанія МСУВ»
до відповідача 1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЕллінВ»
до відповідача 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про визнання недійсним договору поруки
В засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 01.02.2010р.).
Від відповідача 1: не з'явився.
Від відповідача 2: не з'явився.
Суть спору: позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Мостобудівельна компанія МСУВ» звернулося в господарський суд з позовом до відповідачів - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЕллінВ» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним договір поруки № 1 від 17 серпня 2009 року укладений між поручителем підприємцем ОСОБА_2 та кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЕллінВ» , відповідно до якого поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань позивача, що виникли в результаті укладання між боржником та кредитором договору субпідряду № 74 від 22 листопада 2007 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на те, що про існування спірного договору поруки дізнався лише у січні 2010 року коли отримав позовну заяву від першого відповідача про стягнення заборгованості за основним договором. Позивач вважає, що договір поруки порушує його права, а саме:
ОСОБА_4 частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдаткомВ» . Тобто договір поруки є забезпеченням виконання зобов'язання.
ОСОБА_4 частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Законодавство України не встановлює обов'язковості забезпечення виконання у договорах субпідряду. Договір субпідряду № 74 від 22 листопада 2007 року, не містить умови про забезпечення зобов'язання.
Так, як договір поруки № 1 від 17 серпня 2009 року є додатком до договору субпідряду № 74 від 22 листопада 2007 року де порукою забезпечується виконання зобов'язання без згоди на те боржника відповідач 1 та відповідач 2 змінили умови договору та порушили:
- пункт 15.1 договору субпідряду № 74 від 22 листопада 2007 року де зазначено, що умови даного договору мають однакову зобов'язальну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою з обов'язковим складанням письмового документу;
- частину 1 статті 525 ЦК України, яка вказує на те, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач також зазначає, що спеціальне законодавство встановлює певні обмеження на участь у відносинах поруки. Так ОСОБА_5 України від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ В«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ» у пункті 7 частини 1 статті 4 відносить надання поруки до фінансових послуг.
Частиною 1 статті 5 вказаного Закону визначено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності.
Оскільки законодавство не містить прямого дозволу на надання фізичними особами поруки виконання зобов'язань за договором субпідряду, то поручителями можуть виступати тільки фінансові установи. ОСОБА_2, не є фінансовою установою.
ОСОБА_4 з ЄДРПОУ (Копія додається) фізична особа-підприємець ОСОБА_2 займається такими видами діяльності: 22.2 Поліграфічна діяльність та пов'язані з нею послуги, 52.63 Роздрібна торгівля поза магазинами.
У відповідності до частини 1 статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
На думку позивача дії відповідачів по укладенню договору поруки № 1 від 17 серпня 2009 року підпадають під ознаки фіктивного правочину.
ОСОБА_4 частини 1 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Відповідно до частини 1 статті 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Ці дії відповідач 2 не виконав, так як не було наміру створення правових наслідків, в зв'язку з чим не було вчинено ніяких дій для захисту своїх інтересів.
В додаткових поясненнях позивач вказує на те, що у договорі субпідряду досягнуті усі істотні умови в тому числі передбачена відповідальність сторін за невиконання своїх зобов'язань у вигляді неустойки. Однак у вказаному договорі відсутня така умова забезпечення зобов'язання як порука.
Крім того позивач посилається на пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 В«Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду на капітальне будівництвоВ» , відповідно до якої істотними умовами договору підряду є порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду. Позивач вважає, що відповідачі без його згоди та відома змінили істотну умову договору субпідряду уклавши договір поруки.
Як підсумок, позивач вказує, що відповідно до частини 1 статті 215 та частин 1, 3, 5, 6 статті 203 ЦК України є підстави визнати договір поруки № 1 від 17 серпня 2009 року недійсним.
03.03.2010р. та 15.03.2010р. відповідачі подали відзиви на позов, в яких заперечують проти позовних вимог та просять в задоволенні позову відмовити обґрунтовуючи це тим, що ними при укладенні договору поруки № 1 від 17 серпня 2009 року додержанні загальні вимоги, які необхідні для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а також додержані істотні умови господарського договору передбачені статтею 180 ГК України.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.03.2010р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2010р. рішення господарського суду Рівненської області від 16.03.2010р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2010р. рішення господарського суду Рівненської області від 16.03.2010р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2010р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справу передано на розгляду судді Крейбух О.Г..
Ухвалою суду від 11.01.2011р. провадження по справі № 2/38 зупинити до набрання законної сили рішення господарського суду Рівненської області у справі № 2/143 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Мостобудівельна компанія МСУВ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЕллінВ» та Підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки.
Ухвалою суду від 13.03.2012р. провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.
10.04.2012р. відповідно до розпорядження керівника апарату суду, в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Крейбух О.Г., та на підставі пунктів 3.1.12 - 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи. Суддею по справі призначено суддю Горплюка А.М..
Представник позивача в судовому засіданні 05.06.2012р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання 05.06.2012р. не з'явилися.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представників відповідачів.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
ВСТАНОВИВ:
22.01.2007р. між ТОВ В«Мостобудівельна компанія МСУВ» (генпідрядник) та ТОВ В«ЕллінВ» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 74.
Відповідно до пункту 2 договору підряду характер робіт, що виконуються субпідрядником, полягає у будівництві: монтаж зовнішнього освітлення залізобетонного мосту на а/д Київ-Ковель км 302+985.
У відповідності до пункту 5.1. договору підряду вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно договірної ціни і складає 315 534 грн. 00 коп..
ОСОБА_4 з пунктом 7.1 договору підряду субпідрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати та передачі будівельного майданчика по акту.
Пунктом 7.2. договору підряду визначено, що субпідрядник зобов'язується виконати роботу протягом тридцяти робочих днів.
У пункті 11.1 договору підряду сторони передбачили, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2007р.. Даний договір може бути пролонгований за згодою сторін (пункт 11.2 договору підряду).
17.08.2009р. між ФОП ОСОБА_2 (поручитель) та ТОВ В«ЕллінВ» (кредитор) укладено договір поруки № 1, за умовами якого поручитель зобов'язався частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ТОВ В«Мостобудівельна компанія МСУВ» (боржник), що виникли в результаті укладання між боржником та кредитором договору субпідряду № 74 від 22.11.2007р. (пункт 1.1 договору поруки).
Пунктом 1.2. договору поруки визначено, що обсяг відповідальності поручителя в разі невиконання боржником взятих на себе зобов'язань - 500 грн. 00 коп..
Відповідно до пунктів 2.1. - 2.3. договору поруки підстава виникнення зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором є порушення боржником умов основного договору. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання терміну виконання зобов'язань поручителя за цим договором не пред'явить позову до поручителя.
Вивчивши подані позивачем та відповідачами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивач хоча і не є стороною договору поруки проте умови даного договору впливають на його права та обов'язки по договору підряду.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 546 ЦК України порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 553 ЦК України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Спірний договір поруки № 1 від 17 серпня 2009 року укладений між відповідачами на забезпечення договору субпідряду № 74 від 22 листопада 2007 року. Договором поруки встановлено часткове забезпечення виконання зобов'язання в сумі 500 грн. 00 коп..
Дійсно договір поруки укладений кредитором (відповідачем 1) та поручителем (відповідачем 2) без участі та повідомлення позивача (боржника). Однак чинне законодавство не встановлює обов'язкової умови повідомлення боржника або його згоди на укладання кредитором з сторонньою особою договору поруки. Тому судом не приймаються до уваги доводи позивача, що відповідачі незаконно уклали договір поруки без його участі.
Господарським судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що сторони по договору поруки змінили істотну умову договору субпідряду щодо забезпечення виконання зобов'язання боржника перед кредитором.
Для договорів підряду на капітальне будівництво істотною умовою є встановлення порядку забезпечення виконання зобов'язань про що зазначено в пункті 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 В«Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництвіВ» . Договір субпідряду № 74 від 22 листопада 2007 року підпадає під ознаки частини 2 статті 318 ГК України, тобто є договором підряду на капітальне будівництво.
Розділ 13 договору субпідряду встановлює відповідальність сторін у вигляді штрафних санкцій за невиконання сторонами договірних зобов'язань. Тому сторонами дотриманий загальний порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду. Однак, це не означає, що виконання зобов'язання не може бути забезпечено порукою. Забезпечення виконання зобов'язання по договору підряду на капітальне будівництво порукою не суперечить статті 546 ЦК України та статті 322 ГК України. Постанова КМУ на яку посилається позивач вимагає лише дотримання загальних умов при укладанні та виконанні договорів підряду у капітальному будівництві.
Таким чином, сторони у договорі поруки не змінили істотних умов договору субпідряду.
Господарський суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що ОСОБА_5 України від 12 липня 2001 року В«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ» встановлює обмеження на участь у відносинах поруки підприємця фізичної особи.
ОСОБА_5 встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
У відповідності до пункту 7 частини 1 статті 5 вказаного Закону фінансовими послугами є надання гарантій та поручительств. Однак спірний договір поруки не є фінансовою послугою, оскільки він не встановлює мети отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів для будь-якої із сторін по основному договору.
Стаття 553 ЦК України визначає поняття договору поруки. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручителем може бути одна або кілька осіб. Тобто не обмежене коло осіб які можуть бути поручителями, в тому числі підприємці.
Оскільки спірний договір поруки не є фінансовою послугою то відповідачеві підприємцю ОСОБА_2 не потрібен ніякий дозвіл (ліцензія).
Крім того, відповідно до частини 1 статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним. Однак, підставою для задоволення позову з даної підстави може бути лише звернення до суду контролюючого органу, оскільки порушуються права та інтереси держави. Позивач не є контролюючим державним органом.
Разом з тим, договір поруки між ТОВ В«ЕллінВ» та ФОП ОСОБА_2 укладено 17.08.2009р. і відповідно до його умов ФОП ОСОБА_2 поручився частково відповідати перед ТОВ В«ЕллінВ» за виконання ТОВ В«Мостобудівельна компанія МСУВ» зобов'язань за договором субпідряду № 74, який укладений 22.11.2007р. між ТОВ В«Мостобудівельна компанія МСУВ» та ТОВ В«ЕллінВ» .
Пунктом 3.1. договору поруки визначено, що в разі невиконання чи прострочення виконання боржником зобов'язання, що виникло в результаті укладення основного договору, поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором, в розмірах суми зазначеної в пункті 1.2. договору, на умовах, в порядку та в терміни, визначенні в основному договорі.
ОСОБА_4 з пунктом 7.1 договору підряду субпідрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати та передачі будівельного майданчика по акту.
Пунктом 7.2. договору підряду визначено, що субпідрядник зобов'язується виконати роботу протягом тридцяти робочих днів.
У пункті 11.1 договору підряду сторони передбачили, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2007р.. Даний договір може бути пролонгований за згодою сторін (пункт 11.2 договору підряду).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт пролонгації договору підряду № 74 від 22.11.2007р..
З аналізу вищевказаних норм договору поруки та договору підряду вбачається, що прострочення зобов'язання по договору підряду виникає з 01.01.2008р., проте договір поруки укладено 17.08.2009р., тобто після прострочення терміну виконання зобов'язання, а відтак, відповідно до пункту 3.1. договору поруки, поручитель з моменту підписання даного договору зобов'язався виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором, в розмірах суми зазначеної в пункті 1.2. договору, на умовах, в порядку та в терміни, визначенні в основному договорі.
Крім того, пунктом 2.3 договору поруки сторони передбачили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання терміну виконання зобов'язань поручителя за цим договором не пред'явить позову до поручителя.
З вищевикладеного слідує, що договорів поруки № 1 від 17.08.2009р., укладений між відповідачами, початково не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
ОСОБА_4 із статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки № 1 від 17 серпня 2009 року, укладений між поручителем підприємцем ОСОБА_2 та кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЕллінВ» , відповідно до якого поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань позивача, що виникли в результаті укладання між боржником та кредитором договору субпідряду № 74 від 22 листопада 2007 року є обґрунтованими, стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються судові витрати.
Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Визнати договір поруки № 1 від 17 серпня 2009 року, укладений між підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЕллінВ» недійсним.
3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЕллінВ» (33001, м. Рівне, вул. Хмільна, буд. 40, код ЄДРПОУ 30191832) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Мостобудівельна компанія МСУВ» (036148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22, код ЄДРПОУ 30191832) - 45 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (33013, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Мостобудівельна компанія МСУВ» (036148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22, код ЄДРПОУ 30191832) - 45 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горплюк А.М.
Рішення підписане суддею В« 08В» червня 2012 р.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2012 |
Оприлюднено | 27.08.2015 |
Номер документу | 48855893 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Горплюк А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні