29/98-09
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2009 року Справа № 29/98-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А., (доповідача)
суддів: Сизько І.А., Кузнецової І.Л.
при секретарі: Врона С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу державного науково-виробничого підприємства “Цирконій” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2009 року у справі №29/98-09
за позовом приватного підприємства “Будінвест”, м.Дніпропетровськ
до Державного науково-виробничого підприємства “Цирконій”, м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області
про стягнення 296 491грн. 56коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2009 року у справі №29/98-09 (суддя Полєв Д.М.) позов приватного підприємства “Будінвест” задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 227 676 основного боргу, 28 914 грн. 85 коп. інфляційних збитків, 4 800 грн. 78 коп. - 3% річних, 27 619 грн. 71 коп. пені, 2 890 грн.11 коп. державного мита, 111 грн.83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 15 937 грн.32 коп. штрафу відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконаня відповідачем умов договору підряду №77-43/49-06 від 07.03.2008 року щодо оплати вартості виконаних робіт; право позивача на стягнення інфляційних втрат та 3% річних передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України; право на стягнення з відповідача неустойки передбаченого пунктом 6.1 договору.
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення штрафу, суд виходив з відсутності між сторонами правочину щодо такого виду забезпечення виконання зобов”язань.
Не погодившись з прийнятим рішенням, державне науково-виробниче підприємство ”Цирконій” подало апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального права, просить це рішення скасувати в частині стягнення з підприємства пені.
Посилається на те, що судом залишенно поза увагою обставини щодо порушення 13.06.2002 року провадження у справі про банкрутство підприємства та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, дія якого відповідно до ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поширюється на нараховану позивачем пеню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення внаслідок безпідставності доводів скаржника.
У судове засідання представники сторін не з'явилися; про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2008 року відповідачем (замовником) та позивачем (підрядником) укладено договір підряду №77-43/05-08, на підставі якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник –прийняти та оплатити роботи на об'єкті замовника: “Демонтаж згущувачів, будівлі 120” (а.с.20-23).
Загальна вартість робіт за договором становила 227 767 грн. 00 коп., у тому числі, податок на додану вартість.
В п.п.3.1., 3.2 договору сторонами узгоджено, що платежі по даному договору мали здійснюватися грошовим переказом на розрахунковий рахунок підрядника у вигляді 30-ти процентів попередньої оплати для придбання матеріалів. Остаточний розрахунок по договору мав проводитися замовником не пізніше 30-ти днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання робіт недоліків.
П.п.4.2.4 п.4.2 договору на замовника покладено обов'язок щодо прийняття по акту приймання виконаних робіт (форма 2) роботи, виконаної підрядником.
П.5.2 договору передбачено, що датою здачі об'єкту в експлуатацію вважається дата підписання акту приймання виконаних робіт.
Відповідно до п.6.1 договору за порушення строків оплати замовник сплачує підряднику неустойку в розмірі 0.2 процента від суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент порушення.
Згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт №1 за червень 2008 року, підписаного сторонами 17.06.2008 року, відповідач, як замовник, прийняв від підрядника роботи на загальну суму 227 676 грн.00 коп.(а.с.24-28).
Підписи представників сторін на актах скріплені печатками. Документів щодо відмови замовника від приймання робіт чи актів з переліком претензій до виконаних робіт відповідачем не надано.
Доказів оплати заборгованості відповідач не подав.
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання згідно з ст.611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст.625 Кодексу передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ст.837 Цивільного кодексу України).
Частина перша статті 854 Цивільного кодексу України передбачає, що у випадку, коли договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих його етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Щодо досліджуваної справи, то враховуючи положення наведених норм та належним чином підтверджений факт виконання позивачем робіт за договором, відсутність в її матеріалах доказів оплати вартості цих робіт, ненадання таких доказів в процесі розгляду справи, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, пені, інфляційних збитків та річних слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 15 937грн. 32 коп. з огляду на положення ст.547 ЦК України.
У даному випадку, договором між сторонами визначені штрафні санкції,
зокрема, у вигляді пені.
Отже, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам
справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки позивач є
поточним, а не конкурсним кредитором, тоді як дія мораторію, виходячи з
системного аналізу положень ст.ст.1, 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, поширюється лише на вимоги конкурсних кредиторів і на ці вимоги штрафні та фінансові санкції не нараховуються до припинення провадження у справі про банкрутство.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства “Цирконій” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2009 року у справі №29/98-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А.Верхогляд
Суддя: І.Л. Кузнецова
Суддя: І.А.Сизько
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4886388 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні