Постанова

від 01.09.2009 по справі 5/97-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/97-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2009 року                                                                      Справа №  5/97-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Верхогляд Т.А., Сизько І.А.

при секретарі Вроні С.В.

за участю:

прокурора: Ткаченко О.В. (посвідчення №152 від 12.08.08р.)

від позивача: Ярин С.О. представник, довіреність №9/1-2833/Бб  від 01.09.08;

від  відповідача : Суховарова Р.М. представник, довіреність №б/н  від 29.04.09; Остапець Н.М. представник, довідка АА№224903  від 27.01.09;

    розглянувши апеляційне подання прокурора м.Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  29.05.09р.  у справі  №5/97-09

за позовом прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони  при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський вуглекислотний завод”, м.Дніпропетровськ

про стягнення  61360грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський вуглекислотний завод”

до Управління Державної служби охорони  при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області

про визнання недійсною угоди №1539/07 від 15.06.09р.

ВСТАНОВИВ:

-  рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2009р. у справі №5/97 (суддя Шевченко С.Л.) прокурору м.Дніпропетровська відмовлено в задоволенні позову, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.03.2009р., пред'явленого в інтересах держави в особі управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)”Дніпропетровський вуглекислотний завод” 65032грн. заборгованості по оплаті наданих згідно з договором №1539/08 від 15.06.2008р. послуг охорони, задоволено зустрічний позов ТОВ”Дніпропетровський вуглекислотний завод” та визнано недійсним договір №1539/07 від 15.06.2008р.;

   - приймаючи рішення,  господарський  суд  виходив з підписання оспорюваного  договору  особою, яка не мала повноважень  на укладення  договору від імені товариства , оскільки  рішенням   господарського   суду   Дніпропетровської   області     від    02.10.2008р.    у     справі      №К39/203-08 ,

залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2009р. визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства щодо обрання на посаду директора Горобця В.Г., яким підписано цей договір;

- не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор м.Дніпропетровська звернувся з апеляційним поданням, в якому з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з товариства заборгованості за послуги охорони та відмовити в задоволенні зустрічного позову;

- у поданні йдеться про те, що в порушення принципів, передбачених ст.ст.4-2, 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України суд не надав належної правової оцінки доказам прокурора, у тому числі, акту звірки розрахунків між сторонами від 01.02.2009р. і від 01.03.2009р. та актам виконаних робіт за червень-грудень 2008р. і січень-лютий 2009р., про те, що на підтвердження повноважень юридичної особи (відповідача) на підписання договору прокурором надавалася копія довідки з Єдиного реєстру від 30.05.2008р., якою підтверджується, що Горобець В.Г. є керівником товариства, про те, що послуга з охорони споживається в процесі виникнення певної дії, у зв”язку з чим, до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані правові наслідки недійсності угоди та відповідно до ст.207 Господарського кодексу України таке зобов'язання може бути визнано недійсним лише на майбутнє, про те, що господарським судом не враховані положення ст.241 Цивільного кодексу України в частині виникнення, зміни та припинення цивільних обов”язків у разі наступного схвалення правочину особою, яку представляють, а також про те, що, у даному випадку, про схвалення правочину свідчать здійснення відповідачем платежів за договором та підписання ним акту звірки розрахунків;

- представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні вимоги апеляційного подання підтримує;

- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційне подання без задоволення, посилаючись на неналежне виконання позивачем зобов”язань за договором;

-27.08.2009р. представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв”язку з необхідністю надання додаткових доказів;

- клопотання задоволено апеляційним судом.

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 27.08. та 01.09.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційне подання підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2008р. Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській області (охороною) та ТОВ”Дніпропетровський вуглекислотний завод” (замовником) укладено договір №1539/07, на підставі якого охорона прийняла на себе зобов'язання надавати замовнику охоронні послуги стосовно відокремлених приміщень, будівель, об'єктів, які узгоджуються сторонами у дислокації, що є додатком №1 до договору.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору ціна послуг охорони є договірною і визначається на підставі розрахунку вартості, що є додатком №2 до договору та  підписаним сторонами протоколом узгодження договірної ціни, що є додатком №3. Вартість охоронних послуг по договору розраховується охороною на підставі дислокації, розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни відповідно до кількості годин надання цих послуг.

В п.п.2.3., 2.4 договору сторонами узгоджено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником в національній валюті України та на умовах передплати послуг до 15 числа поточного місяця. Акт виконаних робіт по договору підписується в останній день календарного місяця, в якому надавалися послуги охорони.

В протоколі узгодження ціни сторонами визначена ціна послуг, яка становить 17 грн. за одного працівника за одну годину.

Зі сторони ТОВ”Дніпропетровський вуглекислотний завод” договір підписано директором товариства Горобцем В.Г.

Матеріали справи свідчать також і про те, що гр.Горобця В.Г. обрано на посаду директора ТОВ”Дніпропетровський вуглекислотний завод” загальними зборами учасників товариства від 12.05.2008р., результати яких оформлені протоколом №1/2008.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008р. у справі №К39/203-08 рішення загальних зборів учасників ТОВ”Дніпропетровський вуглекислотний завод”, викладені в протоколі №1/2008 від 12.05.2008р. визнані недійсними.

Вказане рішення господарського суду залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2009р. у справі №К39/203-08.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.203 Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов”язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідально до установчих документів та закону.

Згідно з ч.3  вказаної статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, з наведеної норми випливає, що недійсність рішення загальних зборів про обрання керівника господарського товариства не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цим керівником від імені товариства.

Водночас, оспорювання правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, можливе лише у разі доведеності знання третіми особами про такі обмеження.

Аналогічна позиція викладена в рекомендаціях президії Вищого господарського суду України  від 28.12.2007р. №04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”.

У даному випадку, це правило стосується позивача за зустрічним позовом –ТОВ”Дніпропетровський вуглекислотний завод”.

Між тим, належні докази в підтвердження обставин того, що відповідач за зустрічним позовом –Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області знало чи не могло не знати про перевищення директором Горобцем В.Г. своїх повноважень на момент укладання спірного договору в матеріалах справи відсутні та товариством не надані.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області серії АА №044820, виданої 30.05.2008р. (т.1, .а.с76) станом на зазначену дату Горобець В.Г. перебував на посаді директора.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1. а.с.77-78), представленого управлінню при укладенні договору, станом на 26.05.2008р. Горобець В.Г. визначений як особа, що має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі, підписувати договори.

Докази внесення змін до установчих документів та відповідно їх державної реєстрації відносно зміни названого керівника товариства на іншу особу станом безпосередньо на 15.06.2008р. в матеріалах справи відсутні.

Тому на момент укладення договору повноваження Горобця В.Г. перед управлінням були підтверджені належним чином.

З огляду на викладене, підстави для визнання недійсним договору №1539/07 від 15.06.2008р. внаслідок підписання його зі сторони товариства особою, яка не мала відповідних повноважень відсутні.    

Таким чином зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Доводи товариства, покладені ним в обґрунтування зустрічного позову стосовно “захоплення підприємства” колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки не підтверджені в установленому законом порядку.

У цьому зв”язку надані товариством на адресу державних та правоохоронних органів скарги, доповідна записка начальника вуглекислотного цеха від 15.06.2008р., акт працівників товариства від 15.06.2008р. мають односторонній характер і не є належними доказами обізнаності управління про обмеження повноважень щодо представництва товариства в розумінні положень ст.92 ЦК України.

На виконання умов договору №1539/07 від 15.06.2008р. управлінням, протягом червня-грудня 2008р. та січня-лютого 2009р., надані послуги з охорони об'єктів товариства, що підтверджується актами прийому-здачі послуг за вказані періоди, підписаними представниками сторін та завіреними печатками управління і товариства.

Зобов'язання по оплаті отриманих послуг в строки, встановлені договором, виконані товариством частково.

Станом на дату звернення з заявою про уточнення позовних вимог, 25.03.2009р., заборгованість по оплаті складає 65032грн.

Докази сплати вказаної суми товариством не надані.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та наявних в ній  належних доказів надання управлінням охоронних послуг, зокрема, актів прийому-здачі виконаних послуг позовні вимоги про стягнення з товариства вартості цих послуг в сумі 65032грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вищезазначені обставини свідчать про наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду внаслідок прийняття його при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що у разі встановлення у визначеному законом порядку фактів “захоплення товариства” та винної у відповідному злочині особи, товариство не позбавлено можливості стягнення збитків у вказаний вище сумі з цієї особи.

      Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

 - рішення господарського суду Дніпропетровської області від  29.05.09р.  у справі  №5/97-09 скасувати;

- в задоволенні зустрічного позову відмовити;

- первісний позов задовольнити;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський вуглекислотний завод” на користь управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області 65032грн. заборгованості за послуги охорони; видати наказ;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський вуглекислотний завод” в доход державного бюджету 650грн.32коп. державного мита та на користь державного підприємства “Державний інформаційний центр” 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський вуглекислотний

завод” в доход державного бюджету 367грн.66коп. державного мита за апеляційною скаргою, видати наказ;

        - видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                    І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

Суддя                                                                                                Т.А.Верхогляд

    Суддя                                                                                                 І.А.Сизько