Ухвала

від 19.04.2011 по справі 2/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.04.2011 р. Справа № 2/38

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за скаргою:Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізницяВ» , м. Львів від 16.03.2011р. №НЮ-193а; на дії:Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів; у справі:№2/38 стягувач:Публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „ПЗУ УкраїнаВ» , м. Київ; боржник:Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізницяВ» , м. Львів;

За участю представників:

від стягувача: не з'явився;

від боржника (скаржника): ОСОБА_1, представник (довіреність №НЮ-463 від 29.07.2011 р.);

від ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізницяВ» , м. Львів від 16.03.2011 р. №НЮ-193а на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

В судове засідання з'явився представник боржника (скаржника), скаргу підтримав, просив задоволити.

Стягувач, відділ Галицького ВДВС явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Боржник (скаржник) в скарзі зазначив, що 23.12.2010 р. на адресу ДТГО „Львівська залізницяВ» надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу про примусове виконання рішення суду у справі №2/38. Оскільки вказана постанова була надіслана боржнику з порушенням строків, встановлених Законом України „Про виконавче провадженняВ» , останній звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій. Постановою від 30.12.2010 р. державний виконавець відклав провадження виконавчих дій до 30.12.2010 р. В період з 21.12.2010 р. по 30.12.2010 р. боржником борг на користь стягувача було сплачено повністю. 17.02.2011 р. боржником було отримано постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 22,14 грн., оскільки останнім було виконано рішення добровільно частково. Боржник не погоджується з даною постановою, вважає її незаконною у зв'язку з тим, що залізниця виконала добровільно рішення суду в повному обсязі, а тому підстав для покладення на боржника витрат на проведення виконавчих дій не було. Таким чином, просив суд визнати постанову про стягнення з ДТГО „Львівська залізницяВ» витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 22,14 грн. недійсною, дії посадових осіб Галицького ВДВС Львівського МУЮ визнати неправомірними, зобов'язати Галицький ВДВС Львівського МУЮ скасувати постанову від 11.02.2011 р. про стягнення з ДТГО „Львівська залізницяВ» витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 22,14 грн.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника боржника (скаржника), суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.09.2010 р. у справі №2/38 з Державного територіально-галузевого об'єднання В«Львівська залізницяВ» на користь Приватного акціонерного товариства В«Страхова компанія В«ПЗУ УкраїнаВ» було стягнуто 818983 грн. 94 коп. шкоди, 8189 грн. 84 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 11.10.2010 р. виданий відповідний наказ.

18 листопада 2010 р. державним виконавцем Галицького відділу ДВС Львівського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу у справі №2/38 від 11.10.2010 р. Вказаною постановою зобов'язано боржника добровільно виконати рішення суду в строк до 25.11.2010 р.

Вказана постанова була отримана боржником 23.12.2010 р., у зв'язку з чим останній звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій.

30 грудня 2010 р. державним виконавцем Галицького відділу ДВС Львівського міського управління юстиції було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій, якою відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу у справі №2/38 від 11.10.2010 р. до 30.12.2010 р.

Боржником на виконання наказу у справі №2/38 було сплачено: 21.12.2010 р. - 200000,00 грн., 24.12.2010 р. - 200000,00 грн., 27.12.2010 р. - 100000,00 грн., 28.12.2010 р. - 100000,00 грн., 29.12.2010 р. - 127400,00 грн., 30.12.2010 р. - 236,00 грн., 30.12.2010 р. - 8189,84 грн., 30.12.2010 р. - 91583,94 грн.

11 лютого 2011 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 22,14 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України „Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до вимог статті 24 зазначеного Закону в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює боржнику строк для добровільного виконання рішення суду, який не може перевищувати сім днів.

На виконання наказу господарського суду, пред'явленого до виконання ПАТ „СК „ПЗУ УкраїнаВ» , державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову від 18.11.2010 р.

Зазначеною постановою державний виконавець встановив строк для добровільного виконання рішення - до 25.11.2010 р. та попередив боржника, що у разі невиконання рішення в наданий строк, воно буде виконане в примусовому порядку зі стягненням з останнього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Частиною 2 статті 30 Закону України „Про виконавче провадженняВ» передбачено, що якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Таким чином, в силу приписів Закону України „Про виконавче провадженняВ» добровільним вважається виконання рішення у строк, встановлений державним виконавцем відповідно до статей 24, 30 даного Закону.

Оскільки боржником постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2010 р. була отримана 23.12.2010 р., за заявою останнього державним виконавцем було винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 30.12.2010 р.

Судом встановлено, що боржником в строк, встановлений для добровільного виконання рішення, який закінчився 30.12.2010 р., заборгованість в розмірі 827409,78 грн. згідно виконавчого документу перерахована повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №3444 від 21.12.2010 р., №3476 від 24.12.2010 р., №3489 від 27.12.2010 р., №3519 від 28.12.2010 р., №3532 від 29.12.2010 р., №3556 від 30.12.2010 р., №3557 від 30.12.2010 р., №3558 від 30.12.2010 р.

Згідно з частиною 6 статті 30 Закону України „Про виконавче провадженняВ» якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

В силу статті 46 Закону витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

11.02.2011 р. державним виконавцем Галицького відділу ДВС Львівського міського управління юстиції була винесена постанова ВП №22596526 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 22,14 грн.

Як зазначалося вище, згідно Закону України „Про виконавче провадженняВ» добровільним виконанням рішення є його виконання у передбачений строк, тобто вчинення дій, зазначених у рішенні суду у строк, визначений відповідно до статті 24, 30 зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 вищевказаної статті).

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

З огляду на викладене, боржник перерахував грошові кошти, стягнуті з нього рішенням суду від 23.09.2010 р. на користь ПАТ В«Страхова компанія В«ПЗУ УкраїнаВ» у строк, встановлений постановою про відкладення виконавчих дій від 30.12.2010 р., а тому немає підстав вважати, що він не виконав рішення добровільно.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в скарзі, є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 24, 30, 46, 85 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізницяВ» , м. Львів від 16.03.2011 р. №НЮ-193а на дії Галицького ВДВС Львівського МУЮ задоволити.

2. Дії державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ щодо винесення постанови ВП №22596526 від 11.02.2011 р. про стягнення з ДТГО „Львівська залізницяВ» витрат на проведення виконавчих дій визнати неправомірними.

3. Визнати постанову ВП №22596526, винесену державним виконавцем Галицького ВДВС Львівського МУЮ від 11.02.2011 р., про стягнення з ДТГО „Львівська залізницяВ» витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 22,14 грн. недійсною.

Суддя Мазовіта А.Б.